Політична шахівниця: Щасливчики та невдахи 2017 року

Політичний 2017-й рік видався дуже насиченим на резонансні події та яскравих персонажів. У калейдоскопі всіх цих подій Depo.ua спробував виявити щасливчиків і невдах. Тобто, тих, кому шалено поталанило, або навпаки – чия кар'єра зазнала відчутних ударів долі. Почнемо зі щасливчиків.

Труба ні звідки

Юрист зі Львова і колишній співробітник Генпрокуратури Роман Труба переміг у конкурсі на посаду керівника Державного бюро розслідувань України – нового органу, який відповідатиме за досудові розслідування особливо тяжких злочинів і фактів корупції, скоєних високопосадовцями: президентом, нардепами, членами Кабміну і силовиками.

За кандидатуру Труби віддали голоси всі члени конкурсної комісії. На цьому ж засіданні вони обрали його заступників Ольгу Варченко (обіймала посаду начальника управління в Генпрокуратурі) й Олександра Буряка (був заступником прокурора міста Києва). Так що Фортуна повернулася обличчям і до них.

На момент обрання про Романа Трубу було обмаль інформації: 1997-му закінчив юрфак Львівського університету імені Франка, після закінчення вишу і до квітня 2015 року працював в органах прокуратури. Дослужився до начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури. Але згодом змінив прокурорський мундир на костюм адвоката.

До обрання на посаду Труба був абсолютно непублічною людиною. Своє перше інтерв'ю він дав зовсім недавно. З огляду на те, як окремі наші діячі замість роботи створюють навколо себе інформаційний шлейф, певна закритість людини на такій посаді – це плюс. А от як Труба проявить свої фахові здібності, можна буде судити вже наприкінці наступного року, коли ДБР має дати перші результати.

Перша жінка в кріслі голови Верховного Суду

30 листопада оновлений найвищий судовий орган України - Верховний Суд, обрав своєю керівницею Валентину Данішевську. Вона народилася у Запоріжжі, закінчила юридичний факультет Одеського національного університету. Є засновником і головою благодійної організації "Центр комерційного права". У 2015 році її обрали до складу громадської ради при Міністерстві юстиції, була суддею постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, паралельно близько 10 років Данішевська працювала суддею Арбітражного суду. Загалом, поважний послужний список.

Та, звісно, нічого не зрівняється з посадою голови Верховного Суду. Шанс очолити цей орган і увійти в історію як перша голова реформованого ВС випадає раз у житті.

Стійка в.о. міністра

Відтоді, як пані Супрун стала виконувачем обов'язків міністра, її "знімають" з посади. Вона конфліктує з членами профільного комітету ВР, її підсиджують численні претенденти на посаду, які спрямовують громадську думку проти американки.

Хтось називає її несамостійною фігурою, і навіть до певної міри авантюрною, але те, заради чого Супрун запросили до уряду – підготувати проект медичної реформи – вона зробила. А до рейтингу щасливчиків в.о. міністра потрапила тому, що недругам так і не вдалося вибити з-під неї крісло. Вони не облишили своїх мрій, то ж у наступному році на Супрун очікує новий етап протистояння. Хоча, не виключено, вона сама скаже: я свою місію виконала, тому іду.

Завершення тюремної саги "сепаратистки" Штепи

Екс-мера Слов'янська Нелю Штепу затримали у липні 2014 року. Їй інкримінують сепаратизм, доказів чого у слідства вистачає. Проте колишня очільниця міста запевняла, що займалася сепаратизмом під погрозами терористів, а інтерв'ю для російських видань зроблені "під дулом автомата".

Незважаючи на більш ніж серйозну статтю, за якою Штепі загрожує довічне ув'язнення, 20 вересня Ленінський райсуд Харкова відпустив її із СІЗО та відправив під домашній арешт з носінням електронного браслета. Так вона виграла таку собі номінацію "щасливе завершення тюремної саги".

Відійшовши від шоку слідчого ізолятора, Штепа почала грати на публіку, перефарбовуючись із колаборантки на "патріотку". Це виглядає як формене знущання. За три роки її так і не змогли посадити до в'язниці, а тепер, коли вона опинилася на волі, ця пані просто відмовляється приходити на судові засідання. Мовляв, боїться за своє життя.

"Жертва Януковича" ректор Мельник

У грудні Бородянський райсуд Київської області визнав невинуватим і виправдав екс-ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника, якому загрожувало до 12 років в "холодній". Вдумайтесь: людину, яку саджали навіть "регіонали", виправдали за постмайданної влади.

Ще у липні 2013 року Мельник був затриманий співробітниками міліції у своєму кабінеті при отриманні хабара. На нього одягли електронний браслет, якого він позбувся і накивав п'ятами аж до США. Проте, після перемоги Євромайдану мандрівний ректор повернувся додому і тепер суд його ще й відбілив.

З п'ятіркою невдах не все так однозначно. З одного боку це політики, для яких 2017-й склався невдало в кар'єрному плані. Але їх не посадили, не відібрали у них депутатський мандат, не депортували, як у випадку з Михайлом Саакашвілі. Який у рейтингу посів чільну позицію.

Екс-президент, екс-губернатор, апатрид. Далі буде?

У липні президент позбавив Михайла Саакашвілі українського громадянства. Згодом вже в якості апатрида політик повернувся до України через прикордонний пункт Шегині. Це супроводжувалося шоу-програмою, де на провідних ролях був сам екс-президент Грузії, його близькі соратники й група підтримки з числа нардепів.

А 17 жовтня колишній голова Одещини ініціював масову акцію протесту під парламентом. Насправді масовою вона не вийшла, кілька наметів і сцена. До того ж відразу розкололася на помірковане й радикальне крило. Помірковане від Саакашвілі відбудувалося, а радикальне спричинило швидке падіння колись впливового політика до рівня вуличного маргінала. Якого ще запрошують на телеканали, бо комусь же потрібно накручувати рейтинги "зрадою".

Та найневдалішим для Саакашвілі видався грудень. Генпрокуратура опублікувала аудіозаписи розмов, які нібито доводять зв'язки апатрида з олігархом-утікачем, гаманцем сім'ї Януковича Сергієм Курченком. Після цього події розвивалися за карколомним сценарієм: Саакашвілі затримали на даху будинку в центрі столиці, соратники його звільнили з автозака, згодом опального діяча поліція таки затримала. Але завдяки рішенню сумнозвісної судді Печерського суду Лариси Цокол він вийшов на свободу. Далі була спроба штурму Жовтневого палацу в Києві, від якої Саакашвілі відцурався. Але ця подія, вочевидь, стала тією точкою, від якої пішов відлік остаточного падіння підтримки цього політика.

Кіно з Розенблатом

У липні житомирський депутат був звинувачений НАБУ у корупційних діях за так званою "бурштиновою справою". За версією детективів, нардеп вимагав хабар в агента Антикорупційного бюро Катерини для "вирішення питань" щодо розробки бурштину. У цій історії було все: і кіно, яке показували на всю країну, і позбавлення депутатської недоторканності, і навіть спроба накивати п'ятами за кордон. Але наразі Розенблат почувається досить впевнено і залишається популярною фігурою для ЗМІ.

За логікою, його політичній кар'єрі мав би прийти кінець. Та, схоже, Борислав Соломонович може сподіватися, що наступний рік буде для нього вдалішим – справу закриють, паспорт повернуть, а там, дивися, й сюжет кіно від НАБУ виборець забуде.

Раз-два і вже не голова

Єгор Соболєв втратив посаду голови дуже важливого парламентського комітету з питань протидії корупції. А все через сумнівні зв'язки. Спочатку нардеп опинився серед організаторів торгівельної блокади Донбасу. Вона призвела до того, що руками вожаків бойовиків Кремль провів так звану "націоналізацію" українських підприємств на окупованих землях Донбасу. Згодом, як писали ЗМІ, на них наклав лапу Курченко.

Постать цього олігарха зіграла ключову роль й під час відставки Соболєва. Він був серед найактивніших соратників Саакашвілі, а того звинуватили у фінансуванні своїх акцій коштом Курченка. Не будемо оцінювати, чи праві були колеги пана Єгора по комітету, але те, що через свою нерозбірливість у політичних соратниках він втратив надважливу для антикорупціонерів посаду, це – безсумнівно.

Рейтинг, привалений сміттям

Сміттєва криза, яка тривала у Львові з січня по липень, завдала амбіціям Андрія Садового непоправимого удару. Він колись мав непоганий президентський рейтинг, нині, на думку експертів, сумнівною виглядає навіть його наступне обрання мером Львова.

Не впоравшись з вивезенням сміття, влада міста передала цей шматок роботи обласній владі. Паралельно сміттєву кризу супроводжували й інші скандали. Так, нещодавно Садовий підтвердив, що періодично зустрічається з співвласником російської "Альфа-Груп", мільярдером Михайлом Фрідманом. "Виключно в інтересах громади Львова й інтересах українців". Ага, в часи війни з Росією…

Соломатіна, яку ніхто не почув

14 листопада екс-керівник департаменту фінансового контролю і моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна заявила, що перевірки е-декларування фальсифікуються і вимагала відсторонити свою начальницю Наталію Корчак на час розслідування.

У заявах пані Соломатіної запідозрили гру на користь НАБУ, адже саме в цей час була гаряча стадія війни між антикорупційними Агентством і Бюро. Викривачці навіть надали охорону. Та зовсім недавно вона заявила, що її викриття виявилися нікому нецікавими. Уточнимо, нікому, крім НАБУ, у якого конфлікт з Корчак. То ж у цьому випадку так і залишилося незрозумілим, що виграла від скандалу сама Соломатіна. Хвиля інтересу до неї спала, і тепер її навіть на телевізор не запрошують. А так добре все починалось...

Фото УНІАН