Земельні протести: Чому Зеленський програє Тимошенко, Бойку і націоналістам

Не підготувавши суспільство, влада спробувала наскоком створити відкритий ринок землі сільгосппризначення. Це прогнозовано здійняло хвилю протестів у різних регіонах. Від великих проблем владу рятує традиційна нездатність українських політиків домовлятися

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Земельні протести: Чому Зеленський прогр…

Влада схаменулася і почала щось казати людям на тему земельної реформи. Але складається враження, що зроблено це дещо запізно: відсутність належної комунікації не лише із суспільством, а й із політиками і депутатами різних рівнів уже спричинила проблеми. Бо вакуум інформації завжди заповнять опоненти влади і противники відкриття ринку землі. І перших, і других у нас не бракує ось уже два з половиною десятки років.

Земельне питання завжди було предметом спекуляцій. Тим паче що соціологія показує неготовність пересічного українця сприйняти нову реальність. Вересневе опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що 52% українців не схвалюють ідею скасувати мораторій на землю. А за даними останнього, листопадового дослідження, проведеного Центром ім. О. Разумкова, майже 68% вважають за необхідне провести референдум із цього питання. Причому понад 68% тих, хто взяв би участь у такому плебісциті, проголосували б за продовження мораторію.

Ця ситуація показала, що без підготовки вирішити земельне питання в Україні виявилося не під силу навіть найбільш рейтинговій в нашій новітній історії силі, якою є "Слуга народу". Тож якщо раніше президент вимагав скасувати мораторій на продаж землі до 1 грудня, то зараз на Банковій змушені пригальмувати турборежим у цьому питанні. З порядку денного Верховної Ради на 12 листопада зникло питання створення ринку землі: навіть у фракції "Слуга народу" немає достатньої кількості голосів на підтримку відповідного законопроекту. Володимир Зеленський виступив зі спеціальним відеозверненням, де наголосив, що іноземцям наше найбільше національне багатство продаватимуть лише якщо це дозволить народ на референдумі.

Спеціальну колонку у виданні "Новое время" присвятила цій темі прес-секретарка президента Юлія Мендель. Але куди там очільниці прес-служби, якщо по інший бік бар’єра стоять політичні важковаговики і несформована думка суспільного загалу. Хвиля протестів уже покотилася країною.

У день очікуваного розгляду земельного питання у столиці біля Верховної Ради активісти влаштували акцію протесту проти ухвалення "олігархічного" законопроєкту про ринок землі №2178-10, "який веде до зубожіння аграрної галузі", зазначено на фейсбук-сторінці організації "Всеукраїнська аграрна рада". Учасники акції "поховали" під парламентом порося, що було покликано символізувати перспективу тваринництва в Україні, "яке приречене на загибель в разі впровадження "дикого" ринку землі". Крім аграріїв зі згаданої організації, продовжити мораторій на продаж землі вимагали під Радою представники "Національного корпусу" і партії "Свобода".

Днем раніше люди, які представляли ті ж структури, а ще Асоціацію фермерів і приватних землевласників України та Аграрну партію, на кілька годин перекривали автошляхи Одеса-Київ, Київ-Чоп та інші. Як повідомила у Фейсбук "Всеукраїнська аграрна рада", загалом відбулося 17 таких акцій у 13 регіонах: Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Тернопільській, Кіровоградській, Миколаївській, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Полтавській, Волинській, Рівненській, Львівській областях.

Подібні акції в останні тижні відбуваються ледь не за розкладом. І впадає у вічі, що крім "професійних аграріїв", популістів і фактичних ліваків, активну участь у них беруть начебто праві структури – "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", "Національний корпус", "Правий сектор", "Конгрес українських націоналістів". Їхній традиційний марш 14 жовтня цього року відбувся під гаслом під гаслом "Захистимо українську землю", яке мало подвійний зміст: протест проти особливого статусу Донбасу й одночасно проти введення ринку землі.

Було б дивно, якби політики – як присутні в Раді, так і невдахи останніх парламентських виборів – не скористалися традиційно зручним для них інформаційним приводом. І от одні, як Юлія Тимошенко, нагадують про свій імідж борців за права селян. Іншим, як Юрій Бойко, головне покритикувати дії влади. А такі, як Олег Ляшко, прагнуть на гребні хвилі повернутися в поле зору ЗМІ й відвоювати свої давні рейтинги.

Лідерка "Батьківщини" - та взагалі зараз користується будь-якою нагодою, від мітингів (подейкують, її ж політсилою і організованих) до погоджувальної ради і зали пленарних засідань Ради, щоб нагадати про вимогу провести референдум із питання продажу землі, перш ніж виносити це питання на голосування депутатів.

Вівторкові виступи з парламентської трибуни керівників і представників фракцій "Батьківщина" (Юлія Тимошенко), "Опозиційна платформа – За життя" (Вадим Рабінович), "Європейська солідарність" (Микола Княжицький) і групи "За майбутнє" (Тарас Батенко) були сповнені відповідного пафосу і нагадували перетягування канату в намаганні з’ясувати, хто більший захисник селян. Тимошенко влаштувала невелику виставу, вийшовши усією фракцією до трибуни із банером "Ні розпродажу української землі!". Щоб не відстати, туди ж з колегами і плакатом "Не дамо розкрасти землю" вийшли депутати від "ОПЗЖ".

Тим часом у боротьбу проти відкриття ринку землі включилися місцеві депутати практично по всій країні. На сьогодні відомо вже майже про кількасот рішень рад у різних регіонах, де вимагають, закликають і просять зберегти нинішню систему власності на землю сільгосппризначення.

Це не новина: кожна спроба центральної влади віддати національне надбання у вільний обіг завжди викликала відповідну хвилю з боку місцевих рад. Так було і за часів президентства Петра Порошенка, і за найменших натяків на бажання інших керівників держави зробити землю товаром. Тут же як по команді обурювалися сотні рад на місцях, до парламенту приходили протестанти, збуджувалися штатні захисники інтересів селян. Усе за тим же планом відбувається і тепер.

І що цікаво – у цьому питанні солідарність виявляють як ради з центру чи півдня країни, так і відомі патріотичною позицією депутати – от як з Івано-Франківської облради, які на спеціально скликаній сесії звернулися до Зеленського з вимогою продовжити земельний мораторій до 1 січня 2021 року "в умовах реальних загроз державності та незалежності України, нових геополітичних викликів перед майбутнім нації". Такої ж думки і багато інших рад.

Але все ж немає враження, що проти плану Банкової працює єдиний центр опору. Всі ухвалюванні в регіонах і столиці рішення і проведені акції – радше мозаїка зусиль політиків різного масштабу, від загальнонаціонального до місцевого. Просто роки протестів зробили цю тему настільки чутливою, що при словах "вільний обіг землі" у наших політиків спрацьовує інстинкт.

Такий фрагментований спротив навряд чи завадить наміру нинішньої влади завершити почате. Інше зруйнує плани Банкової і може посварити Київ з міжнародними кредиторами. А це загрожує порушити економічну стабільність у країні, яку команда Зеленського подає населенню як чи не найбільше своє досягнення. Тому до відкладеного нині законопроекту про ринок землі обов’язково повернуться: це лише питання часу.

Крім іншого, ця ситуація повинна стати уроком для ЗЕвлади, покликаним трохи повернути її з висоти захмарних рейтингів у реальність. А вона така, що рейтинги починають знижуватися, і земельне питання цілком може стати каталізатором ще більш стрімкого їх падіння. Тим паче що і всередині самих "Слуг" немає єдності у сприйнятті цієї теми: говорять про негативну реакцію на земельну реформу з боку "групи Ігоря Коломойського" всередині владної фракції.

Що може допомогти Банковій виконати заплановане? Роз’яснювальна робота з населенням, нівелювання зусиль внутрішньої фронди. І уважне спостереження за тим, чи не з’явиться у розрізнених протестувальників по всій країні єдиний центр і спільний лідер. Спойлер: майже напевне не з’явиться, але інформаційний прокол влади повинен нагадати, що й після виборів говорити з людьми потрібно.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme