Замах на Мосійчука: Чому українцям варто боятися майбутніх виборів

Знахідка для "гібридів": наші громадяни в багатьох подіях останніх років схильні бачити не "руку Москви", а внутрішні розбірки

Політичний оглядач
Замах на Мосійчука: Чому українцям варто…

Спецслужби встановили виконавців замаху на соратника Олега Ляшка Ігоря Мосійчука. Один затриманий, двоє в бігах. Замовник – представник Генштабу ЗС Росії. Його ім'я не оприлюднене. Імена ж виконавців назвали: всі громадяни України – Олександр Григорян, зареєстрований у Покрові на Дніпропетровщині, і два киянина Ігор Лисак та Михайло М'ятних. Останній затриманий. Його спільники переховуються на території Росії і Київ вимагатиме видати їх Україні. Названі особи планували вбити саме Ігоря Мосійчука, що спростовує іншу версію, яка набула популярності одразу після надзвичайної події – замах скоїли на колишнього працівника органів МВС Михайла Мормуля, який загинув. Другим загиблим, нагадаємо, був охоронець нардепа, колишній співробітник "Беркуту" Руслан Кушнір.

Оприлюднена інформація актуалізувала чеченську версію, яка фігурувала в контексті замаху на Мосійчука біля каналу Еспресо 25 жовтня минулого року та вбивства його помічниці Аміни Окуєвої за 5 днів по тому. За словами самого депутата, оскільки один із фігурантів перебуває в Ічкерії, не виключено, що діяла паралельна група кілерів, яка полювала на Окуєву в інтересах Росії і кадировців.

Справу про замах на "радикала" Мосійчука формально можна вважати розкритою. Але є кілька нюансів, які все ж потребують уточнення. Перше – чому не назване ім'я росіянина, який замовив нардепа. Це дуже важливо, адже інкогніто з Генштабу РФ звучить підозріло. В СБУ знають, що ця особа двічі за підробленим паспортом відвідувала Україну і тут зустрічалася з виконавцями злочину. Раз перейти кордон за фальшивою посвідкою ще можна, але двічі поспіль… Тут без хабарів на кордоні або своїх людей у паспортних столах навряд чи обійшлося. Як не згадати чеченця Артура Курмакаєва на прізвисько "Дінго", який скоїв замах на Адама Осмаєва та Окуєву. В Україні він мешкав за паспортом на ім'я Олександра Дакара. Ніхто не чув, щоб когось посадили за фальшиву посвідку кадировському кілеру.

Другий нюанс – якщо сюди міг легко заїхати організатор замаху на Мосійчука, скільки ще таких товаришів бродять країною. Час від часу спецслужби викривають агентуру, когось затримують, хтось отримує реальні терміни. Але це якісь фрагменти, загальний пазл поки що виглядає так, ніби "консервам" продовжили термін вжитку. То ж очевидною потребою є велика чистка. Можливо, її СБУ приберегла на осінь, коли передвиборна кампанія увійде в активну фазу і тоді затримають тих, кого поки негласно "ведуть". У тому числі й окремих заробітчан, яких завербували в Росії. Григорян і Лисак працювали в РФ, про перевірки всіх громадян, які поїхали за довгим рублем, говориться не перший рік.

Третій нюанс: попри високий рівень правдоподібності, у версії СБУ є слабина – недовіра суспільства до "руки Кремля". Вона ґрунтується на думці, яка стократно повторювалася в медіа: викривають тільки тих, хто планував замахи на політиків. Тут незайве згадати, як підтрунювали нардепа Олексія Гончаренка, викрадення якого планували одеські "ватники". У лютому минулого року тільки лінивий не назвав цю історію імітацією. У грудні викрадачі Гончаренка опинилися у списках на обмін з Л-ДНР. Інакше кажучи, якби організатор та виконавці злочинного наміру були підсадними, навряд чи російські бойовики їх би міняли. Це до того, що кажучи про "агентів Кремля" необхідно мати серйозні докази. Бо, по-перше, ті ж агенти, бійці гібридної війни, вміло нівелюють новини про себе, а, по-друге, українці за останні чотири роки так і не стали пильними, вони не хочуть відмовлятися від звичок, навіть на шкоду собі. Прикладом слугують ВКонтакте й "Однокласники", блокування яких певна кількість співвітчизників (особливо молодь) свідомо проігнорувала, скориставшись програмами для обходу заборон. А ті, хто змінили російські мережі на Facebook, за традицією постять фотографії та іншу інформацію не для чужих очей.

Наші громадяни більше вірять у те, що замахи на політиків, експертів, журналістів – внутрішні розбірки, а не спецоперації країни-агресора. Це таїть у собі значну небезпеку, адже зовнішні сили можуть використати підриви або розстріли опозиційних кандидатів у президенти для того, щоб забезпечити собі реванш.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme