Чому треба звільнити Фоменка

Збірна України не змогла перемогти Словаччину на виїзді - скоріше за все нам тепер доведеться грати у плей-офф відбору на Євро-2016. Але навіть якщо наша збірна вийде на ЧЄ, головний тренер Михайло Фоменко вже вичерпав свій потенціал на посаді головного тренера. Йому потрібно піти з гордо піднятою головою.

Президенту ФФУ Андрію Павелку слід вчинити один ризикований крок від якого виграє український футбол, можливо, не відразу, але результат точно буде. Він має шукати тренера не на стороні, а придивитися до фахівців із структури ФФУ.

Чому потрібно звільнити Фоменка

Коли Коньков у 2012 році призначив Фоменка тренером збірної України, яка провалювала відбір на ЧС-2014, було багато критики даного рішення. Але Фоменко довіру виправдав і Україна здобула 5 перемог та нічию з Англією, а у плей-офф ледь не пройшла Францію (2:0, 0:3).

У відборі на ЧЄ-2016 ми не бачимо наразі того запалу, який був у гравців під час відбору ЧС-2014.

Щодо тактики, то гру з двома опорниками та одним нападаючим багато вболівальників називають "совком" сучасного часу. Але головна біда не в цьому, бо Фоменко скоріше заручник, ніж вільний художник. В Україні немає такого підбору гравців, як у тій самій Іспанії. І за сучасного стану справ грати у два форварди (таку думку можна почути від експертів та фанів), знявши одного з опорників, буде самогубством. Будківський, Гладкий - нападники "таранного" типу. Більш рухливому Кравцю вони скоріше заважатимуть, а в обороні у збірної "бардак" навіть за гри у 4 захисники з двома опорними. Якщо "опорник" залишиться один - чекай біди.

Якби у збірної не було сильних флангів Ярмоленко-Коноплянка, то авантюра з двома форвардами була б необхідною. Наприклад, збірна України U-17 Володимира Циткіна грає у два нападники через брак сильних флангових гравців. Інші тренери збірних грають переважно з одним форвардом. 

Повернемося до головної команди. Фоменка потрібно міняти через його невміння і нелюбов до ризику. Матч відбору ЧС-2014 з Англією (0:0) продемонстрував це в повній мірі. Гра з білорусами у Львові, коли на полі до кінця грав Гармаш, якого вилучили за рахунку 3:1, підтвердив це. А Гармаш дуже був потрібний нашим у Словаччині, хоча Рибалка гідно замінив його в матчі проти словаків.

Збірну має очолити тренер, який вміє ризикувати, а також той, котрий зможе підживити команду молодою кров'ю, не боючись випускати на поле молодих Малиновського чи Караваєва хоча б за хвилин десять до завершення переможного матчу, наприклад, як у Львові з білорусами. Нам у центрі поля помітно не вистачає креативу.   

Тому незалежно від результатів команди у відборі ЧЄ-2016, навіть якщо Україна і потрапить на Євро, слід подякувати Фоменку за роботу і шукати йому заміну вже сьогодні. Приклад Хайнкеса у "Баварії". У 2013 році він виграв Лігу чемпіонів і пішов, а Гвардіола, який змінив його, повністю перебудував гру команди. Прогрес завжди змінюється регресом, якщо не шукати нових рішень. 

Хто повинен очолити збірну України

Шукати заміну Фоменку потрібно у структурі ФФУ серед тренерів, які вже досить тривалий час очолюють юнацькі команди. Про "молодіжку", де працює "любий друг" Конькова - Сергій Ковалець, казати не будемо. Бо результатів той не дає. А от Олександр Головко, навпаки, за останні два роки двічі виводив збірні на юнацькі Євро. 

Цей тренер має славетне футбольне минуле, авторитет та гострий тренерський розум. Також він знайомий із станом справ в українському футболі і знає ким можна підживити збірну у наступні роки. 

Також не варто забувати про Олександра Яковенка та Юрія Калитвинцева, які мали досвід роботи у збірних. Не дивлячись на те, що обидва зараз без роботи, вони є одними з найрозумніших тренерів України.

Що отримає Павелко

Президент ФФУ має дбати про власний імідж. І цей імідж йому принесе не гучне призначення Андрія Шевченка на посаду тренера, а покращення справ в українському футболі та гри збірних різних вікових категорій. Потрібно прийняти рішення на перспективу. У випадку з Головком результат національної збірної може прийти через кілька років. Потрібно відходити від "совкової" психології "результат вже сьогодні".

Збірна Словаччини ніколи не вважалася серйозною футбольною країною. Але в останні 10 років там почалися реформи у футболі, вкладалися кошти. В результаті цього ми побачили Словаччину на ЧС-2010, і, скоріше за все, побачимо її на ЧЄ-2016. Те саме можна казати і про сучасну Ісландію, де реформи тривають з початку 2000-их і збірна лідирує в групі відбору ЧЄ-2016, перемагаючи Голландію, Чехію, Туреччину...

Зміна тренера збірної - лише один невеличкий крок на етапі реформ, які має розпочати Павелко. Тим більше, що вдалий вибір принесе йому любов фанів та потрібний піар. 

У відборі ЧЄ-2016 в нас попереду Македонія, Іспанія і, скоріше за все, плей-офф відбору на Євро. Лише час покаже, яке рішення прийматиме керівництво ФФУ.