$159 млн за Крим: Що за спір Україна виграла в Росії у Гаазі

Ще в червні 2015-го вісімнадцять українських компаній включно з екс-головою правління "Приватбанку" Олександром Дубілетом вирішили судитися з росіянами. Вони подали позов щодо порушення Росією договору з Україною про інвестиційну діяльність, наголошуючи на тому, що Москва заважала їхній інвестиційній діяльності і це призвело до експропріації (примусового позбавлення власності). Простіше кажучи, що через анексію Росією Криму на півострові постраждав їхній бізнес.

Як відомо, після анексії Криму в 2014-му майно багатьох приватних компаній та держустанов агресором було націоналізоване.

2 травня 2018 року арбітраж ухвалив рішення, яке стосується питань відповідальності за збитки. Про це йдеться в повідомленні суду, яке було опубліковане 9-го травня. Таке рішення стало першим в історії, коли Росію зобов'язали виплатити компенсацію внаслідок анексії.

Націоналізація Росією українського майна визнана порушенням згаданої угоди. Якщо зануритися в неї, то першим, що кидається в очі - це Стаття 5 про експропріацію. В ній йдеться, що "інвестиції однієї з Договірних сторін" не будуть експропрійовані, націоналізовані, або піддані мірам, рівним по наслідках експропріації за винятком випадків, коли такі міри приймаються в суспільних інтересах в установленому законодавством порядку, не є дискрамінаційними і супроводжуються виплатою швидкої, адекватної й ефективної компенсації". Розмір компенсації має відповідати ринковій вартості інвестицій. Умовно кажучи, націоналізували українське майно - платіть компенсацію.

Що із судом

Третейський суд підтвердив свою юрисдикцію у справах про майнові відносини в Криму влітку 2017 року. Наразі відомо, що за рішенням суду Гааги Росія має компенсувати українським компаніям $159 млн. Серед позивачів були, наприклад, Edelveis-2000, Everest Estate, Krim Development, Aerobud, Privatoffice та ін., переважно будівельні компанії. Сума дуже смішна, особливо, якщо згадати втрачене майно "Ощадбанку", "Приватбанку", "Чорноморнафтогазу" та багатьох інших. Але все ще попереду.

Окрім відшкодування $159 млн Росія також має компенсувати судові видатки. Попереду, між іншим, рішення за позовами "Нафтогазу", "Ощадбанку", "Укрнафти" та ін.

Чому Росія не платитиме

Ще в 2015 році Росія зазначала, що фундаментом і підгрунтям для арбітражу не може бути угода про інвестиційну діяльність. Окрім цього, Росія не визнавала юрисдикцію міжнародного арбітражу при постійній палаті третейського суду.

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков вже прокоментував останнє рішення суду по компенсації зазначивши, що Москва не вважає себе стороною судового процесу за позовом українських компаній до РФ через втрачені активи в Криму.

"Ви знаєте, що Росія ніяк не була представлена і не направляла свого представника на цей судовий процес, тому ми не вважаємо себе стороною в даному випадку", - сказав Пєсков, відповідаючи на прохання прокоментувати рішення суду в Гаазі.

Прецеденти невиконання рішення судів у Москви вже є. Наприклад, рік тому міжнародний суд ООН у Гаазі почав розгляд справи за позовом України щодо причетності Росії до фінансування тероризму на Донбасі та порушень прав людини в анексованому Криму. У цьому суді Росія участь бере. І він зобов'язав її до остаточного вердикту утримуватися від порушення прав кримських татар. Це стосується і Меджлісу, діяльність якого Росія попри все заборонила. Міжнародний суд ООН прийняв рішення про негайне скасування заборони на діяльність Меджлісу, але воно було проігнороване. Окрім цього, Москва має забезпечувати права на навчання українською мовою в Криму. Київ вважає, що ці вимоги Росія ігнорує. Інструментів для того, щоб примусити Росію виконувати рішення суду наразі не знайшлося.

Окрім цього, був прецедент із ЮКОС. Низка компаній виграла справу в арбітражному трибуналі Гааги щодо відшкодування Росією $50 млрд за протиправні дії щодо ЮКОСу. Рішення ігнорувалося, а потім окружний суд Гааги визнав рішення трибуналу незаконним.

Якщо подивитися на позицію Кремля сьогодні, то вже зрозуміло, що Москва ігноруватиме рішення третейського суду. І наполягатиме на тому, що в процесі вони участі не брали, а українські компанії з Криму ніхто не виганяв. Більше того, чого українські компанії судяться, якщо Україна вважає Крим українським. Такі думки вже лунають з Росії.

Що робити Україні

Продовжувати закидати суди позовами. Рано чи пізно, ці рішення Москві доведеться виконувати. Успішний приклад Стокгольмського арбітражу у спорі "Нафтогазу" з "Газпромом" тому показник. Хоча ті спори не стосувалися Криму, вони демонструють, що так чи інакше Москві, якщо вона захоче залишатися в міжнародній спільноті, судові рішення виконувати доведеться. Або йти в інші судові інстанції, доводити власну правоту. Геополітична ситуація рано чи пізно зміниться. Окрім цього, за невиконання судових рішень в теорії можна буде стягнути матеріальну компенсацію, наклавши арешти на кораблі в портах та російську власність в третіх країнах. Головне - грамотно будувати юридичний наступ. Окрім цього, політика ігнору від Росії - це додатковий стимул для нових санкцій.