Зробити свого "слугу" зіркою: Чому затія партії влади з праймеріз у Києві може провалитися

Про це повідомив перший заступник голови парламентської фракції "Слуга народу" і формальний партійний лідер Олександр Корнієнко. "В результаті праймеріз ми вийдемо на дві, максимум три кандидатури, з яких президент вибере разом з керівництвом партії, хто з них може бути одним кандидатом, якого партія висуватиме вже у вересні", - пояснив технологію вибору Корнієнко. Завершити цей процес планують у червні, тоді як офіційне висування кандидатів на місцевих виборах 25 жовтня має відбутися у вересні.

Наразі про бажання взяти участь у праймеріз "слуг" заявили півдесятка осіб, серед яких народні депутати з монобільшості Олександр Дубінський, Олександр Качура, Микола Тищенко і Олександр Ткаченко. Щоправда останній, колишній топменеджер телеканалу "1 + 1", а нині голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, отримав пропозицію обійняти посаду міністра культури і несподівано погодився. Тож участі в мерських перегонах вже, скоріш за все, не братиме.

Інші потенційні учасники праймеріз, тим часом, піаряться як можуть. Катаються на маршрутці, публікують пости з матюками, або, як Олександр Качура, стримано обіцяють "навести порядок у столиці". До речі, саме останній 19 травня оприлюднив у телеграмі звернення до президента з підписами колег по фракції щодо необхідності проведення праймеріз.

Варто зазначити, що це не якесь ноу-хау від слуг –  "перші президентські праймеріз" на виборах-2019 запускала партія "Укроп", яка має дніпровське коріння і з якої вийшла група нинішніх народних депутатів з монобільшості. 2018 року партійні осередки "Укропу" в областях голосуванням визначали рівень підтримки претендентів у кандидати в президенти України. На розгляд партійного з’їзду винесли дві кандидатури, які набрали найбільше голосів у областях -  ексдиректора Буковелю, мажоритарника з Івано-Франківська Олександра Шевченка і маловідому широкому загалу Оксану Тунік-Фриз. Переміг зрештою Шевченко, але президентські вибори, як ми знаємо, програв, набравши в першому турі всього 0,57% голосів.

Хто вже проводив в Україні праймеріз

Для чого ж тоді, спитаємо, "Укропу" ці праймеріз взагалі знадобилися.  На думку аналітиків – не щоб визначити кандидата з найвищою підтримкою, а щоб підвищити впізнаваність учасника виборів, ім’я якого заздалегідь було відоме.

Та й не були вони піонерами: перші несміливі спроби політкастингів мали місце у вітчизняному партійному середовищі ще у 2000-ні роки. 2010 року внутрішні праймеріз провела партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна", визначивши кандидатів до списку на парламентські вибори. А 2012 року представники "Об’єднаної опозиції", намагаючись "розкрутитися" для протидії кандидатам від Партії регіонів, узгоджували своїх кандидатів на мажоритарних округах, де раз-по-раз виникали міжособистісні конфлікти потенційних претендентів.

Навіщо праймеріз "Слузі народу" 

Тож технологія праймеріз на українському ґрунті – скоріше не відбір кращого з кращих, а шоу для привернення уваги виборця до учасників цього дійства. Чи такими ж є наміри "слуг" сьогодні? Схоже на те. Попри те, що у згаданому зверненні до Зеленського "слуги" пишуть, що "проведення праймеріз дасть можливість уникнути звинувачень (в балотуванні технічних кандидатів) і висунути найбільш достойних та фахових кандидатів", навряд чи ця технологія допоможе "розкрутити" когось із кандидатів з обойми партії влади до рівня нинішніх рейтингів Віталія Кличка. Двічі тріумфувавши на виборах мера той, попри численні прорахунки і прогалини в роботі очолюваної ним столичної влади, досі має найвищу довіру киян – за квітневими даними соціологів, його рейтинг учетверо вищий за показник найближчого конкурента. Причому другим іде потенційний учасник перегонів, шоумен Сергій Притула з партії "Голос", а Ткаченко зі "Слуг", попри те, що саме він минулої осені першим спробував застовпити за собою київську тему і зареєстрував новий закон про столицю, - лише третій. Можливо, далося взнаки помітне зменшення активності Ткаченка із початку 2020-го. Показники популярності решти кандидатів -  іще нижчі.

У контексті ідеї "слуг" виникають і інші запитання. Київ – на виду, тому зусилля партії влади, що докладаються для "завоювання столиці", приречені бути помітними. А от чи спроможеться ЗЕ!команда набрати більш менш рівних кандидатів для того, щоб провести праймеріз на посади мерів інших міст-мільйонників, не кажучи вже про охоплення такою технологією решти обласних і районних центрів? Чи реальна це задача, якщо явний кадровий голод відчувають вже й на Банковій, на що на останній пресконференції скаржився сам президент. Адже партії "Слуга народу" як помітної політичної величини в багатьох регіонах фактично не існує, і це визнають навіть партійні керманичі. Розповідаючи виданню "Апостроф" про технологію добору кандидатів у мери від "слуг", Олександр Корнієнко сказав, що цим займаються відразу кілька груп: "залучаємо і наші регіональні структури, хтось когось радить, десь Арахамія (голова парламентської фракції "Слуги народу" Давид Арахамія – ред.) когось радить". Координують добір команди віцепрем'єр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров і перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов, який в ОП відповідає за роботу з регіонами. Шукають людей за якимись "параметрами", причому найчастіше знаходять не політиків, а бізнесменів або управлінців чи просто відомих в регіоні людей. Тобто "праймеріз" на місцях фактично проводять у президентській канцелярії, а не публічно.

Та й у столиці вочевидь не всі потенційні претенденти на крісло мера готові погодитися з результатами кастингу і наступним рішенням президента. Праймеріз ще не завершені, а Київ уже заповнили білборди Миколи Тищенка із символікою ЗЕ!команди. Чи згорне він рекламну кампанію, якщо колеги і сам Зеленський оберуть іншого кандидата? Сумнівно. Складається враження, що Тищенко, як мінімум для себе, праймеріз уже пройшов і вийшов переможцем.

Про твердий намір балотуватися попри все заявляв і Дубінський, який може увійти в кампанію якщо не від "слуг", то від іншої політсили. Наприклад, якщо акціонери новоствореної партії "За майбутнє" захочуть розкрутити її в столиці з прицілом на наступні парламентські вибори. Серед "господарів" цієї партії називають впливового нардепа-"слугу" Ігоря Палицю. Він є діловим партнером мільярдера Ігоря Коломойського, до кіл впливу останнього зараховують і Дубінського. Тож цей пазл має шанс скластися ще під час мерської кампанії і колишній журналіст-розслідувач може зайнятися піаром "дружньої" партії, а заодно й додати дещицю до капіталізації власного імені. "Фішкою" його кампанії може стати мета підкилимних домовленостей між Банковою і Кличком навколо фактичної відмови ЗЕ!команди опонувати чинному меру. Залишається відкритим питання,  де в цій схемі  праймеріз ЗЕ!команди і хто рахуватиметься з їхніми результатами.

Та від цієї затії партія влади не відмовляється і хотілося б ознайомитися з критеріями добору кандидатів та рівнем прозорості самого механізму праймеріз. Українська демократія не має таких давніх традицій, як у США, стійкі системи партійного відбору у нас фактично відсутні, та й сама "Слуга народу" залишається у напіввіртуальному статусі. Тому очевидно і не приховується, що вирішальне слово буде за президентським офісом. Відтак невдоволені результатом учасники праймеріз з легкістю знайдуть "вузькі місця" у процедурі, які дадуть їм підстави заявити про недовіру до результатів. І той же Тищенко, обраний до парламенту по мажоритарному округу в столиці, матиме всі підстави стверджувати, що насправді виборці йому довіряють і "благословляють" на балотування.