Зеленський і відчайдушні методи: Як повії допоможуть президенту підняти економіку

Про ці наміри Depo.ua стало відомо з власних джерел. Хоча і раніше Зеленський, будучи ще кандидатом в президенти, говорив, що не проти легалізації, в тому числі, секс-послуг і казино.

"Я думаю, що у нас є можливість зробити Лас-Вегас. Суспільство було б не проти, і податки би платили. Дати можливість якомусь місту, якийсь території, і там все це відкрити. Взяти все це і перенести туди, дати там можливість. Будь ласка, там тусіть. Це ж не буде закрита територія. Можна цим самим підняти якесь місто, в яке ніхто не приїжджає і там - будь ласка", - сказав Зеленський.  Зазначив також, що "проституція" - звучить жорстко, на відміну від фрази "секс за гроші", але він думає "Що в принципі потрібне окреме місто, де це все можна".

Щодо міст, де буде "можна", за інформацією нашого джерела, розглядають Одесу і Львів.

У випадку зі Львовом одразу зрозуміло, що ніяких офіційних борделів в цьому місті не буде.  Тут і за більш пристойних приводів піднімався не аби який ґвалт, згадати хоча б як Садовий звільнив начальницю управління культури міськради Ірину Магдиш за інтерв’ю, в якому вона сказала, що крім релігійних об’єктів львів’янам потрібні культурні центри, бібліотеки, театри. 

І навіть якщо Садовий на мерській посаді далі не втримається, цілком очікувано, що ідея відкрити неподалік площі Ринок вулицю червоних ліхтарів викличе хвилю обурення містян, адже Львів – місто справді релігійне.

А от з Одесою все якраз може скластися. Портові міста в плані звичаїв і моралі завжди були вільніші і борделі в Південній Пальмірі процвітали ще з часів заснування міста. Є інформація, що в готелях дореволюційної Одеси поруч з путівником часто лежав перелік адрес борделів, а один з найпопулярніших знаходився на початку вулиці Польської (нині Леха Качинського, 5). Багато публічних домів було на Молдаванці, а також на Рішельєвській, Преображенській, Пушкінській, Садовій вулицях, на Соборній площі, Ланжеронівському узвозі і в Червоному провулку. На початку 20 століття, згідно зі звітами поліції, в Одесі працювали 33 будинки розпусти, в яких було близько восьми тисяч робітниць. Радянська влада намагалася викорінити проституцію, але не змогла і тільки загнала у підпілля. Хоча, наприклад, в "Інтуристі" вони працювали напівофіційно. Всі знали, що там є "інтердєвочкі", вони часто співпрацювали з КДБ і інколи були міськими знаменитостями.  

Власне, будь-яка влада нічого суттєвого не змогла зробити з одеськими путанами і вони завжди знаходили собі заробіток. Зараз в Одесі, за деякими даними, працює близько 10 тисяч повій. Це п’ята частина від загальної кількості повій в Україні. Знайти платний секс можна і через інтернет, іна сайтах знайомств, і в соцмережах, в кафе і барах, що мають славу місць, де дівчата і хлопці чекають на своїх клієнтів і клієнток. Місця, де можна зняти дівчину відомі багатьом і журналісти навіть складають дорожні карти з цінами.

Борделі часто працюють під виглядом усіляких масажних и СПА-салонів.

Час від часу ці "будинки розпусти" накриває і закриває поліція, але після цього відкриваються нові. Бо є пропозиція і є попит. І нікого не лякають ті штрафи, розміром з третину одноразового заробітку. Кримінальну відповідальність передбачено лише за сутенерство, тобто втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до цього. Але і це ще треба буде довести в суді. Тож, фактично, проституція в Україні існує, можна сказати, напівлегально.

Пропозиції її остаточно декриміналізувати і легалізувати лунають часто. Наприклад, в 2015 році народний депутат Андрій Немирівський зареєстрував у Верховній Раді проект закону про регулювання проституції та діяльності секс-закладів. В 2016 році це пропонував зробити народний депутат Сергій Лещенко. 

В липні цього року мер Києва Віталій Кличко заявив, що "не бачить нічого поганого" в легалізації проституції, якщо "ці процеси будуть контролювати".

Нещодавно і генпрокурор Юрій Луценко в інтерв’ю заявив, що такий вид діяльності, як проституція, має бути узаконено. На це неодноразово наголошували і у Національній поліції, мовляв боротьба з цим бізнесом просто неможлива.

Зараз офіційно легалізувати (вірніше, спочатку декриміналізувати, а потім вже поступово легалізувати) проституцію пропонує партія "Демсокира", причому вустами колишньої секс-працівниці.

Якщо відкинути суперечки, зло проституція чи ні, (які, власне, є такими ж древніми як і сама проституція), легалізувати її – вже не така і погана ідея. Це може піти на користь не тільки секс-працівницям та їхній клієнтурі, бо з’являться хоч якісь встановлені права і правила, а й державі.  Завдяки легалізації секс-бізнесу Україна може непогано заробити, давши при цьому можливість людям працювати чи втілювати свої забаганки так, як їм хочеться.

За підрахунками Українського інституту соціальних досліджень, в Україні близько 50 тисяч секс-працівниць і якщо узаконити проституцію, ця сфера могла би приносити до бюджету дохід, "який сумірний з відрахуваннями "Укрзалізниці", дотепно проводить аналогії znaj.ua. Згідно з даними міжнародних організацій, в Україні в сфері комерційного сексу обертається понад $100 млн. доларів щорічно. Відповідно, податки з цієї суми становитимуть суттєву цифру.

Схожа ситуація і в гральному бізнесі. Звісно, легалізовувати його треба не такий як зараз, з цими жахливими гральними автоматами, в приміщеннях, де завішені вікна, безкоштовно наливають алкоголь, а поряд часто працюють ломбард і обмінник, аби тільки людина залишила все до копійки. Але загалом, якщо при 5-зіркових готелях відкриють казино, від цього може бути користь: податки, робочі місця, туристичний потенціал.  

Тільки не в Буковелі, який є Меккою для любителів лиж і відпочинку на природі. Краще, знову ж таки, в Одесі. Тим паче, що в української влади зовсім неподалік є приклад того, як можна легалізувати раніше заборонене і замість клопоту отримати розвиток туризму, а значить і прибуток.

Батумі. В цьому грузинському портовому місті гральний бізнес процвітав з проголошення незалежності державою. Ставши президентом Михеїл Саакашвілі дозволив відкривати казино в 5-зіркових готелях. Батумі з часом перетворився на такий собі грузинський Лас Вегас і зараз там законно працює 12 казино.

Публічні будинки в Батумі заборонені, як і у всій Грузії, але за інформацією з відкритих джерел, працюють під вивіскою "масажний кабінет". За дивним збігом, максимальна пропозиція для "любителів масажу" - саме в тих районах, де розташовані гральні заклади. Часто в "масажі" працюють приїжджі азіатки, рідше – слов’янські дівчата.

Тож, секс-бізнес в Батумі розвинутий не гірше, ніж в Одесі і є пікантним доповненням до бізнесу грального. Туристи приїжджають і відриваються на повну. Переважно це турки, які активно інвестують в місцевий бізнес і нерухомість. Тим паче, що від Батумі – 15 хвилин до кордону з Туреччиною. Але якщо в Україні з’явиться місто, де можна грати, купувати секс, і все це легально, за привабливими цінами, цілком можливо, що Одеса зможе скласти конкуренцію Батумі. Тим паче, що Одесу приїжджають ще й туристи з усього світу.

А ще один важливий момент – легалізувавши проституцію, чи гральний бізнес Зеленський може здійснити свої плани добитися зростання української економіки до 5-7%ВВП. Цього можна досягти і знявши мораторій на продаж землі, але тут невідомо ще, який з трьох варіантів здійснити буде реально.