Зеленський проти Порошенка: На кого поставлять Ахметов, Медведчук і Фірташ

Важливим питанням є те, за кого проголосує електорат, який у першому турі підтримав колишніх "регіоналів" Юрія Бойка і Олександра Вілкула. За даними підрахунку Центрвиборчкомом майже 78% голосів по всій країні, Бойко набирає 11,53%, Вілкул – 4,30%. При цьому саме перший є лідером симпатій жителів Донбасу, де за нього віддали голоси майже 40% виборців Луганської і понад 35% Донецької областей. Вілкул у цих областях не увійшов навіть до п’ятірки лідерів. Бойко ж має свого виборця у багатьох інших регіонах, насамперед південному сході: він другий на Харківщині (понад 25% голосів), Одеській (більше 22%), Запоріжжі (майже 20%), у Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській областях. При цьому експерти зауважують: якби до Бойка перейшли ті 4%, які дісталися Вілкулу, він міг би стати реальним претендентом на участь у 2-му турі.

Нагадаємо, Бойка пов’язують з "групою газовиків" олігарха Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна. Він був одним із лідерів "Опозиційного блоку" і очолював його парламентську фракцію з 2014-го до листопада 2018 року. 9 листопада 2018-го підписав угоду про співробітництво з партією Вадима Рабіновича "За життя", після чого був звинувачений у самоуправстві "опоблоківцями", які представляють інтереси Ріната Ахметова, та виключений з лав фракції. Таким чином, колишні "регіонали" відправили на вибори двох кандидатів – Олександра Вілкула та Юрія Бойка, який зараз тісно співпрацює з кумом Володимира Путіна Віктором Медведчуком. Брав участь у президентських виборах як самовисуванець. 22 березня, за тиждень до голосування, провів цілеспрямовану акцію для активізації електорату південного сходу України – за участю Медведчука зустрівся у Москві із російським прем’єром Дмитром Медвєдєвим і главою "Газпрому" Олексієм Міллером.

Швидше за все, виборці Бойка можуть повернутися обличчям до Володимира Зеленського, тим більше що електоральні карти цих кандидатів частково перетинаються. І того, й іншого підтримують виборці, які за "мир в Україні" за будь-яку ціну. І фанати Зе, і любителі Бойка скептичні до курсу України в НАТО, хоча Зеленський його декларує. І там, і там розмовляють переважно російською. Єдина помітна відмінність хіба що в середньому віці: якщо за Зеленського голосували багато людей до 40 років, то виборець Бойка, за даними соцопитувань, значно старший. Ну і виборців Зеленського все ж не можна назвати класичною ватою, на відміну від електорату обох екс-"регіоналів". Значна їх частина голосувала не стільки за лідера "Кварталу", скільки проти всіх нинішніх "старих" політиків. І можливі заяви одіозних фігур, як-от Бойко, на підтримку Зе можуть відштовхнути частину молоді, особливо не з південного сходу, від участі в другому турі.

Але не все так однозначно, як здається на перший погляд. Особливо це стосується голосів, відданих за Вілкула, якого відносять до сфери впливу мільярдера Ріната Ахметова. Беручи до уваги неоднозначні стосунки останнього зі своїм колегою по цеху олігархів Ігорем Коломойським, а також доволі комфортні умови для бізнесу власника футбольного клубу "Шахтар" за чинної влади, не факт, що у середовищі "Опоблоку" не віддадуть перевагу прихованій підтримці Петра Порошенка. Щоправда, прямого перетікання голосів не буде: їхній електорат може зробити свій вибір самостійно. Голоси не плюсуються, бо виборець - це не валіза з ручкою.

Реалістичність такого сценарію підтвердив нардеп, представник "Опозиційної платформи – За життя" Нестор Шуфрич, який учора заявив: "Частина опозиційних кандидатів грають на користь чинного глави держави". І конкретизував свої звинувачення, зазначивши, що саме "Вілкул і компанія" допомогли Порошенку вийти у другий тур. За словами Шуфрича– у Бойка навряд чи підтримають Петра Порошенка у другому турі.

Разом із тим, не можна виключати й несподіванок. ЗМІ не раз писали про певну пов’язаність з чинною владою інтересів мажоритарного акціонера "Опозиційної платформи – За життя" Медведчука і навіть того ж Бойка. Економічні "пригоди" якого з тими ж легендарними вишками за п’ять постмайданних років влада так і не зважилася ефективно розслідувати і створити можливості, щоб ці справи дійшли до суду. Тому в оточенні Медведчука-Бойка можуть і не закликати голосувати за Зеленського, а просто "сидячи на березі" чекати на оголошення переможця і готуватися до парламентських виборів. Які цілком здатні принести їм вагомий результат, судячи з кількості тих, хто проголосував за Бойка на виборах президента.

Багато чого в майбутньому Зеленського залежатиме і від готовності Ігоря Коломойського домовлятися з іншими найбагатшими громадянами України – згаданими Ахметовим, Фірташем, Віктором Пінчуком. В їхньому розпорядженні є найпотужніша на цей момент зброя масового враження, яка діє на мізки українців, – телевізійні канали. Адже успіх Зеленського в першому турі багато в чому був забезпечений каналом "1+1", який в останні місяці фактично перетворився на промоканал кандидата-коміка. У другому турі найпотужнішого, але одного телеканалу може не вистачити для перемоги. З урахуванням того, що у всіх без винятку багатих людей є свої плани на осінні парламентські вибори, зокрема й у "Опозиційної платформи – За життя" (а Медведчука називають одним з тих, хто впливає на редакційну політику каналів "112 Україна" і NewsOne), допомагаючи Зеленському, вони паралельно мимоволі розкручуватимуть його партію "Слуга народу", чим можуть зашкодити перспективам власних політичних проектів.

Тож можна стверджувати, що перемовини обох колон екс-"регіоналів" про співпрацю із Зеленським будуть, проте їх не афішуватимуть у першу чергу в штабі головного по "Кварталу". Але тут є дуже важливий момент: в разі перемоги, Зеленський півроку абсолютно не впливатиме на парламент. Навіть якщо у нинішній провладній коаліції почнуться відцентрові процеси, нова коаліція не сформується. У кращому для Зеленського варіанті, ВР допрацьовуватиме в аморфному законодавчому стані, а от в політичному – стане майданчиком для передвиборчого піару партій. У гіршому ж – до осені піде у жорстку фронду до, на даний час, найбільш ймовірного переможця президентських перегонів. І тут колишні "регіонали" можуть стати в пригоді – воюючи за свого виборця, вони активно гратимуть на пониження підтримки у суспільстві проукраїнських політсил парламенту. Які, власне, і складуть головну конкуренцію партії "Слуга народу" і тому подібним космополітичним проектам. Якщо події розвиватимуться за таким сценарієм, то у майбутній Верховній Раді вперше за багато років може виникнути "ватна" більшість. А там не за горами і "Тайожний союз"...