"ЗЕолігархізація": Хто з людей олігархів отримує "смачні" посади у владі

Принаймні частина цих рішень дисонує із заявами "нових облич" про деолігархізацію держави.

Мегаміністр "від олігарха"

Указом від 29 липня президент призначив своїм радником поза штатом колишнього гендиректора телеканалу СТБ Володимира Бородянського, який пішов з цієї посади півроку тому.

На своїй сторінці у Фейсбук цей топ-менеджер окреслює широке поле своєї діяльності: "Мистецтво, спорт, інформаційна безпека" і анонсує, що займеться стратегіями, "які докорінно змінять гуманітарну галузь в Україні". Планує "спільно з депутатами, індустрією, експертами, науковим співтовариством – створити гуманітарну стратегію, сформувати конкретну програму дій, підгрунтя для зміни законодавства, та появи нового, трансформувати інфраструктуру гуманітарної сфери відповідно до затвердженої парламентом стратегії".

З огляду на масштабність заявлених планів опитані Depo.ua експерти ринку прогнозують, що восени, під час формування уряду, Банкова розглядатиме кандидатуру Бородянського вже на посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань або очільника об'єднаного міністерства, яке може з’явитися після об’єднання міністерств культури, інформаційної політики і молоді та спорту. Принаймні, саме Бородянського називають ініціатором такого об’єднання. Зеленський ці плани підтримує.

Та це плани. Нагадаємо про непересічний попередній професійний досвід новоспеченого радника. У 90-ті роки Бородянський займався розвитком медіа як бізнесу, причому всі вони мали те чи інше відношення до Росії: був комерційним директором газети "Московський комсомолець в Україні", курував медіаактиви "Альфа-банку".

Далі в біографії цього уродженця Львівщини почався тривалий період співпраці з мільярдером Віктором Пінчуком в статусі керівника активів останнього – телеканалу СТБ (2004-2018 роки) і холдингу StarLightMedia (2012-2018 роки).

Отже, на "гуманітарку" в команду Зеленського прийшла людина, певною мірою не чужа одній з постатей, яких у нас прийнято називати олігархами, що від них нинішній президент обіцяв дистанціюватися ще під час своєї виборчої кампанії.

Більша дистанція – частіші зустрічі

Дистанціювання від олігархів у виконанні нової влади набуло своєрідних форм. 7 травня, лише вступивши на посаду, Зеленський тет-а-тет зустрівся з представниками України у цьогорічному рейтингу найбагатших людей світу за версією журналу Forbes Рінатом Ахметовим і Віктором Пінчуком. Розповів про це у "Фейсбук", зазначивши, що мільярдери пообіцяли інвестувати у соціальні проекти.

Історія стосунків з Пінчуком на цьому не вичерпалася. Того ж місяця він двічі непублічно відвідав адміністрацію Зеленського. Після публікації цієї новини у програмі журналістських розслідувань "Схеми" на Банковій відповіли, що зять Леоніда Кучми приїжджав до АП з другим президентом України виключно для консультацій щодо повернення тестя в мінський процес.

Ближче до завершення парламентських виборів медіа повідомляли про зацікавленість Пінчука, вхожого до тієї частини істеблішменту США, яка представлена Демократичною партією, у формуванні в новому парламенті України коаліції фракцій "Слуга народу" і "Голос". Медіа пишуть, що Пінчук був одним з неостанніх донорів президентської виборчої кампанії в США кандидатки від Демпартії Гіларі Клінтон 2016 року і тісно спілкується з мільярдером-демократом Джорджем Соросом, якого, у свою чергу, дуже не любить Дональд Трамп.

Пінчук і його американські друзі начебто мають діловий інтерес і до політичних перспектив фронтмена "Голосу" Святослава Вакарчука. Запам’ятався несподіваний публічний візит тимчасового повіреного у справах США в Києві Вільяма Тейлора до штабу Вакарчука у день парламентських виборів 21 липня. Цей крок досвідченого дипломата за бажання можна сприйняти як приховану агітацію.

Чи готові в оточенні Зеленського піддатися на тиск і поділитися ключовими посадами – невдозі побачимо. Поки коментарі представників президентської команди вказують на відсутність у них такого бажання. Не виключено, саме зараз президент намагається переконати Пінчука стати медіатором між ним і представниками влади США та вмовити останніх не змушувати його "Слугу народу" до коаліції.

Втім, справжній зміст розмов Володимира Зеленського з Віктором Пінчуком, швидше за все, так і залишиться під грифом "таємно". Сам президент на запитання журналістів програми "Схеми" щодо непублічних зустрічей з олігархом відбувається словами про те, що, мовляв, ніхто у нього "нічого не просить, всі знають, чим це закінчиться".

Сталеві колеса коаліції

Тим часом мільярдер Пінчук комунікує і з іншими представниками влади. І чомусь це спілкування намагаються не афішувати. Журналісти згаданої програми "Схеми" зафіксували, як прем’єр-міністр Володимир Гройсман і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відвідували маєток Пінчука в Конча-Заспі ввечері 14 червня. Про що говорили – не діляться, як не підтверджують і сам факт зустрічі.

Можливо, говорили про останні успіхи Пінчука на бізнес-фронтах, як-от про рішення керованої росіянами Євразійської економічної комісії призупинити дію антидемпінгових мит (фактично санкцій) на сталеві колеса від пінчуківського "Інтерпайпа".

Спостерігачі вбачають тут можливий зв'язок зі згаданими травневими зустрічами олігарха з Володимиром Зеленським, після яких Леонід Кучма очолив українську делегацію в мінській контактній групі. З огляду на давні зв'язки Кучми з росіянами, не виключено, що в білоруській столиці говорили і про інтереси Пінчука. З урахуванням кредиторської заборгованості "Інтерпайпа", яка сягає, за даними деяких ЗМІ, близько $1,3 млрд, жест росіян є вкрай важливим для члена родини Кучми. Що може побажати навзамін Зеленський? Дивіться вище: питання монобільшості, тощо.

Та це ще не весь можливий клубок взаємних інтересів, який може пов’язувати нову владу і старих політичних ляльководів.

Хороші люди для хороших людей

Поки великі люди спілкуються про своє, повпреди найбагатших людей країни розсідаються у різних за можливостями владних кріслах. Про найбільш свіже призначення – прихід Бородянського – йшлося вище. У цьому ж контексті можна розглядати і інші рішення. Наприклад, у такому важливому для захисту бізнес-інтересів відомстві, як Антимонопольний комітет України (АМКУ). Вчора стало відомо, що новими державними уповноваженими АМКУ стануть Наталія Буроменська і Ольга Нечитайло (оприлюднення відповідних указів про їхнє призначення очікується днями).

Перша з кандидаток– адвокат, начальник правового відділу Vodafone Україна. Її чоловік – аудитор Національного антикорупційного бюро України Михайла Буроменського. Варте уваги й те, що пані Буроменська на останніх парламентських виборах була кандидатом у депутати від… партії "Голос" (№85 у списку). До Ради не потрапила, але, не виключено, нову роботу знайшла.

Ольга Нечитайло займається проблемами енергетики в неурядовій організації Офіс ефективного регулювання (BRDO). Донедавна BRDO керував нинішня "ліва рука президента" в питаннях економіки і потенційний кандидат на пост глави уряду Олексій Гончарук. Цей Офіс фінансувався за гроші ЄС. А раніше Нечитайло працювала в АМКУ на посаді головного спеціаліста, вела питання компанії ДТЕК, підконтрольної Рінату Ахметову. Журналіст Юрій Ніколов у Фейсбук вказує на те, що в кар’єрі "протеже Гончарука" простежуються зв’язки з бізнес-групою власника донецького "Шахтаря".

Чи зможуть обидві претендентки на посадах держуповноважених АМКУ витримати дистанцію від інтересів великого бізнесу – питання риторичне. Але існування певного конфлікту інтересів у цих можливих призначеннях непокоїть. І змушує ставити питання щодо якості кадрової політики нової влади, і виконання нею, владою, обіцянки усунути олігархів від впливів на вітчизняні економіку і політику.

Цікаві й інші призначення, про які небагато говорять у публічній площині. Так, Наталія Микольська, до серпня 2018 року заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України у Світовій організації торгівлі, минулого тижня увійшла до наглядової ради ПрАТ "Укргідроенерго". Займатиметься міжнародними проектами, питаннями експорту і комплаєнсу. З міністерства пішла через участь у програмі Стенфордського університету для молодих лідерів з України.

Микольську, яка працювала в двох поспіль урядах – Арсенія Яценюка і Володимира Гройсмана, вважають справді кваліфікованим правником. Тож логічний вигляд має її бажання пройти студії у престижній західній програмі, де навчалися низка українських лідерів, що їх у Стенфорді розглядають як таких, що визначатимуть перспективу України.

Цікаво, що певний час одним з викладачів у цій програмі був Святослав Вакарчук, якого вперто пов’язують з бажанням Віктора Пінчука зберегти свої впливи в Україні.

Також зазначимо, що Микольська є радником юридичної фірми SayenkoKharenko – партнера у багатьох проектах Фонду Пінчука. Колишня заступниця міністра економрозвитку є частою учасницею заходів, які організовуються під егідою зятя Кучми. Це і Ялтинський саміт, і проект "Жінка в політиці". Тож, попри визнану фаховість нового члена наглядової ради "Укргідроенерго", і тут теж простежуються певні ниточки до інтересів Віктора Пінчука.

Ваш хід, пане Коломойський

У історії, яка лише починається і яку хочеться назвати "ЗЕолігархізація", цікавий ще й такий момент. Досі не проявив свої кадрові апетити той представник клубу українських мільярдерів, якого вважають найближчим до нової влади вигодоотримувачем – Ігор Коломойський. Абстрагувавшись від призначення його колишнього адвоката Андрія Богдана керівником Офісу президента, можна зауважити, що креатур олігарха з Дніпра не видно на ключових посадах. Але така ситуація явно зміниться, коли після формування уряду почнуться кадрові призначення у компаніях, що входять до кола бізнес-інтересів Ігоря Валерійовича. Поговорюють про державне "Центренерго" та інші активи. Коломойський завів у ВР не менше 30 депутатів, а Олександр Дубінський, якого пов'язують з олігархом, вже оголосив про створення депутатської групи з мажоритарників "Справедливість", куди входить низка людей від Коломойського. 

Якщо ж поглянути на ситуацію більш глобально, то за короткий термін перебування на Банковій президент Зеленський встиг змусити задуматися про наявність у нього бажання зберегти і творчо переосмислити співпрацю з олігархами. Яких він же під час виборів шельмував і називав контакти попередників з ними "старими підходами, які гублять країну".

Члени клубу найбагатших радо підуть назустріч. Питання в тому, що просить у них Зеленський. І чим обіцяє розплатитися, якою валютою заплатить за послуги мільярдерів цей новий лідер більшості українців.