Побитий журналіст Комаров помер: За що його могли вбити

Четвертого травня, близько 9 ранку, у центрі Черкас знайшли побитим журналіста Вадима Комарова. У ніч на 20 червня він помер, так і не приходячи до тями

Depo.ua розповідає, хто він такий і за що його могли вбити.

Журналіст та активіст Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Мав дружину і доньку Ірину, що проживає у Німеччині.

Комаров очолював громадську організацію, був радником міського голови та представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

У різні відрізки життя створював Державно-громадський благодійний фонд піклування про місця позбавлення волі "Гельф", ТОВ "Регіональний видавничий дім", які вже не працюють.

Кілька років працював у газеті "Антена", видавав власну газету "Фактор" і був засновником газети  "Черкаські відгуки". Активно дописував на сторінці ГО "Агенція антикорупційних реформ" у Фейсбуці.

4 травня на Вадима Комарова напали не вперше:  7 вересня 2016 року його намагалися застрелити, а 18 липня 2017 року на журналіста накинувся працівник однієї з будівельних фірм, що належить депутату обласної ради, ніби то через те, що Комаров виступив проти забудов біля Дніпра.

За що могли вбити Комарова?

Після фатального нападу на Комарова на початку травня голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко говорив, що журналіст часто зачіпав резонансні теми і "багато кого дратував".

"Він часто торкався резонансних тем, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші", - зазначав Томіленко.

У своєму новому дописі він наголошує, що "єдина версія замаху, а тепер уже і вбивства, яку поділяють черкаські журналісти, - саме професійна діяльність Вадима Комарова. Він був незручним для багатьох місцевих політиків. Ставив незручні питання про корупцію в Черкасах, порушував резонансні теми".

Одна із найгучніших публікацій Комарова незадовго до його зникнення була присвячена обставинам бунту в Черкаській колонії №62.

У публікації Комаров стверджує, що начальник колонії Валерій Суботенко, його заступник Олександр Ющенко та засуджений у цій же колонії Микола Бабічев, причетні до збуту алкоголю і наркотиків. Про людину із прізвищем Бондаренко журналст не уточнює, проте за повідомленням "Громадського радіо", на сайті НАЗК, куди працівники повинні кожного року подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

"Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – "малина", – написав Комаров у Facebook 1 травня.

Окрім організації "бізнес-центру" у колонії, Комаров у цей проміжок часу висвітлював історію з незаконним звільнення очільниці відділу освіти Чігіринської РДА, критично висловлювався про діяльність представників ВО "Свобода" у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова, а 3 травня пообіцяв розповісти про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ "Спартак" Тетяною Бордовською.

Відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна