Ультиматум по Донбасу: Які завдання Путін та Медведчук поставили перед Зеленським

Випадково чи ні, але в той день, коли Україна нагадала, що вибори на Донбасі без режиму тиші і контролю над кордоном є неможливими, агенти Кремля розпочали в Європі пропагандистську кампанію з метою переконати світ в бажанні Києва відмовитись від виконання Мінських угод
 

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Ультиматум по Донбасу: Які завдання Путі…

Вчора практично одномоментно прозвучали дві ключові зовнішньополітичні заяви, пов'язанні із розвитком конфлікту на Донбасі. Щоправда, зміст у заяв був цілком протилежний. З одного боку, представник України в політичній підгрупі ТКГ в Мінську Олексій Резніков повідомив, що позиція України стосовно необхідності передати Києву контроль над українсько-російським кордоном перед початком будь-яких виборів на Донбасі є незмінною. За словами Рєзнікова, виконання пунктів Мінських угод необхідно здійснити у наступному порядку: роззброєння незаконних збройних формувань на Донбасі; встановлення режиму повної тиші; виведення всіх НВФ з території України, встановлення українського контролю над східним кордоном; проведення виборів.

"Неможливо провести вибори, якщо український кордон з Росією не контролюється українськими військовими. Про це свідчить міжнародний досвід... Українська делегація наполягатиме, що як мінімум у цій частині Мінські угоди підпадають під перегляд і оновлення", — підсумував представник України в ТКГ.

У такий спосіб можна констатувати, що на даний момент публічно задекларована думка чинної української влади стосовно того, як можна завершити конфлікт на Донбасі, практично повністю повторює тези влади попередньої. І в загальних рисах співвідноситься зі здоровим глуздом.

Іншою, не менш важливою для України заявою, була публічно озвучена позиція Росії стосовно цього питання. Вербалізував її Віктор Медведчук, який на зустрічі з французькими сенаторами заявив, що Україна фактично готується "зірвати" Мінські угоди.

"Не всі парламентарі, на жаль, мають таку точку зору в Україні щодо неухильного виконання Мінських угод, які є єдиним механізмом, щоб мир в Україні став можливий", публічно констатував особистий друг російського президента. А під час розмови з російськими журналістами він був навіть відвертішим і радикальнішим.

"Якщо українська влада в особі пана Зеленського буде продовжувати так реалізовувати домовленості, досягнуті 9 грудня, то навряд чи нова зустріч (країн "нормандської четвірки" - ред.) відбудеться в намічений термін", - зазначив Медведчук.

Заява Медведчука, по-перше, означає, що якщо між Києвом та Москвою і відбуваються зараз якісь таємні переговори стосовно зближення позицій по Донбасу, то успішними їх назвати не можна при всьому бажанні. Будь-яка "змова і зрада" на кшталт "обміну Донбасу на Крим" наразі Москвою не розглядається. В іншому випадку, Медведчук не морочив би голову французьким сенаторам. Складається враження, що Путін все ще сподівається зберегти Крим, і отримати Донбас в якості надійного та дієвого механізму для маніпулювання Києвом.

А інший ключовий момент, який фіксують висловлювання Медведчука, полягає в тому, що в Кремлі збираються зробити масштабну спробу переконати двох західних учасників "нормандської четвірки" в тому, що Україна збирається чи то "порушити", чи то взагалі "відмовитися від виконання" Мінських угод. Які, формально, є підставою для введення помітної частини антиросійських санкцій.

Саме цю функцію виконує створене Медведчуком "міжфракційне депутатське об'єднання "Парламентський діалог заради миру: Україна - Росія - Німеччина - Франція". Саме цю тезу повторюватимуть російські ЗМІ частина європейських ЗМІ, які погодяться публікувати російську пропаганду. Саме про це говоритимуть і російські політики та посадовці на всіх рівнях.

У такий спосіб, перед Зеленським стоятиме одразу два вкрай непростих завдання. Перше полягатиме в тому, що президентові доведеться пояснювати своєму електорату, чому саме "просто перестати стріляти" не вийшло. А всі способи вирішення конфлікту на Донбасі, які на перших етапах ніби як пропонувала "молода команда", повільно, але неухильно зводяться до порошенківського методу — озброюватися, оборонятися і чекати, що з того вийде.

А друге завдання полягатиме в необхідності переконати як Німеччину з Францією, так і решту світу у тому, що Україна, насправді, не відмовляється від виконання Мінських угод. Просто реалізація цих домовленостей вимагає певного логічного порядку, який слід затвердити в міжнародних договорах. І якого слід дотримуватися. Задля досягнення цієї мети команді Зеленського, вочевидь, слід уникати розмов про "зміну Мінських угод". І наголошувати на тому, що йдеться виключно про логічний порядок їх виконання. Бо під обстрілами демократії немає і не буде.

Від того, як впорається чинний президент України з цими двома завданнями, залежить не тільки його особисте політичне майбутнє. Хоча й воно, звичайно, також. Від виконання цих завдань залежить, хто і де обиратиме наступника Зеленського.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme