Замінники банків: Як зміняться правила електроних платежів і грошових переказів

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект закону, що дозволяє використовувати для грошових розрахунків та переказів не лише банківські рахунки та картки, а й інші варіанти грошових транзакцій

Економічний і політичний оглядач
Замінники банків: Як зміняться правила е…
Фото: УНІАН

Верховна Рада збирається здійснити кардинальний крок у приведенні українського ринку платіжних систем до цивілізованого стану. Коли буде ухвалено це рішення і закон № 4364 набуде чинності, в сфері здійснення платежів та електронних грошей зможуть працювати не лише банківські установи, а й інші суб'єкти. В тому числі й іноземні, адже вони отримають вхідний квиток на український ринок. Depo.ua розбирає перспективи новації, запропонованої до ухвалення парламентом.

Чому користуватися здебільшого готівкою - шкідливо для економіки

Нинішня ситуація на платіжному ринку України відрізняється від європейської в першу чергу великою долею обігу готівки. Європейці значно далі нас просунулися в переведенні всіх розрахунків у безготівкову форму. Це стимулюється зручністю та великою різноманітністю механізмів проведення розрахунків.

Україна ж виділяється високим показником співвідношення готівкової маси до ВВП, який складає у нас більше 10%. Тоді як зразковим показником було б не більше 4%. Високий рівень готівки в обороті гальмує ріст економіки, знижує рівень прозорості та затримує активний розвиток сучасних сервісів та технологій. 

Звісно, безготівковий обіг грошей поступово збільшується - переважно за рахунок обізнаності нових поколінь українців. Проте його темпи не можна назвати скільки-небудь задовільними. Ситуацію добре характеризує той факт, що більше половини обсягу грошей, які є в обігу на банківських платіжних картках, знімаеться  в банкоматах замість їх використання у безготівкових транзакціях.

Сashless economy - саме так називається політика скорочення готівки в обігу, яку впроваджують розвинуті економіки. І вона дедалі більше стає орієнтиром і для української влади. Проект Закону про платіжні послуги, який депутати днями ухвалили у першому читанні, позиціонується саме як один з елементів з впровадження сashless economy.

За словами одного з авторів законопроекту, голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, розширення кола надавачів платіжних послуг спрямоване на зміну застарілих підходів до правового регулювання платіжного ринку. 

Зручності для бізнесу і економія для користувачів: Вигода від переходу на альтернативні системи розрахунків

Головним нововведенням є те, що випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, але й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію. Ці установи зможуть приймати гроші на рахунки користувачів, забезпечувати зняття готівки, перераховувати на інші рахунки,  давати можливість користуватись кредитом, випускати платіжні картки або застосовувати інші платіжні інструменти, переказувати кошти без відкриття рахунку, а також проводити операції за допомогою так званих електронних грошей.

Ці компанії зможуть навіть працювати з валютою - щоправда за умови отримання відповідної валютної ліцензії. Але у функціоналі цих установ не буде можливості залучати кошти користувачів на умовах наступного повернення - тобто, депозитів. Це, як і раніше, залишиться прерогативою банківських установ.

Список тих, хто зможе стати оператором і отримати ліцензію доволі широкий. До нього, окрім банків, входять і звичані компанії - надавачі нефінансових платіжних послуг, оператори поштового зв'язку, а також органи державної влади та місцевого самоврядування.

Найбільший ентузіазм можна очікувати після ухвалення цього закону від поштових операторів на кшталт "Нової пошти", а також маркетплейсів типу "Розетки" або Prom.ua. Адже нині вони разом виконують роль своєрідного поштового супермаркета, проте розрахунки зі споживачами здійснюють через традиційні банківські рахунки.

Та ж "Нова пошта", коли доставляє товар на умовах післяплати, залучає сторонню компанію для здійснення переказів, яка має ліцензію на переказ грошей без відкриття рахунків. За що клієнти додатково сплачують, як за окрему послугу.

Проте можливість пошті самій стати оператором розрахунків з відкриттям рахунків для клієнтів значно спростить систему обігу коштів, а для споживача ще й стане способом зекономити.

Операторам, для того, аби отримати право на здійснення розрахунків між картками або роботу з електронними грошима, потрібно пройти процедуру ліцензування та бути включеними у відповідний державний реєстр. В той же час банкам отримувати додаткову ліцензію після ухвалення цього закону не потрібно. Але для роботи з електронними грошима доведеться подавати заявку і проходити процедуру включення у відповідний державний реєстр операторів електронних грошей.

Закон передбачає, що на український ринок пустять і іноземні платіжні установи, які створюватимуть тут свої філії. Відтак українцям вдасться ефективно працювати в тому числі і з популярними у світі системами електронних грошей на кшталт PayPal, WebMoney та інших та не мати складнощей із виведенням на свої рахунки грошей, зароблених через надання послуг у фріланс-режимі.

Оптимістично ставляться до новації і у Національному банку України. Там наголошують, що новий закон створить умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, сервісів і послуг. На ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції. 

Радіють у НБУ і тому, що ухвалення цього законопроєкту дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським. Окрім того, це сприятиме модернізації платіжного ринку України та створить підґрунтя для подальшого його розвитку.

Тож залишилось дочекатись, доки закон набуде чинності і сподіватись, що цей механізм не буде спотворений у процесі впровадження. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"