Амбіції - понад усе: Навіщо Трофімов розповів Гордону про крісло Єрмака

Відомий інтелектуал, автор книги "Занепад влади" Мойзес Наїм вказував на вкрай негативну ознаку сучасності: величезну кількість "непрохідних спрощенців" - демагогів, які дають прості відповіді на складні питання, "продаючи повітря". Жителі багатьох країн нині зачаровані риторикою таких діячів. Авжеж, це "нові обличчя", хлопці і дівчата з "нашої вулиці" (чи кварталу), які мають рецепти швидких змін. І готові їх втілювати. Тільки дайте більше повноважень. Наїм закликає ускладнити життя "спрощенцям" і не давати їм тієї влади, якої вони шукають. Та, схоже, наше суспільство не готове дослухатися до цих порад. Принаймні, зараз.

І президент Зеленський, і члени його команди раз-по-раз нарікають на проблеми з кадрами для державного управління. Мовляв, важко знайти одночасно чесних та ефективних людей. Тому доводиться діяти методом проб і помилок. На думку деяких експертів, це відкидає нас навіть не в часи становлення держави, коли на посадах опинилися "червоні директори" та перефарбована компартійна номенклатура, а ще далі, на сто років назад, коли до влади в Росії, а потім і в Україні, прийшли більшовики. Втім із цими експертами можна сперечатися. Крилата фраза більшовицького вождя Володимира Леніна про "будь-яку кухарку, яка здатна управляти державою", насправді звучала дещо інакше: "Будь-який чорнороб і будь-яка кухарка нездатні тут же вступити в управління державою… Ми вимагаємо, щоб навчання справі державного управління велося свідомими робітниками і солдатами і щоб розпочате було воно негайно, тобто до навчання цього негайно почали залучати всіх трудящих, всю бідноту". Тобто, майбутніх управлінців спочатку потрібно навчити, а потім ставити на посади.

До чого це ми? Дмитро Гордон оприлюднив інтерв’ю заступника голови ОП, вихідця із "Кварталу" Сергія Трофімова. Мабуть, круто відчувати cебе в компанії кримської колаборантки Наталії Поклонської та російського терориста Ігоря Гіркіна, інших співбесідників Гордона? У цьому інтерв’ю є багато цікавих речей, однак ми хотіли б зосередитися лише на деяких.

Як відомо, пан Трофімов на Банковій курує проект Lift. Це таке собі кадрове агентство з добору управлінців, перш за все в регіонах. Його запустили рік тому. В описі ноу-хау обіцялося: рівні умови вступу для кожного, хто хоче потрапити у команду, втілити ідею або реалізувати проект; чесний та прозорий відбір спеціалістів, ідей та розробок; можливість особисто брати участь у написанні історії нашої країни; відсутність корупційної та бюрократичної складової при відборі; інноваційна платформа, яка по-новому розкриває можливості нашої країни. Звучало заманливо. Минув рік і виявилося, що серед депутатів-"слуг", призначенців на посади в уряд, в керівництво ОДА і так далі нема "кухарок і чорноробів". Усі – "чиїсь" люди. І от вже сам Зеленський на останній прес-конференції визнає: до "ліфта" підібрали ключика, туди "засунули дуже багато людей, які перебували при владі і раніше. Тому з "Ліфтом" у нас були проблеми".

Це фактично камінь у бік Трофімова. Який в інтерв’ю Гордону доволі високо оцінює власний потенціал. Він спростовує чутки про можливе призначення головою ОП замість Андрія Єрмака, каже "ця опція за президентом", та якщо йому таку посаду Зеленський запропонує, він погодиться. Проте не знає, чи готовий до такої посади. Чому ці слова заступника голови Офісу президента такі важливі? Бо, по-перше, наскільки зрозуміло зі сказаного Зеленським на згаданій прес-конференції, Єрмак у нього досі у фаворитах, і на цьому тлі Трофімов доволі прозоро натякає на власні амбіції. Тут чомусь згадалася пісенька радянських часів: "Птица счастья завтрашнего дня, прилетела крыльями звеня. Выбери меня, выбери меня, птица счастья завтрашнего дня". Цікаво буде подивитися на реакцію Єрмака на зізнання свого заступника…

По-друге, чи є щось крім амбіцій, - досвід управління, суперуспішна робота на напрямку добору кадрів на керівні посади в регіонах? Скільки у нас голів ОДА, які за час перебування в кріслах показали, що вони не "випадковість", а "стратегія"? Та, здається, часи, коли люди, йдучи на високі посади, тверезо оцінювали свої вміння і мали відповідні знання, минули. І сталося це ще до перемоги Зеленського і "слуг", коли у владних кабінетах опинилося багато людей в принципі нездатних до управління. Зате з завищеними амбіціями. Але біда в тому, що нинішня влада не лише відтворює цю хибну практику попередників і попередників попередників, а й вважає її своїм досягненням. А, дійсно, це ж так просто – управляти міністерствами, регіонами, президентським Офісом...