Законодавча "пустишка": Хто просуває штрафи за відсутність реєстрації

Після того, як законодавчі ініціативи Офісу реформи адміністративних послуг щодо реєстрації викликали шквал критики, там незграбно спробували відбілитися

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Законодавча "пустишка": Хто просуває штр…

Учорашнє повідомлення про законодавчу ініціативу міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо обов'язкової реєстрації громадян України викликало хвилю обурення. Будь-яка реформа повинна спрощувати процедури та приносити населенню полегшення. Закручування гайок або ускладнення дозвільних процедур – не реформа. В Офісі реформи адміністративних послуг порушили це правило. Зокрема, законопроектом "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", підготовленим міністерством, пропонується ввести перевірку фактів проживання громадян у місцях їх реєстрації і штрафувати тих, хто не зареєструвався. І це в той час, коли в нас ліквідований інститут прописки.

Схоже, за таку пропозицію дехто отримав по "шапці", бо вже за кілька годин після появи перших новин про законопроект (до речі, цікаво, що презентацію цього документу виклали у відкритий доступ ще 2 тижні тому), у міністерстві економрозвитку почали виправдовуватися: мовляв, проект не передбачає штрафів за проживання не за місцем реєстрації. Хоча в тексті законопроекту чорним по білому прописані штрафні санкції за неповідомлення про зміну місця проживання.

Так, у прикінцевих положеннях зазначено, що "проживання громадян без реєстрації місця проживання протягом дев'яноста календарних днів після зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання та прибуття до нового місця проживання, а так само не здійснення у зазначений строк реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років її батьками та іншими законними представниками - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-850 гривень, - Ред)". Окрім того, в МЕРТ зазначають, що частота перевірок не перевищуватиме 0,32% від загальної кількості реєстрацій. Щоправда, і тут виникли певні сумніви: у проекті закону прописано десять підстав для здійснення перевірки, і можна не сумніватися, що кількість "стукачів", які повідомлятимуть про сусідів-"нелегалів" у відповідні органи, буде чималою.

До речі, кожній перевірці має передувати листування і надсилання перевіряючою стороною опитувальника особі, яка документально проживає за певною адресою. Якщо протягом 5 днів ця особа не надішле заповнений опитувальник органу, то може бути перевірка, яка виявить, що вона не живе за вказаною адресою. І так далі. Окрім цього, існує чимало досить цікавих моментів в процедурі самої перевірки, яка може передбачати дослідження житлового приміщення на предмет проживання в ньому відповідної людини чи дитини, догляд речей, навіть відеозапис за необхідності.

Навіщо потрібна ця ініціатива МЕРТ? Ймовірно, там вирішили серйозно зайнятися питанням "сірої" оренди житла. Тут варто нагадати про ідею Міністерства освіти, яке вирішило прив'язати дітей до шкіл за допомогою реєстрації. Це посіяло паніку серед батьків, які бояться, що від них вимагатимуть нотаріально завірений документ про оренду житла. Особливо гостро це питання стоїть у містах-мільйонниках, де, як відомо, переважна більшість не місцевих знімає житло неофіційно.

Законопроект, запропонований міністерством економіки, відверто сирий, і перспектив бути поданим Кабміном до Верховної Ради у нього немає. До того ж у МЕРТ проігнорували інформаційну підготовку. Адже для того, щоб якась ідея запрацювала, суспільство має зрозуміти, навіщо це потрібно. Нинішні доводи, що обов'язкова реєстрація змогу впливати на рішення місцевої громади чи отримувати офіційну кореспонденцію, навряд чи когось сильно вразить. Що ж до участі у виборах, то тут питання, що вигідніше - не голосувати чи платити орендодавцю щомісяця додаткові гроші, аби він покрив податок за здачу майна.

Перед тим, як брати "батіг", ініціаторам законопроекту треба було подумати про "пряники". Авжеж, можна говорити, що на Заході громадяни самі приходять і реєструються, вони не ховаються. Наприклад, в Німеччині - змінив місце проживання, будь ласкавий, зареєструйся протягом двох тижнів.

Але в Україні у багатьох є чимало причин ховатися. І не лише через "сіру" оренду житла. Не варто забувати про війну, яка змінила долі тисяч людей. Тих же переселенців. У законопроекті про них "забули". Це при тому, що значна їх кількість досі зареєстрована на окупованих територіях, і знятися з реєстрації не може з об'єктивних причин. І що тепер їм робити? Платити штраф, чи про них подумають потім, у поправках?

Та коли навіть допустити, що цей законопроект все ж потрапить до парламенту, особливих шансів на його ухвалення немає. Справа навіть не в тому, що це – непопулярна ідея. Просто самі депутати дуже часто мешкають не за місцем реєстрації. У соцмережах дехто навіть натякає, що перевірка "прописки" напередодні виборів дасть змогу дискредитувати деяких політиків. На пам'ять приходить Юлія Тимошенко, яка зареєстрована в двокімнатній квартирі в Дніпрі, хоча фактичне місце її проживання – чималий маєток під Києвом.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme