Заблоковані канали Медведчука, підозра Шарію, суди по справах Майдану: Що відбувається з Зеленським

Нагадаємо, блогеру Анатолію Шарію інкримінують дві статті Кримінального кодексу України – ч. 1 ст. 111 ("Державна зрада") та ч. 1 ст. 161 ("Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками"). На переконання слідчих, Шарій здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Також у слідчих є підстави вважати, що він діяв на замовлення іноземних структур. Зокрема, зазначають в СБУ, він займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на Сході країни. Метою було загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів.

Питань стосовно змісту претензій СБУ до Шарія нема, питання в іншому. Про розслідування справи стосовно цього діяча стало відомо восени минулого року, а підозра з’явилася саме зараз, ставши наступним після закриття "каналів Медведчука" ефектним мазком на полотні під назвою "Зелена влада завойовує серця націонал-патріотичного електорату". На ньому за останній час з’явилися й інші помітні мазки: спецслужби ледь не щодня звітують про затримання терористів чи російської агентури (ще півроку тому такої активності не помічалося), Генпрокурор Ірина Венедіктова анонсує суди, де судитимуть винних у злочинах на Майдані, тих, хто утік – заочно. Радикально змінилася і риторика спікерів влади по темі конфлікту на Донбасі. Тобто, відбувається різкий відхід від ідеології "какая разница". Він з одного боку радує, з іншого - не віриться, що це надовго. Трохи схоже на зондування реакції суспільства – піде чи не піде вгору рейтинг президента після кардинального ідеологічного "перевзування" Зе-команди.

Та повернемося до Шарія. Якщо СБУ підозрює цю особу в роботі на Росію (хоча так прямо у заяві не сказано), то чи варто очікувати:

а) заборони його партії в Україні;

б) кримінальних справ проти його партійців, які не лише діють абсолютно легально, але й на жовтневих виборах минулого року отримали свої фракції у цілій низці місцевих рад?

Простіше кажучи, є Шарій, якого дістати за кордоном важко, але можна, якщо буде політична воля, і є купа "шариків", котрі мають депутатські мандати у місцевих радах. Чому вони їх отримали? Мабуть тому, що до виборів у вищих коридорах влади "шаріївців" не вважали ворогами.

Тут не зайвим буде згадати, як "шарики" під час президентської кампанії 2019 року обливали брудом Порошенка та капостили йому під час зустрічей з виборцями. Той реагував на капості своєрідно. До чого тут Зеленський? В ході дебатів на стадіоні "від народу України" тоді ще кандидат у президенти Зеленський спитав у свого візаві, навіщо він схопив громадянина за носа, а з жінки зірвав шапку. Мабуть, це запитання здалося тоді пану Володимиру важливим. Крім того, зі слів Шарія, тільки вчора президент забанив його у своєму Фейсбуку. Також нагадаємо, що медійним радником голови ОП Андрія Єрмака є Михайло Подоляк, який свого часу співпрацював із Шарієм. І який у переписці з ведучим телеканалу "НАШ" Максом Назаровим обговорював закриття телеканалу "Прямий".    

Після оголошення підозри Шарію виникло ще одне запитання: якими будуть подальші дії спецслужб і прокуратури. Шарій вже встиг попіаритися на оголошеній йому підозрі та нахамити Зеленському. Але ми не про нього, а про наступні кроки держави: блогера оголосять у розшук, накладуть на нього санкції, звернуться до країни його нинішнього перебування з вимогою екстрадиції? Тобто, якщо людину називають вірогідним злочинцем, то стосовно неї мають вживатися певні процесуальні дії. Коли ж їх не буде, це стане козирем у руках підозрюваного, який доводитиме, що в Україні його переслідують з політичних мотивів. Що Шарій вже і робить. Також можна очікувати, що тепер через його канали спробують злити серйозний компромат на Зеленського або на когось із близького оточення президента, адже тих, кому не подобається "правий поворот" влади, вистачає. У тому числі в ній самій.