Зрада чи маневр: Як Києву вдалося повернути Москву на екстрене засідання ТКГ

Сьогодні спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович повідомив публіку про те, що мінська група таки збереться. Хоча ще вчора представники Кремля, а також сепаратисти із "Л-ДНР" в коментарях для російських ЗМІ висловлювали сумніви у тому, що сьогоднішнє засідання відбудеться. Оскільки, мовляв, "є узгоджене в липні 2019 року безстрокове перемир'я. Є додаткові заходи щодо його посилення, підписані 22 липня минулого року. Вони конкретні, детальні та практичні. Нічого іншого не потрібно", – говорив "представник ДНР" у підгрупі ТКГ з безпеки Олексій Ніконоров.

Але сьогодні зустріч все-таки відбулася. Чому?

В російських ЗМІ циркулює версія про те, що причиною стала зміна позиції України. Яка полягала в тому, що пешопочатково у "Заходах щодо посилення режиму припинення вогню", підписаних в липні минулого року, і сепаратисти, і Україна ніби як зобов'язувалися видати накази про те, що стріляти у відповідь "в разі наступальних дій допускається тільки в тому випадку, якщо вогонь відкритий за наказом відповідного керівництва збройних сил України і керівництва збройних формувань ОРДЛО". І тільки після безуспішних спроб примусити порушників до дотримання режиму тиші за допомогою Спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню.

Потім обстановка на лінії зіткнення почала стрімко деградувати. Використовувати механізм СЦКК і чекати на наказ із Києва під обстрілом ніхто, звичайно, на практиці не міг. Тому й наказ українським військовослужбовцям було переформульовано. У новій версій вказувалося на те, що відкривати вогонь у відповідь можна "в разі порушення противником режиму тиші і виникнення загрози життю українських військовослужбовців". Що в Росії поспішили розцінити, як відхід від домовленостей.

І сьогодні вранці Міноборони повернуло до реальності попередню версію наказу, згідно з якою військовослужбовці ніби як зобов'язані повернутися до режиму очікування наказу із Києва для відкриття вогню в разі збройних провокацій противника.

З одного боку, цей крок виглядає як поступка сепаратистам та російській стороні. Що за умов наростання конфлікту і підвищення ставок є недопустимим.

З іншого боку, чітко прописаних санкцій за невиконання цього наказу наразі немає.

Натомість, з політичної точки зору, якщо теперішня ескалація на Донбасі була, з боку Путіна, блефом – то російському лідеру потрібна "перемога", бодай і цілком уявна, для того, щоби цей блеф завершувати. І "поступки України" у питанні "всеохопного перемир'я" будуть подані російськими ЗМІ саме як така перемога. Після чого є шанси на подальше "охолодження" конфлікту.

Звичайно, певне уявлення стосовно того, якими є справжні наміри російської сторони в цій ситуації, дадуть і результати сьогоднішньої зустрічі вже ніби як не мінської ТКГ.

Але справжня перевірка готовності Кремля знизити градус напруження на Донбасі, звичайно, відбуватиметься не на сьогоднішній веб-конференції. А в найближчі дні у окопах на лінії зіткнення. Якщо там стихне, то і в наших солдатів зникне потреба надто часто відповідати вогнем на збройні провокації. Якщо ж ні – то черговий документ МО мало що змінить у фронтовій реальності.