Антикорупційний суд: Про що Україна все ще домовляється з МВФ

У кінці квітня консолідований міжнародний тиск на Україну з приводу створення антикорупційного суду досяг, напевно, максимуму. Оскільки до ЄС, посадовці якого довго (і без особливого успіху) вимагали створити в Україні антикорупційний суд у відповідності з вимогами Венеціанської комісії, додались США. Жорстку позицію Вашингтону із цього питання доніс до очільника українського МЗС Павла Клімкіна тодішній виконувач обов'язків держсекретаря США Джон Салліван на зустрічі 21 квітня. Подробиці її достеменно невідомі, але, судячи з коментарів речниці Держдепу США Хезер Науерт, питання антикорупційного суду і підвищення цін на газ були пов'язані з масштабами підтримки України з боку США. При тому, ймовірно, йшлося не про "українську" редакцію законопроекту про Вищий антикорупційний суд, а про версію від Венеціанської комісії, підтримувану і схвалену МВФ.

Натомість у ЄС до "батогів" вирішили додати і "пряників", анонсувавши програму "Реформи заради інвестицій". Суть її зводиться до того, що Україна отримуватиме додаткову фінансову підтримку в обмін на реалізацію найбільш потрібних, з точки зору Брюсселю, економічних та правових реформ. Залучення додаткових коштів також поставлене в пряму залежність від продовження співпраці між Україною та МВФ. Себто — і від прийняття закону про ВАС (Вищий антикорупційний суд).

Під подібним тиском Банкова була вимушена реагувати — 5 травня президент України Петро Порошенко висловив упевненість, що Антикорупційний суд буде створено у першій половині цього року, а через п'ять днів повторив цю тезу перед міжнародною аудиторією в Аахені.

Окрім декларативних, схоже, було здійснено й практичні кроки. За даними джерел "ДС", Верховна Рада і МВФ досягли значного прогресу у справі узгодження законопроекту стосовно Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, депутати погодились віддати у відання ВАС всі статті, слідство за якими здійснює НАБУ, а також низку інших корупційних статей, де збиток становить більше $30 тис.

Окрім того, працювати в суді зможуть і судді без п'ятирічного стажу, на чому раніше наполягала Верховна Рада. Натомість МВФ зняв вимогу про те, що суддями не можуть бути чинні посадовці правоохоронних органів.

Також депутати погодились, що Громадська рада міжнародних експертів, яка перевіряє усіх кандидатів у судді ВАС, складатиметься виключно із іноземців. Також погоджено, що ВАС почне роботу відтоді, як буде набрано 35 суддів (десять з них будуть в Апеляційній палаті).

Наразі наявні певні дискусії стосовно того, як відбуватиметься процедура відбору суддів — у МВФ наполягають, щоб Громадська рада мала право ветувати кандидатури суддів, які вважатиме неприйнятними, в той час як у Верховній Раді хочуть тільки істотно ускладнити таким кандидатам можливість отримати посади.

Також станом на вчора остаточних домовленостей з МВФ ще не було. Існує певна проблема: українська сторона вимагає остаточний письмовий варіант домовленостей від МВФ. У фонді ж робити цього не хочуть.

Попри ці суперечності наразі існує далеко не нульова ймовірність того, що до 22 травня, коли Верховна Рада розглядатиме законопроект про Вищий антикорупційний суд в другому читанні, питання вирішиться.

Загалом, вся ця історія демонструє, що в разі докладення належних зусиль, як Україна, так і міжнародні фінансові інститути здатні досягати компромісів у навіть найбільш проблемних сферах співпраці. Питання лише у наявності політичної волі у першому випадку, і певної гнучкості — у другому.