Закон про брехню в деклараціях: Як судді КСУ перемогли Зеленського

Після скандального рішення КСУ, яким скасовувалася кримінальна відповідальність за подання неправдивої декларації, президент Зеленський вніс в парламент не менш скандальний законопроект №4288, який оголошував рішення рішення КСУ від 27 жовтня нікчемним і відновлював дію скасованих суддями антикорупційних норм. Друга стаття законопроекту №4288 припиняла повноваження всього нинішнього складу КСУ і вимагала почати процедуру відбору нових суддів.

Але 2 грудня стало відомо, що спікер Дмитро Разумков отримав від Зеленського лист, в якому той попросив відкласти розгляд парламентом законопроекту №4288, поки Венеціанська комісія не надішле свої висновки. Нагадаємо, Зеленський звернувся до Венеціанської комісії 25 листопада, тобто через 4 тижні після рішення КСУ, коли вже було ясно, що 226 необхідних голосів за проект №4288 у Раді не буде. При цьому у Венеціанській комісії, за словами нардепа від "Батьківщини" Сергія Власенка, зазначили, що дали свою оцінку ще 31 жовтня -  припинення повноважень суддів КСУ стане кричущим порушенням Конституції України і принципу поділу влади. Таким чином, відкладання розгляду цього проекту в парламенті до отримання висновків Венеціанських юристів - це просто спроба зберегти обличчя. Проект №4288 вже заховали під сукно.

А 4 грудня було прийнято законопроєкт №4460-д, яким скасовується стаття 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання чиновникам за декларування недостовірної інформації, якщо помилка перевершує 250 прожиткових мінімумів для працездатної особи (зараз це 567,5 тис. грн), а також за умисне неподання декларації. За ці злочини чиновник міг отримати штраф у розмірі від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 2 млн 837,5 тис. до 3 млн 405 тис. грн), або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років. 

Конституційний суд своїм рішенням від 27 жовтня визнав статтю 366-1 занадто суворою, тож і неконституційною. І тепер парламент ввів замість неї дві нові статті 366-2 і 366-3.

Що змінилося в законі за незаконне декларування

Новим законом скасовується кримінальна відповідальність за ненавмисне декларування недостовірної інформації. Тобто тепер у будь-якого чиновника є чудова відмазка - мовляв, він набрехав в декларації не зумисне.

Скасовується кримінальна відповідальність за умисне декларування недостовірної інформації, якщо помилка не досягає 500 прожиткових мінімумів для працездатної особи. Тобто поріг безкарності підвищено вдвічі - до 1 млн 135 тис. Грн.

Скасовується позбавлення волі за умисне неподання декларації, а також за декларування недостовірної інформації, якщо помилка не перевищує 4000 прожиткових мінімумів для працездатної особи (ПМПО). Тобто можна взагалі не подавати декларацію або набрехати в ній на суму до 9 млн 80 тис. грн - і чиновнику за це загрожує тільки штраф не більше 3 млн грн або громадські роботи.

І тільки якщо помилка перевершує 4000 ПМПО, тобто 9 млн 80 тис. грн, розмір штрафу становить від 3000 до 5000 НМДГ, що означає від 3 млн 405 тис. до 5 млн 675 тис. грн, і допускається обмеження волі на термін до двох років.

Зауважимо ще раз - обмеження, а не позбавлення волі. Це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Згідно з Кримінальним кодексом, "покарання у вигляді обмеження волі полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці". А "покарання у вигляді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу". Коротше кажучи, в'язниця за недостовірне декларування тепер нікому не загрожує, максимум - виправний центр, де умови в порівнянні з в'язницею "санаторні".

Цей закон вступить в силу на наступний день після його опублікування.

Від ідеї Зеленського розпустити нинішній склад КСУ парламент також відмовився. У законопроекті №4460-д, прийнятому 4 грудня, взагалі немає ніяких виховних заходів до конституційних суддів.

Втім, "слуги" встигли запропонувати п'ять законопроектів, націлених на те, щоб утруднити роботу КСУ. Комітет з питань правової політики на засіданні 2 грудня визначив, що долю цих проектів потрібно буде вирішувати після 12 грудня, коли свої висновки сформулює Венеціанська комісія.

Найбільші шанси на прийняття має останній з цих п'яти проектів - №4319, під яким стоять підписи 75 нардепів. Перші п'ять підписантів - представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря, представник президента в КСУ Федір Веніславський, спікер Дмитро Разумков, перший віце-спікер Руслан Стефанчук і заступник голови партії "Голос" Ярослав Юрчишин. Також серед підписантів є глава партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Що пропонується законопроєктом №4319

Дві головних новації цього проєкту - по-перше, регламент КСУ повинен затверджуватися законом, а не встановлюватися самим КСУ; по-друге, для прийняття рішення КСУ необхідно, щоб за нього проголосувало не менше 12 суддів (зараз достатньо десяти). Якщо врахувати, що наразі є тільки 15 конституційних суддів (за Конституцією має бути 18), то підвищення кворуму з 10 до 12, напевно, стане серйозною перешкодою для прийняття суддями КСУ особливо спірних і скандальних рішень, на кшталт того, що було прийнято 27 жовтня - за нього проголосували 11 суддів КСУ, а 4 були проти).

Однак в будь-якому випадку тема розпуску КСУ вже закрита. Ба більше, судді КСУ, схоже, набули впевненості в своїй безкарності. 3 грудня вони провели онлайн-зустріч з представниками Венеціанської комісії, а вже завтра, 8 грудня збираються відновити роботу КСУ в пленарному режимі.

Судді і Зеленський - хто кого переграв

Плани президента визнати рішення КСУ нікчемним і розпустити суддів, зібравши склад з нових, більш контрольованих Банковою, судячи з усього викладеного вище - зійшли на пси. Але якщо метою Банкової було обнулити всі кримінальні справи проти топ-чиновників, викритих у недостовірному декларуванні (серед них, до речі, і генпрокурорка Ірина Венедіктова), то ця мета досягнута.

Звичайно, тепер ця тема буде щосили експлуатуватися конкурентами "слуг", перш за все -  "Європейської солідарністю". 

"Це ми звикли декларуватися з 2016 року, а нові особи злякалися декларування. Волинку тягнули сорок днів тільки через брак голосів у монобольшості. І через відсутність політичної волі Зеленського забезпечити силами власної коаліції відновлення реальної відповідальності за свідомі помилки в деклараціях. Його, як виявилося, в цій історії цікавило тільки одне - підім'яти під себе Конституційний суд. А з корупцією він не бореться. Він її кришує ", - заявив Порошенко. "ЄС" наполягатиме на розгляді її законопроекту №4301 про відновлення в колишньому обсязі кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, підхреслив він. Крім того, "ЄС" внесла законопроект №4339 про вдосконалення конкурсних засад при призначенні нових суддів КСУ із залученням комісії міжнародних експертів.

Парламент можна занести до переможців цього протистояння як інститут влади, що конкурує з Банковою. Підкреслимо, що законопроект №4460-д підтримали 289 нардепів з 322, які в той момент числилися присутніми в сесійній залі. За проект проголосували представники всіх фракцій і груп: 195 "слуг народу", 19 членів фракції "Європейської солідарності", 17 з групи "Довіра", 15 з ОПЗЖ, 13 з "Голосу", 11 з "Батьківщини", 9 з "За майбутнє", а також 10 позафракційних (включно зі спікером і віце-спікером). Тобто всі парламентські сили нібито продемонстрували свою боротьбу з корупцією, включаючи навіть ОПЗЖ і "За майбутнє", хоча саме на їхнє прохання конституційні судді ухвалили своє скандальне рішення від 27 жовтня.

Насправді об'єднуючим мотивом для багатьох депутатів було бажання поховати законопроект №4288 і інші президентські ініціативи на цю тему. Причому це бажання поділяли і багато "слуг". Всі побачили, що Банкова здатна тільки на гучні кроки типу заяв про розпуск КСУ, але нездатна організувати їх реалізацію.

За матеріалами "Ділової столиці".