Земля "під ялинку": З якого скандалу почнеться новий політичний рік

Парламентський аграрний комітет в останні дні 2019-го зробив країні новорічний подарунок – рекомендував ухвалити законопроєкт про відкриття ринку землі. Але опозиція вже заявила про порушення, тож повернення до земельного питання зробить початок нового 2020 року гарячим і може призвести до блокування роботи парламенту

Земля "під ялинку": З якого скандалу поч…

Члени комітету Верховної Ради з аграрної та земельної політики на засіданні 28 грудня заклали потенційну міну під спокійне завершення другої сесії. Врахувавши лише 9 поправок до законопроєкту №2178-10 про запровадження ринку землі, комітет переклав тягар розгляду решти 4 тисяч поправок на плечі Верховної Ради. І при цьому рекомендував ухвалити закон в цілому. "За" це рішення проголосували 19 членів комітету, "проти" – 1, троє утрималися. Документ мають винести на розсуд депутатського загалу у січні-2020.

Нагадаємо, довкола питання відкриття ринку сільгоспземлі не на жарт точаться баталії. Проєкт закону №2178-10 ухвалено парламентом у першому читанні 13 листопада 2019 року з великими потугами – під супровід криків "Ганьба", блокування трибуни і вуличних акцій. Він передбачав, зокрема, скасування заборони на продаж землі з 1 жовтня 2020 року та вирішення низки інших важливих для перспектив розвитку економіки питань, до яких не зважувалася підійти жодна попередня влада в Україні.

Вдруге вулиця заговорила 17 грудня, коли опонентам реформи вдалося заблокувати роботу Ради, привести в центр Києва великий натовп і не допустити запланованого розгляду земельного законопроєкту. Опоненти б’ють адептів реформи на засіданні аграрного комітету, влаштовують показові бійки, виводять людей на вулиці столиці, перекривають автошляхи в регіонах.

Серед найбільших проблем проєкту – дозвіл іноземцям купувати сільгоспземлю. За ухваленим у першому читанні варіантом, особами, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та з обов'язком відчужити ділянку впродовж року. Щоб нівелювати звинувачення в намірі "розпродати землю", президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні напередодні першого читання проєкту заявив, що відповідне рішення буде ухвалене лише на всеукраїнському референдумі. Який, нагадаємо, поки що не може відбутися, бо немає закону про проведення в Україні будь-яких референдумів.

Опонентів земельної реформи турбує і питання кількості гектарів, які можна буде придбати "в одні руки". До першого читання пропонувалося дозволити концентрацію землі у одного власника у 200 тис. га. Під час підготовки до другого читання президент запропонував продавати в одні руки до 10 тисяч гектарів землі. Комітет так і вирішив.

Якщо перед першим читанням аграрний комітет на практично таємному засіданні погодив свій варіант реформи, відкинувши більше десятка альтернативних проектів, то останнє рішення комітету начебто має на меті знайти компроміс і розблокувати ухвалення закону. Деталі повідомила на сторінці у Фейсбук партія "Слуга народу", члени якої становлять переважну більшість у комітеті із земельних питань.

Отже, комітет підтримав такі положення:

- "купувати землю зможуть громадяни України, держава, місцеві громади, українські підприємства, засновані українцями;

- встановлюється ліміт щодо концентрації землі в одні руки – не більше 10 тисяч гектарів;

- питання доступу іноземців до землі вирішуватимуть ЛИШЕ українці на референдумі;

- банки матимуть змогу продавати землю сільськогосподарського призначення тільки за умови стягнення, якщо така земля була предметом застави (ділянку слід буде продати на земельних торгах протягом 2 років, інакше та конфіскується);

- вартість землі буде не нижчою за нормативно-грошову оцінку".

Але парламентська опозиція це рішення компромісом не вважає. "Аграрний комітет Ради не надав можливості опозиції захистити свої поправки до документу", – таку заяву співголови фракції "Європейська Солідарність" Артура Герасимова поширили ЗМІ. Представники фракції Петра Порошенка не змогли обговорити на комітеті питання встановлення мінімальної ціни на землю і відстояти позицію щодо заборони зміни цільового призначення сільськогосподарських земель.

Незадоволені рішенням комітету і в "Батьківщині". Член цієї фракції Вадим Івченко після засідання аграрного комітету недвозначно заявив: "Представники монобільшості знехтували вимогами депутатів інших фракцій, які наполягали на розгляді правок згідно з Меморандумом про проходження законопроєкту. Згідно зі ст.16 п.6 Закону України про комітети, розгляд має відбуватися за правками кожного з депутатів. Тому дії президентської партії можна кваліфікувати як "політичний кидок" монобільшості". У партії Юлії Тимошенко погрожують оскаржити законопроєкт і "захищати національні інтереси всіма можливими методами".

То чи вдасться владі довести до логічного завершення ініційовану Банковою земельну реформу? Якщо запропонований комітетом компроміс влаштує щонайменше 226 депутатів – то відповідь буде позитивною. В такому разі нардепи можуть і не розглядати кожну з 4 тисяч поправок до проєкту закону №2178-10. Нардеп від "Слуги народу" Дмитро Костюк, один з авторів документу, бачить можливість застосування в цьому випадку "турборежиму": йдеться про розгляд земельного законопроєкту відразу за розділами.

Та опоненти можуть наполягти на тому, щоб голосувати за кожну поправку окремо. Це відтермінує ухвалення рішення на місяці (як це було минулої депутатської каденції із проектом Виборчого кодексу, тисячі поправок до якого нардепи розглядали кілька пленарних тижнів поспіль). За цей час може злетіти якийсь "чорний лебідь" (непрогнозована подія), яка взагалі заблокує відкриття ринку земель в Україні.

Або ж трибуну Ради заблокують під популістськими гаслами на кшталт "Ні продажу української землі!". У цьому можуть мати інтерес відразу кількох гравців, які мають свій інтерес у зриві планової роботи законодавчого органу. Теоретично це може бути Ігор Коломойський, який точно не хоче допустити ухвалення закону про гарантії неповернення комерційних банків колишнім власникам. Йдеться про його ексвласність "Приватбанк" і вимогу Міжнародного валютного фонду не пустити енергійного олігарха до цього банку. Щоб такий закон не з’явився у природі – можна, приміром, "наглухо" заблокувати роботу Ради.

Свої плани на наступний політичний рік є як у проросійських політиків, так і у тих, кого прийнято з певною часткою умовності називати патріотичними. "Опозиційній платформі" зручно пред’явити нові аргументи на користь того, що країна, громадяни якої б’ються за землю, не відбулася. Юлія Тимошенко, фракція якої демонструвала подивугідну синхронність з "ОПЗЖ" у блокуванні трибуни Ради, Петро Порошенко та деякі інші політики навряд чи відмовляться від нових спроб послабити позиції Банкової новими акціями протесту.

Під тиском вулиці та внутрішніх груп впливу у монобільшості владні команда змушена демонструвати гнучкість. Тим більше коли позиції команди Зеленського здаються не такими вже непорушними, а осіннє зниження рейтингів підживлюють політики-популісти, які активізують у суспільстві класичні міфи і страхи.

Та владі важливо пам’ятати правило вулиці: б’ють того, хто злякався. Якщо відмова від своїх намірів під тиском опонентів стане непоодиноким явищем, то дуже скоро Банкову хитатимуть не лише із земельного, але й з багатьох інших боків.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"