Закон для НАБУ: Як грантоїди рятуватимуть Ситника

"Слуга" Анастасія Красносільська, яка раніше працювала в грантових організаціях, разом із колегами внесла законопроект, мета якого – зберегти на посаді голову Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, чиє ім’я фігурує в реєстрі корупціонерів

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Закон для НАБУ: Як грантоїди рятуватимут…

У директора НАБУ, включеного до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні або пов'язані з корупцією порушення, є впливові захисники, і зараз вони активно намагаються вивести Артема Ситника з-під удару. А заодно зробити Бюро значно потужнішим, ніж тепер.

Нагадаємо, у грудні 2019 року Рівненський апеляційний суд відмовив Ситнику в задоволенні апеляції на судове рішення, яким він визнаний винним у корупційному правопорушенні. Перед тим слідчі Держбюро розслідувань встановили, що за відпочинок своєї родини та друзів, згідно з письмовими заявами працівників однієї з мисливських баз відпочинку на території Рівненської області, пан Ситник не сплатити відносно велику суму готівкою. Хоча сам він стверджує, що за проживання платив, але чеків не зберіг, справу щодо незадекларованого відпочинку спрямували до суду в липні 2019 р. Суд визнав Ситника винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП – "Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків", та наклав на нього штраф у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 3400 грн. Саме після цього Ситника включили до Державного реєстру корупціонерів.

https://static.ukrinform.com/photos/2019_12/1576761781-757.pngТа не лише елітний відпочинок Ситника привернув увагу правоохоронців. У березні 2019-го тодішній генпрокурор України Юрій Луценко та чинний голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявляли, що НАБУ і особисто Ситник нібито впливали на хід президентських виборів у США 2016 року. У травні того року Генпрокуратура викликала директора НАБУ на допит у справі, порушеній за ч.1 ст.365 ККУ про перевищення службових повноважень. За інформацією з постанови суду, під час обшуку в березні 2019 року в мисливському господарстві "Поліське-Сарни" була виявлені начебто записи розмов за участю особи, голос якої схожий на голос директора НАБУ. Там Ситник, за словами екс-генпрокурора Юрія Луценка, "вів розмови про те, що нібито хоче підтримати Гіларі Клінтон і не хоче підтримати Дональда Трампа" під час виборів у США. Ситник нібито мав оприлюднити "чорну бухгалтерію Партії регіонів", в тому числі інформацію про видачу грошей Полу Манафорту, який з березня-2016 очолював виборчий штаб кандидата в президенти Сполучених Штатів Дональда Трампа. Щоправда, Луценко уточнив, що довести провину Ситника в цій справі не вдасться: у директора Бюро "немає проблем щодо нібито його втручання у президентські вибори, можливо, вони лежать у моральній площині, але точно не в юридичній".

Після включення до Держреєстру корупціонерів Ситник опинився у підвішеному стані. Але попри те, що 16 грудня 2019 року комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав звернення до антикорупційного комітету Ради щодо звільнення директора НАБУ, жодних рухів на вихід Ситник ані добровільно, ані примусово досі не зробив. Складається враження, що він і не має такого наміру, адже впливові "патрони" директора намагаються врятувати його від звільнення.

Першим публічно захищати керівника Бюро взявся очільник грантового Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін, якого ще з 2015 року пов’язують із Ситником. Але плече директору НАБУ вирішили підставити й депутати, про що може свідчити поява у парламенті в перші дні цього року законопроекту №2714 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією. Його авторами є представники низки фракцій – "Слуги народу" (перший заступник голови цієї фракції Олександр Корнієнко і депутатка Роксолана Підласа), "Голос" (Ярослав Юрчишин, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики), "Європейська Солідарність" (Вікторія Сюмар). Першою в переліку авторів зазначена голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Красносільська з фракції "Слуга народу", яка до обрання в Раду працювала в… "Центрі протидії корупції" під керівництвом того ж Шабуніна. Та не лише в її біографії простежується чіткий зв'язок з грантовими структурами. Очільником українського відділення організації "Транспаренсі інтернешнл" до походу в парламент був Юрчишин, Сюмар очолювала Інститут масової інформації, зв’язки з такого роду організаціями можна відшукати і у Підласої.

У цьому законопроекті можна виділити кілька головних моментів. Проект детально прописує соціальне забезпечення співробітників НАБУ – насамперед керівного складу, зокрема, після виходу на пенсію. На керівників Бюро пропонують поширити дію законів про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, про пенсійне забезпечення військовослужбовців і про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ.

Автори проекту закону пропонують збільшити граничну чисельність НАБУ з нинішніх 700 до 1500 співробітників. Фактично одне НАБУ може перетворитися на два. У пояснювальній записці сказано: "Міжнародні експерти зазначили, що існуюча гранична кількість співробітників, здається, є недостатньою для поточного обсягу обов'язків НАБУ".

Збільшити чисельність працівників НАБУ автори проекту хочуть для:

- впровадження кримінальної розвідки (criminal intelligence) у діяльність Бюро,

- посилення його територіальних управлінь (їх створено 3, їхня штатна чисельність обмежена 22 особами),

- посилення підрозділів НАБУ, які відповідно до нещодавно внесених Радою змін до законодавства отримали повноваження самостійно здійснювати зняття інформації з телекомунікаційних мереж – тобто здійснювати прослуховування,

- збільшення чисельності детективів кримінальної лабораторії, які, серед іншого, беруть участь у слідчих діях з носіями інформації та комп’ютерною технікою.

Та й це не головне. Ключові нововведення автори проекту заклали в механізм незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ. Річ у тім, що негативні висновки такого аудиту за законом можуть бути підставами для відставки директора Бюро. Тому за часів президента Петра Порошенка довкола відбору членів комісії з аудиту відбувалися справжні політичні баталії. Комісію з аудиту НАБУ вдалося зі скандалом сформувати тільки влітку 2018 року. Але аудитори так і не почали роботу, апелюючи до недостатньої законодавчої бази. З огляду на річний термін їхньої діяльності, склад комісії зараз потрібно формувати заново.

Законопроект вносить серйозні зміни в цю процедуру. Якщо чинний закон про НАБУ вимагає його проведення раз на рік, то співавтори нового проекту хочуть збільшити цей термін удвічі. Далі. Проводить аудит комісія в складі трьох осіб. Зараз їх по одному обирають президент, Рада і уряд з числа людей, які мають великий досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном або міжнародних організаціях. А пропонується формувати комісію з кандидатур тільки від Кабінету міністрів на підставі – увага! – "пропозицій донорів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання та протидії корупції". Причому оплачувати їхню роботу пропонується за рахунок "третьої сторони".

Не менш "цікаві" й повноваження комісії з аудиту, які в разі ухвалення проекту матимуть право: - доступу до матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування у якому здійснювалося Національним бюро, іншої інформації у володінні НАБУ і САП; проводити конфіденційні інтерв’ю з працівниками НАБУ, САП, інших державних органів, а також іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідними для проведення оцінки; звертатися до державних органів, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення оцінки; користуватися допомогою помічників.

Анастасія Красносільська наполягає: новий підхід до формування комісії дасть змогу деполітизувати процес аудиту НАБУ після довгих чвар з приводу нього в минулі роки. Однак, на переконання експертів, ухвалення таких змін може підірвати довіру до результатів роботи комісії з аудиту НАБУ, які дають (чи не дають) Раді підстави голосувати за звільнення директора Бюро. Тим більше що нинішнє керівництво НАБУ вже й так звинувачують у залежності від іноземних організацій і їх представників в Україні. Репутацію Бюро суттєво похитнув судовий вирок щодо його директора, включеного в реєстр корупціонерів. Але поки Ситник влаштовує західних донорів, схоже, його перебуванню на посаді нічого не загрожує. Адже фракція влади вносить законопроект, який підсилює його позиції. Тим паче що серед авторів документу є перший заступник голови фракції і лідер партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme