"Золота середина" чи КСУ: Що Зеленський планує робити з мовним законом

Кандидат в президенти Володимир Зеленський хоче поговорити про мову з українцями. Але, швидше за все, мовний закон може дістатися йому у спадок від Петра Порошенка

"Золота середина" чи КСУ: Що Зеленський…

Верховна Рада планує проголосувати за основу і в цілому законопроекту № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" вже в четвер, 25-го квітня. Таку позицію озвучив Андрій Парубій. Depo.ua, спілкуючись із Романом Матісом, засновником ініціативи "И так поймут" та одним з головних лобістів мовного законопроекту, дізнався ще раніше про цю ж дату. Парламентарям важливо закрити мовне питання до Великодня і про це є домовленість між головними фракціями. Її основою було те, що законопроект не повинен голосуватися до виборів, другий тур яких відбудеться вже 21 квітня. І у випадку перемоги Володимира Зеленського, мовний закон залишиться йому у спадок. Бо голосування 25-го квітня залишить час Петру Порошенку на підписання цього документу до інавгурації нового глави держави. Якщо Зеленський, звісно, виграє вибори.

В Зеленського до мовного питання завжди підходили особливо. Комік у власній кар'єрі та бізнесі робив ставку на російськомовний продукт. А в останньому інтерв'ю РБК-Україна на запитання журналіста чи підпише він мовний закон, якщо йому випаде можливість вирішувати це питання, Зеленський відповів змазано. Мовляв, питання досить важке і його потрібно обговорити спочатку із суспільством, а закон глибоко вивчити. І хоча Зеленський каже, що сам закон є важливим і бажання захистити українську мову присутнє, та в суспільстві, мовляв, нема достатнього розуміння: "Хтось, в той час, поки ви приймаєте закон, якісь купки людей розповідають: "Ви знаєте, що там за закон? Ви знаєте, що вам всім не можна буде говорити російською або татарською, чи польською, десь на Закарпатті угорською". Ніхто нічого не пояснює. Ви розумієте?".

У той же час комік виступає за збереження квот на українську мову на телебаченні і радіо, але і їх доведеться переглянути в питанні регулювання. Пояснює це кандидат хитрістю додатку: "Взагалі: більший відсоток української мови, а далі – різні мови, тому що там треба давати можливість кожній мові. Тому що у нас реально велика кількість людей говорить російською. Не можна у них забрати російськомовне телебачення. У нас є люди, які говорять і іншими мовами. Розумієте, тут велике питання з цими квотами. ніхто скасовувати квоти не буде, але є регулювання...". 

Простіше кажучи, в Зеленського не хочуть драконити україномовних словами про те, що мовний закон їм зараз не дуже подобається. Як і квоти, через які складнощі були у бізнеса коміка. Але і російськомовний електорат (а за Зеленського голосує поголівно Схід і Південь) хоче почути слова підтримки, тому Зеленський і каже про обговорення з суспільством. Яке, між іншим, має бути онлайн - в коміка натякають на досвід власної передвиборчої кампанії, в якій "програму навіть писали разом з людьми". Натомість, у Зеленського чомусь не говорять про роз'яснення суспільству мовного закону - швидше про оцінку думки людей стосовно нього, яка сьогодні може бути викривлена. І взагалі ось це обговорення перетвориться швидше на "міряння міфами", коли голоси "пригноблених" намагатимуться перекричати слова патріотичної частини України.

Варто нагадати, що в першому читанні мовний законопроект був ухвалений ще в жовтні 2018-го. До другого читання Рада почала розгляд у березні. До законопроекту було більше 2 тисяч правок, причому велика частина з них були не технічними, а саме політичними. Представники коаліції неодноразово звинувачували "регіоналів" у затягуванні процесу розгляду проекту закону. Про це зокрема говорив Микола Княжицький "Окрім чисто редакційних правок, які проходять швидко існують й інші, політичні. Їх репрезентують два парламентських крила "Опоблоку". Їхні пропозиції (710 лише від депутатів з "Опоплатформи") також не отримують підтримки, однак спікери використовують сесійну залу для проголошення промов з передвиборчим підтекстом", - зазначав нардеп. 

І промови ці були досить характерними. Голова міжфракційного об'єднання "Опозиційної платформи – За життя" і кандидат в президенти Юрій Бойко, який літав до Москви разом з Медведчуком, щоб поговорити з прем'єром РФ Медведєвим про газ, характеризував мовний закон горем для мільйонів українців. Бо він "стане забороною на рідну мову". Бойко сьогодні бореться і успішно перемагає у війні за право називатися головним проросійським крилом України.

Подібні спекуляції були досить звичним явищем за останні місяці від проросійських політиків, які з початку 2000-х розкололи українців мовним питанням. Також проросійські сили лякають бюрократією - створенням Національної комісії зі стандартів державної мови і Уповноваженим із захисту державної мови, що передбачено. І саме ці органи будуть "пригноблювати російськомовних".

Найбільш чітко об'єднав позицію проросійських політиків Віктор Медведчук. Окрім відверто маніпулятивних заяв про пригноблення російськомовних і недопуск їх до державних справ, він у березні висловив думку, що норми законопроекту №5670-Д "не кореспондуються" з положеннями статей 10, 11, 12, і 22 Конституції України. А також "не співвідносяться з ратифікованими" Україною Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, Рамковою конвенцією про захист національних меншин і Міжнародним пактом про громадянські і політичні права. І це досить важливий момент. Бо апеляції до норм Конституції і міжнародного права є сигналом до того, що у перспективі ці речі можуть стати підставою для спроби оскаржити мовний закон у Конституційному суді. Окремо противники закону намагатимуться розкрутити критику України зі сторони європейських інституцій, бо однією з їхніхНе дарма ж противники закону апелюють до того, що його перед прийняттям потрібно показати Венеціанській комісії, щоб вона оприлюднила власний висновок, як це було зроблено із законом "Про освіту".

До чого тут Зеленський? Безперечно, комік-кандидат вже заявив, що він не буде об'єднуватися з Бойком і Медведчуком. Коаліції між його "Слугою народу" та фракцією цих діячів у парламенті не буде. Та у питанні мови, дивним чином, їхні інтереси можуть збігтися. 

Повернемося до юридичних моментів, на яких можуть сконцентруватися проросійські сили. Вони вже прямо про це говорять і зупиняються на окремих статтях Конституції України.

Стаття 10 Основного Закону прямо вказує, що "державною мовою в Україні є українська мова, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України". Але також ця стаття гарантує "вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України". Проросійські сили грають саме на цьому моменті - держава має захищати і гарантувати вільний розвиток російської та інших мов нацменшин, а мовний закон, мовляв, несе загрозу цьому.

Окрім цього є ще Стаття 11, в якій підкреслюється роль держави, яка сприяє "консолідації і розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України". Знову ж таки, в суспільство закидається міф про те, що корінні народи постраждають від "титульної української".

У Статті 12 декларується забезпечення державою "задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави". Тут закон про мову буцімто може звузити потреби російськомовних українців за кордоном. але претензії дивні, бо він лише сприятиме захисту державою україномовних українців за кордоном. 

А в Статті 22 при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних "не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Проросійські сили наполягають, що мовний закон звузить права і свободи представників національних меншин.

Раніше Микола Княжицький, користуючись нормами законопроекту №5670-Д вже спростовував проросійські міфи.

По-перше, мовний законопроект не регулює приватне спілкування і мови релігійних обрядів, не створюється мовна поліція, мовні інспектори, законопроект не передбачає кримінальну відповідальність за використання будь-якої іншої мови або будь-яке порушення закону. Санкції - це найбільше адміністративна відповідальність. Мова про штрафи, попередження, позбавлення ліцензії. 

По-друге, законопроект не регулює і не забороняє використання інших мов. При цьому, використання кримськотатарської, мов корінних народів і національних меншин регулюватиметься іншим законом, його повинен розробити та внести в парламент Кабінет Міністрів.

По-третє, мовний законопроект не передбачаєобов'язкової сертифікації на знання мови для всіх громадян. Вона є умовою для можливості займати державні посади. Сертифікація існує і зараз - це відповідає європейській практиці. Підтвердження рівня володіння мовою для військовослужбовців, медичних працівників - не потребує складення додаткових іспитів. Буде цілком достатнім вивчення української мови в школі.

По-четверте, норма про обов’язкове дублювання контенту українською вступає в силу через 30 місяців після прийняття закону і не стосується мов Європейського Союзу (офіційними мовами ЄС є 24 мови, носії яких мешкають в Україні). Миттєвого і взагалі закриття російськомовних ЗМІ не буде. 

По-п'яте,  переважна більшість норм закону набирає чинності через 2 роки. У деяких випадках, як для друкованої преси, терміни більші. 

Та все ж, якщо 25-го квітня мовний закон проголосують, проросійські сили намагатимуться піти в Конституційний суд. І в цій історії хвилює саме позиція Володимира Зеленського, який може отримати в спадок вже підписаний Порошенком закон. Юрист Андрій Богдан, який є в його команді, нещодавно за даними "Схем" зустрічався із головою КСУ. А маючи чималу підтримку російськомовного виборця Зеленському, особливо перед виборами в парламент, доведеться робити кроки на мовному фронті. Наразі невідомо, чи поставить комік, у випадку обрання президентом, собі за мету перегляд мовного питання, вноситиме він у парламент якийсь власний проект зараз, або ж після можливого розпуску Ради (до 27 травня матиме час) чи вже після осінніх виборів... Або ж піде в Конституційний суд. Чи просто розпочне так званий "діалог" і не педалюватиме питання розколу суспільства, як це роблять Бойко, Медведчук і вся "проросійська рать". 

З відповідей в останньому інтерв'ю можна зрозуміти, що Зеленський шукатиме якусь "золоту середину". І важливим у цьому питанні буде позиція Заходу, який раніше наполіг язиком комісара Ради Європи Дуні Міятович не ухвалювати мовний законопроект до виборів. Міятович відома тим, що її часто підтримує Росія. 

Так чи інакше, мовний закон, швидше за все, буде оскаржений в Конституційному суді як мінімум проросійськими політиками. І яку позицію займатиме потенційний новий президент наразі невідомо. У випадку з Порошенком - це було б однозначно. А якщо станеться найгірше і мовний законопроект 25-го квітня не буде проголосований, то у випадку перемоги Зеленського на виборах це питання підвисне на дуже тривалий час. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme