Він працює: Переворот у правосудді від Зеленського

Президент Зеленський скасував два укази свого попередника про призначення членами Вищої ради правосуддя Андрія Василенка та Михайла Ісакова. Що це, помста Порошенку чи спроба наступу на суддівську гілку влади?

Для початку з’ясуємо, хто такі Андрій Василенко і Михайло Ісаков. Перший із "розжалуваних" членів ВРП пішов у судді зовсім недавно – у липні 2015 року він став членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів. До того часу ще з початку 90-х років був заступником генерального директора, згодом генеральним директором ТОВ "ПНБК" ("Перша національна бізнес компанія"), яке займається адвокатською діяльністю. Інший "відставник" - Михайло Ісаков – також адвокат. З 1998 р. по 2012 р. очолював Харківську міську колегію адвокатів, був членом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України при Кабінеті Міністрів України, професор (викладав у кількох вузах Донецька, потім – після їх переїзду з окупованої столиці Донбасу). Після призначення членом Вищої ради правосуддя зупинив адвокатську діяльність.

Коротко нагадаємо перипетії навколо ВРП – надважливої інституції, члени якої можуть звільняти або призначати суддів, а також розв'язувати спірні питання в судовій вертикалі. До її складу має входити 21 особа, наразі – 18. Точніше, 16 після скасування указів по Василенку та Ісакову, але про це трохи згодом. Членів ради правосуддя добирають наступним чином: 10 делегує з’їзд суддів, двох призначає президент, двох обирають народні депутати, шістьох визначають на з’їздах адвокатів, прокурорів і представників юридичних вузів. Двадцять першим членом ВПР є голова Верховного Суду Валентина Данішевська за посадою. Оскільки у відразу у 12 членів ради правосуддя у квітні 2019 року закінчувалася каденція, то відповідні органи делегували туди своїх представників: у грудні минулого року чотирьох новачків обрав з’їзд суддів (Олега Продивуса, Світлану Шелест, Ларису Іванову і Наталію Краснощокову), адвокати удруге поспіль делегували до ВРП Павла Гречківського та Олексія Маловацького, прокурори обрали Ігоря Фоміна і Віктора Матвійчука, ще двох – Василенка й Ісакова - 13 травня призначив президент Порошенко. Відразу зауважимо: практично до всіх названих осіб виникали зауваження у громадських активістів та експертів, однак, як казав радянський вусатий диктатор, "інших письменників у мене для вас нема". А от ще на той час радник Володимира Зеленського, а зараз заступник глави Адміністрації президента Руслан Рябошапка, у травні скаржився: судова реформа вибудувала певну вертикаль, яка замикається в Банковій.

Міф про повний влив Порошенка на суддівський корпус, вочевидь, зіграв із оточенням Зеленського злий жарт. Там вирішили погратися у справедливість і скасувати укази попередника та оголосити відкритий конкурс. Як пояснив згаданий Руслан Рябошапка, Петро Порошенко не дочекався рішення конкурсної комісії і призначив двох членів ВРП всупереч закону. Дійсно, 11 березня екс-глава держави підписав указ №65/2019, яким затверджувалося Положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатів для здійснення президентом призначення членів Вищої ради правосуддя, та затверджувався персональний склад конкурсної комісії. Комісія почала свою роботу, однак 22 квітня Окружний адміністративний суд Києва заборонив призначати членів Вищої ради правосуддя по президентській квоті. Позивач, який звернувся до цього суду, мотивував свій позов тим, що комісія не розмістила на веб-сайті президента рішення про визначення за результатами співбесід переліку осіб, які претендували на посаду в ВРП. Попри це Порошенко призначив двох своїх представників у раді правосуддя. Тобто, формально Рябошапка правий. Але у цій ситуації є й інший бік – скасування указів Порошенка також можна розглядати як порушення, адже для початку АП логічно було б звернутися до суду, отримати рішення про те, що призначення Василенка та Ісакова відбулося з порушенням закону, і вже після цього приймати рішення про новий конкурс. А так маємо правову колізію. 

По-перше, указ більше місяця як вступив у дію, тобто, він виконаний. Коли у травні новий президент видав перші свої укази, які скасовують укази попередника (йшлося про повернення до Нацради з питань телебачення і радіомовлення звільненого звідти Юрія Артеменка та відміну призначення до Нацради Володимира Горковенка), юристи вказували на рішення КСУ 2009 року, згідно з яким будь-які індивідуальні рішення держорганів діють до моменту фактичного виконання. Простіше кажучи, якщо указ був фактично виконаний, то скасовувати вже нічого. Це те саме, якби працівник прийшов на роботу, попрацював місяць і замість зарплати роботодавець йому сказав: "Я скасував наказ про твоє прийняття на роботу". Ображений працівник пішов би до суду. Вочевидь, так само вчинять Василенко та Ісаков. Більш того, вони вимагатимуть зупинити конкурс і суд може стати на їхній бік.

Але, вважають експерти, це не єдине порушення у двох свіжих указах Зеленського. Стаття 25 Закону "Про Вищу Раду правосуддя" унормовує питання звільнення членів інституції, яка є, наголосимо, є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування. Незалежним – означає, що президент не має права втручатися у роботу ВРП. Так от, підстав для припинення повноважень члена ради правосуддя є шість: закінчення строку обрання, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього, припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, припинення повноважень судді або звільнення з посади судді (крім виходу судді у відставку) з підстав, визначених Конституцією України, в разі смерті. Жодної з цих підстав у ситуації з Василенком та Ісаковим немає. 

Проте у даному випадку, окрім банального бажання скасовувати все, що було зроблено Порошенком, може бути й інша мета. Двох "порошенківських" призначенців відсунули, поки вони судитимуться, у Вищій Раді правосуддя спробують здійснити переворот задля того, аби отримати більшість, лояльну до нової команди на Банковій. Наскільки реальним є такий сценарій, побачимо вже дуже скоро.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна