Від Порошенка до Єрмака: Як "держзрада" стала українським трендом

Печерський райсуд Києва зобов’язав Офіс Генпрокурора внести до єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо державної зради нардепів "Опозиційної платформи – За життя", які кілька разів зустрічалися з депутатами та президентом Росії. По це повідомила депутат від партії "Голос" Соломія Бобровська. "Сподіваюсь, всі пам'ятають, як ОПЗЖ катались в Москву на особисті зустрічі з Путіним і депутатами Думи? Ну от, за 24 години очікуємо від ОГП номер провадження", написала вона у "Фейсбук". Тут зробимо невелику ремарку: Генпрокуратура відкрила провадження про можливу державну зраду і сепаратизм Віктора Медведчука ще в лютому 2019 року, при Юрію Луценку. Справу порушили за зверненням екс-нардепа з "Народного фронту" Андрія Тетерука. Про результати того розслідування, яке почалося у розпал президентської кампанії, достеменно нічого не відомо.

Справа проти кума Путіна та депутатів "ОПЗЖ" не перша і не остання вже за президентства Володимира Зеленського, де йдеться про ознаки державної зради. Згадаємо лише ті, в яких фігурують відомі персони. Найбільше подібних справ стосується п’ятого президента Петра Порошенка. Що і не дивно, враховуючи кількість ворогів, які він нажив у тих політичних таборах, котрі вийшли переможцями зі зміни влади в країні.

Перша така справа була порушена ДБР ще рік тому, 21 травня 2019 року, за заявою колишнього топчиновника часів Віктора Януковича Андрія Портнова, і стосувалася вона подій 25 листопада 2018 року, пов’язаних зі здійсненням переходу корабельною групою ВМС ЗС України з Чорного до Азовського морів в районі Керченської протоки. Внаслідок атаки російських військових кораблів українські моряки опинилися в полоні. Порошенку "шили" аж три статті: 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 111 ККУ (державна зрада) та 426-1 ККУ (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень). Востаннє про цю справу було чутно місяць тому, коли екс-депутат Олег Ляшко з посиланням на власні джерела повідомив, що Генпрокуратура збирається висунути обвинувачення в державній зраді поки ще командуючому ВМС адміралу Ігорю Воронченку, екс-секретарю РНБО Олександру Турчинову та Порошенку. Нічого такого не сталося, однак у соцмережах та у ЗМІ ця заява наробила ажіотажу.

А 10 грудня 2019 року за заявою все того ж Портнова ДБР зареєструвало кримінальне провадження за фактом можливого вчинення державної зради Порошенком під час підписання Мінських угод. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).   

Попри повну абсурдність та судову безперспективність цих справ хайп на початих розслідуваннях намагалися впіймати і Портнов, і купа ворогів Порошенка. Та ж історія, тільки до хайпу долучився ще й президент Зеленський, трапилася зовсім недавно – Офіс Генпрокурора вніс до ЄРДР відомості про розслідування так званих "плівок Деркача". А Зеленський під час своєї прес-конференції пообіцяв розслідування. "Знаю, що це може бути кваліфіковано як державна зрада", заявив президент.

Учора ж стало відомо, що ДБР відкрило справу через прослуховування розмови Петра Порошенка з Джо Байденом, екс-віце-президентом США, а нині ключовим опонентом Дональда Трампа. Хто його знає, чи це так на владу вплинули суворі заяви з-за океану з вимогою до офіційного Києва не сунути носа в американські вибори, чи, може, просто хтось розумний підказав на вдаватися до політичного суїциду, проте, як бачимо, слідчих тепер більше цікавить не що говорили високопоставлені співбесідники, а хто це записував, і хто "злив" записи Деркачу.  

Та крім справ про "держзраду", в яких фігурує Порошенко, є ще й справа, де згаданий другий президент країни Леонід Кучма та голова Офісу шостого президента Андрій Єрмак. 13 березня нардеп з "Євросолідарності" Володимир В’ятрович звернувся до Шевченківського суду столиці, а той 23 квітня задовольнив його позов щодо відкриття кримінального провадження про можливу державну зраду Кучми і Єрмака. В СБУ підтвердили внесення цієї справи до ЄРДР. Йдеться про березневе засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську, на якому обговорювалося створення так званої "консультативної ради" за участю представників окупованих територій. На тому засіданні були присутні Кучма і Єрмак. Спроба протягнути цю вкрай сумнівну ініціативу викликала значне обурення в патріотичному середовищі. Втім "консультативна рада" так і не з’явилася, що може стати підставою для СБУ, яким керує друг президента і соратник Єрмака по "Кварталу" Іван Баканов, просто не знайти ознак злочину.

Є й інші фігури, яким закидають державну зраду і навіть шпигунство, приміром директор НАБУ Артем Ситник. Або Сергій Сівохо, який розкручував так звану "платформу примирення", поки не потрапив під гарячу руку патріотів. Потім Сівоху звільнили з посади радника секретаря РНБО, а зараз узагалі й забули про його існування.  

Схоже, улюблена гра українців у "зраду" і "перемогу" вийшла на новий рівень, коли "зрадниками" називають людей на будь-який смак виборців. Для націонал-патріотичного виборця такими є Медведчук чи Єрмак, для "зеленого" виборця і прихильників "ОПЗЖ" – Порошенко. Звинувачені в "державній зраді", у свою чергу, використовують закиди на свою адресу в якості технології проти своїх опонентів. Адже всі ці звинувачення політично вмотивовані. Саму ж владу подібні справи заганяють у глухий кут: вони не мають судових перспектив, але визнати це публічно ні в ОГПУ, ні в ДБР, ні в СБУ, ні на Банковій не можуть, - не хочуть показати свою безпорадність.

Це нагадує купу історій про антикорупційні розслідування. Коли тема корупції була в суспільному тренді, НАБУ та інші відповідні органи ловили хайп на цій темі: відомих людей звинувачували в корупційних діяннях, затримували, але у підсумку жодна із резонансних справ серйозним вироком не завершилася. Навіть попри запуск довгоочікуваного Антикорупційного суду. Тоді у нас було багато "корупціонерів", зараз зростає кількість "зрадників". А результат цього "здвигу по фазі" буде той же, бо і в одному, й в іншому випадку йдеться лише про створення ілюзії.