Земельний бліцкриг: За якими маніпуляціями Зеленський ховає небезпеки ринку землі

Вже у вівторок депутати розглядатимуть у першому читанні зміни до земельного законодавства, якими буде відкрито ринок землі

Економічний і політичний оглядач
Земельний бліцкриг: За якими маніпуляція…

"Слуга народу" сором'язливо але наполегливо протягує через Раду земельну реформу. Ось і раптово на цей пленарний тиждень призначено розгляд відповідних законопроектів у першому читанні. Влада намагається здійснити своєрідний бліцкриг, коли попри супротив суспільства закон пройде перше читання саме в тому вигляді, який потрібний його авторам. Вдасться це Зеленському та його "Слугам народу" чи на комбінаторів очікує фіаско – розмірковує Depo.ua.

Насправді в прагненні Володимира Зеленського провести земельну реформу дуже хочеться знайти щиру турботу про інтереси українських землевласників. Але навіть якщо президент і справді щиро бажає принести користь, в даному випадку принцип "ціль виправдовує засоби" не спрацює. Адже форма того, як ухвалюється рішення про відкриття ринку української землі, має набагато більше значення, аніж суть реформи. А форма, будемо відвертими, є доволі ущербною.

Підпільний комітет

Почнемо з того, що рішення комітету, яким було відкрито шлях до винесення питання у зал Верховної Ради, відбулося швидше як сороміцький акт, аніж як законодавча процедура. 

Комітет з питань аграрної та земельної політики, який є профільним для цього законопроекту, мав 18 жовтня, о 14:30 зібратись, аби розглянути всі проекти по ринку землі. Але раптово виявилося, що о 9:00 вже відбулося засідання, на яке прийшли переважно представники фракції правлячої партії і погодили владний проект.

Насправді, таке кулуарне протягування законопроекту було єдино можливим способом. Адже супротив, який йому чинять деякі політики та суспільні інституції, міг би стати причиною зриву доленосного засідання. А коли рішення вже прийнято, хоч би яким воно суперечливим не було, відстоювати і захищати його легше, ніж протягувати по-чесному.

А захищати своє рішення автори вирішили у спосіб, який застосував колись "блакитний злодюжка" Альхен у "12 стільцях" і який ще більш уміло відтворив днями його послідовник Микола Тищенко: коли тебе запитують про зниклі стільці чи факап з Джокером, потрібно, мовчати, сором'язливо опускати оченятка, легенько червоніти і махати ручкою.

Саме так відреагували у правлячих офісах на закиди про недемократичну процедуру протягування законопроекту через комітет: Разумков кивав на комітет, а комітет в особі його керівника і водночас автора протягнутого законопроекту розводив руками: де ж взяти стільці, якщо їх вже немає.

Погоджувальна рада

Зранку в понеділок раптово з'ясувалося, що земельні законопроекти розглядатимуться вже наступного дня, 12 листопада. Причому в порядку денному вони стоять першими. На погоджувальній раді Верховної Ради було неголосно оголошено, що проекти таки будуть розглядатись. 

У свою чергу Юлія Тимошенко та один з лідерів ОПЗЖ Юрій Бойко намагалися підняти скандал тут же на погоджувальній раді. Але після того як представники "Слуги народу", що мають пріоритет і в цьому дорадчому органі, не підтримали пропозицію про зняття "землі" з розгляду, Тимошенко та Бойку не залишилося нічого іншого, як відправлятись на телеекрани і мобілізовувати своїх прихильників до завтрашнього засідання.

Звернення Зеленського

Не встигло керівництво Верховної Ради затвердити порядок денний на вівторок, як по всіх доступних каналах зв'язку у свідомість українців почало проникати пронизливе звернення Володимира Зеленського, який вчергове пояснює українцям як сильно їм необхідний ринок землі.

При цьому президент вдається до дещо примітивної маніпуляції, якою користувалися до нього мало не всі протягувачі сумнівних законів. Мовляв, ви зараз проголосуйте за те, що є, а вже до другого читання ми внесемо необхідні зміни і видалимо з проекту найбільш одіозні моменти на кштал можливості продажу землі іноземцям.

Зеленський обіцяє, що питання про продаж землі фізичним та юридичним особам іноземного погодження, буде ухвалювати український народ на референдумі. А референдум може бути можливим після розробки та впровадження відповідної процедури, що потребує нового закону та, можливо, змін до Конституції. 

Суть маніпуляції полягає в тому, що президент зі своїми радниками намагається поставити воза перед конем. Адже абсолютно незрозуміло навіщо протягувати зараз у першому читанні норми, які викликають суспільний антагонізм, для того, щоби перед другим читанням їх з закону викинути? І, помітьте, одне від другого відділяє лише ефемерна обіцянка президента внести якісь правки і запровадити систему референдумів. Якщо відділити зерна від плевел, а ринок землі від проектного референдуму, то постає справедливе питання: навіщо протягувати зараз ці суперечливі норми, щоби потім їх скасовувати?

Земельний темник

Нардеп Олександр Дубінський, без якого нині не обходиться жоден парламентський скандал, оприлюднив документ, який можна назвати своєрідним "темником" для розповсюдження. 

В документі пояснюється, зокрема, що питання ринку землі і питання продажу землі іноземцям - два різних питання. І необхідно зараз вирішити одне, аби забезпечити громадянам їх право на володіння і продаж, а про іноземців вирішувати вже згодом.

Втім всі ці мантри, як ми вже наголошували вище, є не більше ніж маскуванням. А насправді одне від одного відділяє лише тоненька ниточка особистого зобов'язання президента цю ниточку зберегти і в майбутньому витягнути за неї з безодні своїх обіцянок ту, що гарантує якийсь гіпотетичний референдум.

А на практиці обійти цю перешкоду буде зовсім не складно, навіть якщо формально обіцянку президента буде дотримано.

Вуличне ускладнення

Цілком очевидно, що внутрішній супротив у парламенті авторам комбінації вдасться подолати просто відсунувши інші фракції від участі у процесі. А незгодних всередині "Слуги народу" компенсувати за рахунок депутатів "Голосу", інших фракцій та позафракційних. 

Але вулиця може зіграти свою негативну роль. В цьому контектсі владна гра розрахована на раптовість і блискавичність, коли між внесенням питанння до порядку денного і його голосуванням під куполом залишається менше доби. Чого дійсно мало аби якісно організувати відповідні акції протесту. Поки людей зберуть, погрузять у автобуси і доставлять у Київ на Грушевського – всі рішення вже будуть ухвалені. А їх автори за рецептом Альхена-Тищенка лише злегка червонітимуть та махатимуть ручками.

В той же час певна активізація в регіонах може завдати і відчутної шкоди. Так, за даними ЗМІ, аграрії почали перекривати дороги в знак протесту проти запуску ринку землі. Акції проходять у Львівській, Одеській, Черкаській і Миколаївській областях. Протестувальники вимагають поміняти місцями коня і воза: спочатку провести всенародний земельний референдум, а потім голосувати за земельні законопроекти.

Але це ускладнення можуть подолати силовики. Питання лише в тому, як правильно цим інструментом владі скористатись і не перетнути межу.

В чому суть реформи

Нагадаємо, що відповідно до проекту Миколи Сольського в низку законів вносяться зміни, якими скасовується мораторій на продаж с/г земель і встановлюються правила функціонування ринку землі, які буде введено в дію з 1 січня наступного року.

Основними параметрами ухваленого законопроекту є такі:

- мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах встановлюється на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

- не допускається набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

- забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

- забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

- президент може вводити в дію санкції щодо продажу землі. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

При цьому встановлюється правило, за яким до 1 січня 2024 року землю не можуть купувати юридичні особи, якими володіють іноземці чи особи без громадянства, іноземні компанії та інші держави.

Але всі ці "перемоги" нівелює маленька "зрада" про те, що для деяких іноземців таки робиться виключення. І в результаті виходить, що придбати дуже значну частину найбільш плодючої і зручної в обробці землі зможуть фірми, контрольовані іноземними корпораціями.

Більше того, для них створюються тепличні умови: їм не потрібно викладати відразу великі суми грошей за ділянки, адже в них є як мінімум чотири роки ексклюзивних прав, протягом яких вони навряд чи випустять з рук ті наділи, що вже є в оренді. Протягом цього часу зародковий ринок землі можна "опустити" до мінімуму і реалізувати "опціон" по найнижчій ціні.

Читайте також: Підступна реформа: Як "Слуги народу" обдурять противників продажу української землі

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme