Війна компроматів: Навіщо Луценко атакує Медведчука

Генпрокурор Юрій Луценко використав телевізійний майданчик для того, щоб поговорити про партію Медведчука.

"У нас є запитання до діяльності "Українського вибору" як центру антиукраїнської пропаганди. За 2 тижні до подій із затриманням Рубана та Савченко СБУ, військова прокуратура та кримська прокуратура ліквідували декілька антиукраїнських кубел, котрі за гроші Москви, які ми вилучили, за планами Москви, які ми також із завданнями вилучили, в Дніпрі, Харкові, Львові, Київській та Миколаївській областях організували підривну діяльність на території України", - повідомив Луценко в ефірі каналу ICTV. За його інформацією, центром антиукраїнських дій може бути партія "Український вибір", яку очолює пан Медведчук.

Крім того, Генпрокуратура вивчає причетність самого Медведчука до діяльності Рубана, Савченко та вивчає їхні ймовірні контакти. Також Луценко додав до списку таких подій і штурм Жовтневого палацу прихильниками Міхеїла Саакашвілі в грудні 2017 року. "Ми прекрасно розуміємо, що Рубан і Савченко, навіть якщо б їм вдалося завербувати цілий полк спецназу, не могли б діяти окремо від якогось більш глобального плану. І я особисто вважаю, що події по дестабілізації столичних вулиць під час перекриття центральних магістралей, спроб штурму Жовтневого палацу тощо, які демонстрували прихильники Саакашвілі, були частиною плану по дестабілізації", - заявив генпрокурор. На його думку, теракт в центрі столиці мав потягнути за собою наступ російських військ. "Те, що є якийсь глобальний план по зміні, усуненню конституційного ладу в Україні, я упевнений - існує. І ми шукаємо цей мозковий центр", - наголосив Луценко.

Отже, виділимо із його заяви ключові моменти.

Перший – Генеральний прокурор не збирає спеціальну прес-конференцію, а повідомляє надважливу для всієї держави інформацію під час політичного ток-шоу на телеканалі олігарха Віктора Пінчука. І це не просто інформація, а по суті атака на Віктора Медведчука, який окрім того, що є кумом російського президента, присутній у Тристоронній контактній групі і тривалий час був і залишається під протекцією. Виникає логічне запитання: чому саме у такий спосіб і саме зараз. Якщо навколо Медведчука кільце звузилося аж настільки, що час не терпить і потрібно було все розповісти саме пізнього вечора понеділка, тоді сьогодні-завтра на нас має очікувати подія року – спроба затримання колишнього лідера об'єднаних есдеків. Коли ж ні, то навіщо був цей спіч.

Другий момент – чи є у Медведчука мотив для здійснення перевороту. Те, що він кум Путіна, ще не мотив. Віктор Медведчук чудово почувається в Україні. Він єдиний діяч, якому дозволено літати до Росії окремим бортом, через ці польоти вже виникало кілька гучних скандалів; за даними ЗМІ, Медведчук має стосунок до мережі заправок Glusco – ребрендованих бензоколонок "Роснефти", а в серпні минулого року нардеп Сергій Лещенко звинуватив лідера "Українського вибору" у монополізації його компанією Proton Energy ринку скрапленого газу. Організація існує абсолютно легально, час від часу проводить якісь заходи, вони висвітлюються в ЗМІ. Зрештою, як ми вже казали, він входить до переговорної групи в Мінську і останній великий обмін полоненими з "Л-ДНР", який відбувся наприкінці минулого року, пов'язаний у тому числі з його іменем.

І якщо напад охоронців Медведчука на журналістів програми "Схеми" розслідується і справа вже слухалася в суді, то з приводу його бізнесу від владних інституцій жодного руху не було. То ж слідству, яке встановлює причетність цього одіозного персонажа до справи Рубана-Савченко першим ділом потрібно встановити мотив, який міг рухати Медведчуком. Його бізнес розвивається, свій статус єдиного переговорника з Путіним він не втратив, більш того, іноді здається, що після Майдану політик навіть виграв, бо за часів Януковича з Кремлем говорили без таких посередників, як він. Простіше кажучи, навіщо йому військовий заколот, коли у нього й так все добре.

Третій момент – якщо причетність Медведчука до Рубана і Савченко довести вдасться, мабуть, це навіть не складно, то до чого тут Саакашвілі. Штурм Жовтневого палацу, згаданий Луценком, був відвертою провокацією, яка зіграла більше проти Міхо, аніж за нього. Ту подію засудили і західні посольства. Наскільки відомо, прокуратура закидала фінансування акцій протесту, які організовував "Рух нових сил" та інші маргінальні утворення, Курченку, а не Медведчуку. Не виключено, що у слідства з'явилися нові дані, але наразі прив'язка Саакашвілі до Савченко і Рубана виглядає аж надто конспірологічно.

Четвертий момент – антиукраїнські кубла, звісно ж, існують. Приміром, Геннадій Москаль розповів про цілі агентурні сітки на Закарпатті. Але той таки "Український вибір" не заборонений, пов'язані з ним експерти регулярно з'являються в телеефірах, працює сайт організації, вона проводила свої заходи. А зривали їх громадські активісти, а не спецслужби і поліція. Звідси питання: чому за чотири роки від Мінюсту не було звернень до суду щодо заборони "Українського вибору", і чому спецслужби не створили юридичних підстав для Міністерства юстиції для подібного звернення.

П'ятий момент – про мозковий центр. Тут можна погодитися з Луценком – подібний центр дійсно існує, тому що заходи проросійського штибу, їхнє висвітлення в ЗМІ, вкидання інформаційних фейків звідкись координується. В глобальному – з Москви, але є потужний осередок і в Україні. Якщо Генпрокуратура й СБУ доведуть, що до нього має безпосередній стосунок Медведчук, значить, вони недарма їдять хліб. Суспільство давно вимагає від влади рішучих дій стосовно кума Путіна, але в його випадку потрібно добре пам'ятати, що роздувши справу і не довівши її до посадки, означає виліпити своїми руками із покритого мохом політика мученика за "руській мір".

До того ж, Медведчук теоретично може мати вплив на адвокатські об'єднання, на окремі суди, в його сфері інтересів завжди перебували спецслужби. Луценко затіяв ризиковану гру і може отримати у відповідь потужний удар компроматом. Якого й так достатньо у відкритих джерелах. Та не лише Луценко. Простіше кажучи, на нас може очікувати така війна компроматів, що аж цур'я летітиме. А за рік - вибори.

І, останнє. Уявімо, що Савченко, Рубан, офіцери-перевертні, Медведчук, законспіровані заколотники з "Українського вибору" таки здійснили переворот. Що далі? Луценко вважає, що мав початися наступ російсько-терористичних військ. Не виключено. Тим більше, що футбольна першість на Росії закінчується 15 липня, тобто, у Путіна пів-літа для наступальних дій в теплу пору року.

Сценарій відомий із давніх часів: найбільш укріплені фортеці здавалися на поталу ворогу тоді, коли ключі від брами противнику виносили зрадники. Але у версії про державний переворот все ж є заковика: чомусь так здається, що потенційну купку змовників швидко б нейтралізували. Медведчук – дуже багатий та амбітний чоловік, то ж важко собі уявити, що він хоче увійти в історію заколотником-невдахою. Або ж йдеться не лише про мозковий центр, який продукував ідеї, а про глобальну замасковану мережу, яка по команді з Москви мала дуже швидко розконсервуватися і піти в наступ по всіх напрямках. Коли так, тоді ми станемо свідками чисток в усіх силових структурах, в парламенті та в органах виконавчої влади. Сезон полювання на російську агентуру розпочався?