Загроза Коломойського та помста олігархічних сил

Тиждень що минає став багатим на гучні українські теми, про які писали західні ЗМІ. Depo.ua відібрав найголовніші із них. 

Петро Порошенко і помста олігархів

Поки ще президент України Петро Порошенко в розмові з "Politico" розповів чимало цікавого про майбутнє України. 

Стаття вийшла із заголовком "Порошенко попереджає про помсту олігархічних сил". В інтер'ю виданню Петро Порошенко звернувся до Володимира Зеленського із закликом не дозволити росіянам та Володимиру Путіну знищити все те, чого Україна досягла за останні п'ять років. Болісними реформами, зокрема судовими, соціальними, економічними та політичними він пишається. Хоча вони і коштували, мовляв, йому підтримки народу. 

Про одну таку "реформу", як підвищення ціни на газ для населення, Порошенко говорить окремо. 

"Останнє підвищення ціни відбулося менш ніж за чотири місяці до виборів, а з боку політика це самогубство", - каже каже президент. 

Окрім болісних "реформ", Порошенко не зміг покласти край війні в Україні. А також не продав свій бізнес як обіцяв, пише Politico. А от сам Порошенко каже, що він зробив все що міг із олігархами - себто знизив їх вплив, бо вони хотіли збагачуватися за гроші українців. І обмеження впливу олігархів, на думку Порошенка, стане великою проблемою для Зеленського. 

"Зараз ми маємо велику небезпеку помсти", - каже Порошенко про олігархів. І бажає Зеленському успіху. 

Також Порошенко каже, що він з гордістю залишає офіс, бо вибори пройшли демократично, висловлює сподівання в жорсткіших санкціях проти Росії, бо саме вони стимулюють Путіна сідати за стіл переговорів.

Коломойський та небезпека

Одним із таких олігархів, про яких каже Порошенко, є Ігор Коломойський. Про його повернення в Україну на цьому тижні написали The New York Times. 

Головна увага західних оглядачів в історії з поверненням Коломойського стосується "Приватбанку". Американці пишуть, що передвиборча кампанія Зеленського була побудована на твердженні, що він є незалежним і зможе викорінити корупцію. Тепер, вже після перемоги, саме суперечка Уряду з "Приватбанком", зокрема і суди, стане першим тестом Зеленського. І продемонструє, чи справді він незалежний і чи зможе він позбутися влади олігархів, які "впливають на українську політику ще з 1991-го". 

Також ця справа стане іспитом для відносин Зеленського із Заходом, оскільки там не хочуть бачити,як їхня допомога зникає в бізнес-імперії Коломойського.

The New York Times нагадує, що у квітні суд постановив, що націоналізація "Приватбанку" була незаконною. І це збільшує шанси на повернення установи повернуть Коломойському.

За словами НБУ, будь-яка спроба відмінити націоналізацію "Приватбанку" поставить під загрозу фінансову допомогу МВФ розміром в $3,9 млрд.

Лещенко та хабар на квартиру

Видання The Hill продовжує "українагейт". Після звинувачень приватного юриста Трампа Руді Джуліані на адресу Лещенка і скасування його візиту в Україну через "ворогів в оточенні Зеленського", журналіст Соломон, який і почав публікувати інформацію про втручання України у вибори президента США в 2016-му на користь Гілларі Клінтон, продовжує грати власну роль. 

За останньою публікацією видання, Сергій Лещенко в 2016-му році міг отримати хабар за публікацію компромату (амбарної книги Партії регіонів) на главу виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. І не просто хабар, а ще й від російського бізнесмена, інтереси якого він, на думку видання, лобіював в Україні.

"Головний антикорупційний прокурор країни в четвер почав розслідування "підозр" про те, що Сергій Лещенко, хрестоносної депутат українського парламенту і колишній журналіст-розслідувач, брав хабарі в 2016 році від російського джерела, що дозволило йому купити розкішну квартиру, яка йому не по кишені. Раніше Лещенко заперечував будь-які звинувачення у правопорушеннях. Купівля його квартири в 2016 році була розслідувана, і він був очищений від криміналу. Однак тепер у звинуваченнях про отримання іноземних хабарів з'явився новий елемент", - йдеться в статті.

Також The Hill пише, що у свідченнях Конгресу, даних під присягою, Лещенко вказується джерелом звинувачень Трампа в незаконних зв’язках з Росією. Лещенко нібито передав ці дані дослідницькій фірмі Гілларі Клінтон Fusion GPS, яка випустила так звану "Доповідь Стіла" — 35-сторінкове досьє на Трампа, в якому стверджувалося, що між передвиборчим штабом Трампа і російською розвідкою існувала таємна змова із втручанням у вибори 2016 року. Раніше юрист Джуліані припускав, що "досьє Стіла" сфабриковане в Україні. 

Дуже дивно співпало, що після публікації компромату на Манафорта Сергій Лещенко купив собі квартиру в Києві за $300 тис. у серпні-вересні 2016-го.

Автор статті поговорив із антикорупційним прокурором Назаром Холодницьким, бо САП відкрила справу проти Лещенка через квартиру. 

"Одним з основних доказів у цій справі, судячи з його податкових декларацій і фінансових звітів, Лещенко, схоже, не володіє достатніми ресурсами для покупки квартири такої вартості" - пише автор статті, посилаючись на слова Холодницького.

Також The Hill зазначає, що американське посольство в Україні у період президентства Обами чинило тиск на правоохоронців з метою захистити Лещенка. 

"Лещенко був одним з людей, яких посол США в Києві просив українських прокурорів не переслідувати в 2016 році", - йдеться в статті. 

Паралельно з цим Джуліані знову прийшов на Fox News, де розповів, що син Джо Байдена, віце-президента США в адміністрації Обами і потенційного кокнурента Трампа на президентських виборах 2020 від демократів, Гантер Байден, який працював на компанію Burisma Злочевського, вивіз з України мільйони доларів. 

"Син Байдена вивозив мільйони доларів з України й мільярди доларів з Китаю в той час, як сам Джо Байден, будучи віце-президентом, просував надання допомоги Україні у вигляді боргових гарантій на мільярди доларів", - сказав юрист Трампа.

Також він підкреслив важливість розслідувань проти Байдена, який домігся звільнення генпрокурора України Шокіна, котрий вів розслідування проти Burisma, в якій працював його син.

"Якщо ми цього не зробимо, тоді в нас просто немає рівноправної справедливості в країні", - каже Джуліані.

Розірвана коаліція

Видання Bloomberg звертає увагу на вихід "Народного фронту" з коаліції 17-го травня. І зазначає, що це підриває шанси Володимира Зеленського на розпуск парламенту.

"Цей маневр наголосив на новій боротьбі за владу у колишній радянській республіці, яка набула глобального значення як фронт у битві за вплив між Росією і Заходом після протестів 2014 року",- пафосно пише видання, додаючи, що "Народний фронт" розгромив бажання Зеленського розпустити Раду, бо тепер в нардепів є 30 днів на формування нової коаліції.

"Голос" Вакарчука і єднання реформаторів

Особлива увага іноземних ЗМІ та оглядачів стосувалася презентації Святославом Вакарчуком власної партії "Голос", 16-го травня. 

Як пише політолог та експерт Тарас Кузьо, у Вакарчука є харизма і його партія стане реальним конкурентом для "Слуги народу" Зеленського на парламентських виборах. 

"У "Слуги народу" Зеленського буде патріотичний ліберальний конкурент на виборах у жовтні. Вакарчук має харизму. Не бачив у команді Зеленського нікого з харизмою", - пише Кузьо. 

Пол Ніланд, який публікується на Atlantic Council, вважає, що Вакарчук зібрав "цікаву команду. І це хороші новини для України". 

А от єжурналіст Ян Бейтсон зазначає, що рейтинг у Вакарчука низький. 

"Рок-зірка Вакарчук щойно офіційно запустив свою партію, а рейтинг стосується попереднього періоду, але прихід його політсили може і не змінити ситуацію так радикально, як дехто сподівається", - пише він. 

Найбільш точно проаналізувала ситуацію редактор блогу UkraineAlert на Atlantic Council Мелінда Герінг, яка закликає українських реформаторів об'єднатися. 

Під реформаторами авторка розуміє нові політсили, членами якихє єврооптимісти та інші прозахідні кадри. 

Герінг зазначає, що минулого тижня у Стенфорді зібралися кілька українських реформаторів, серед яких були Мустафа Найєм, Ганна Гопко, Олександр Данченко. Вони закликали Захід дати їм ще трохи часу для об'єднання. За словами Найєма, їм потрібно два тижні, от тільки каже він це, за словами авторки, вже 52 тижні.

"Українські реформатори знають, що їм треба зробити, щоб зробити Україну гідною, нормальною, європейською державою, але вони не можуть навіть створити єдину партію. Найєм, мабуть, має рацію – він може об’єднати свою групу "Дій з нами" з новим правоцентристським громадським рухом "Люді важливі", який 25 травня зареєструється як політична партія. Міністр охорони здоров’я Уляна Супрун і Святослав Вакарчук могли б приєднатися до цих сил", – пише Герінг.

Та авторка досить скептична щодо шансів реформістів. Якщо реформатори все ж об’єднаються, в найкращому разі на парламентських виборах вони зможуть отримати 8–10%. Натомість "Слуга народу" Зеленського вже претендує на 26% (авторка бере за основу дані КМІС). 

На думку Герінг, саме Західні донори мають натиснути на реформаторів, щоб ті врешті об'єдналися. 

"Західні донори мають також запропонувати найняти професійного переговорника, який володіє регіональними мовами, щоб об’єднання реформаторів таки відбулося цього разу", – пише Герінг.