Зустріч у Ватикані (чи будь-де): Як Зеленський може переграти Путіна

Зрозуміло, що від цієї розмови Путіна із Зеленським діла не буде. Путін намагатиметься принизити Зеленського, виставити його дурником і нав’язати свої наративи.

Але Зеленський, навіть самотужки загнавши себе у пастку цим запрошенням до зустрічі, може принаймні зберегти лице. Що можна зробити?

По-перше, не розмовляти із Путіним російською. Привезти із собою перекладача, звертатися до Путіна українською і чекати, доки йому перекладуть українською слова Путіна. Якщо Путін казатиме про "Л-ДНР", перекладати як ОРДЛО чи так звані "Л-ДНР", якщо Путін казатиме про Крим, перекладати як "тимчасово окупований Крим". Особливо якщо йдеться по спільні публічні виступи.

До речі, щодо Криму. Зустрітися там – це не така вже і погана ідея. Зеленський, прибувши на окуповану територію, міг би заявити, що Крим – це Україна. Це заборонено російським законодавством, але ніхто на Росії не заарештує Зеленського, доки він президент. Це ризик і це був би великий скандал, але рейтинги Зеленського в такому разі піднялися би значно більше, ніж після санкцій проти Медведчука і його каналів. Принаймні серед тієї аудиторії, яку він хотів завоювати своїм "патріотичним розворотом".

Очевидно, що:

 1. Від цього україно-російські стосунки не покращаться і у Зеленського, під час розмови з Путіним радитимуть йому бути вкрай обережним, щоби не розізлити ворога і не бути винним в ескалації конфлікту. Тому розмова буде, враховуючи закриті теми, перелічені Кремлем, в кращому випадку ні про що.

 2. Зеленський не поїде ані в Крим, ані в Москву. Шукатимуть якусь нейтральну територію. Але вибір території – штука хайпова і суто символічна.

3.  У Зеленського розраховували, що Путін відмовиться від зустрічі, але в Кремлі перехопили ініціативу. Тепер в ОП напружено думають, як виплутатися із ситуації і кого для неї підключити, щоби заручитися підтримкою.