За що насправді голосує виборець Зеленського

На що потрібно звернути увагу, перш ніж перейти до аналізу, за що голосує виборець Зеленського, так це на те, що попри всі потуги, молодь масово не пішла на вибора (звідси і такий розрив між соціологічною явкою 85 і реальною 63,4 відсотка). За Зеленського голосував "традиційний український виборець".

Хто цей виборець? Це ті самі люди, що в 2004 році через найрізноманітніші обставини і залежно від регіону голосували за Януковича чи Ющенка, потім Тимошенко чи Януковича, а потім або не йшли на вибори, або проголосували за Порошенка. Але найважливіше питання - що змінилося в головах цих людей порівняно з 2004 роком (крім того, що вони постаршали, звичайно)?

Як на мене, на цих виборах просто змінився базовий принцип, на якому досі ще, сяк-так, тримався суспільний договір. Цей принцип, досі, звучав так: "Ми крадемо, але і з вами ділимося, тому ви за нас голосуєте". Так от, в 2019 році він просто зник. Між іншим, разом з цим принципом зник і суспільний договір як такий, і майбутньому президенту спільно з елітами доведеться будувати новий суспільний договір (чи відновлювати старий), бо без цього ми ввійдемо в чергову еру нових революцій. А негативно настроєне поле в ЗМІ тільки прискорить цей процес.

Але перш ніж почати думати над такими речами, владі потрібно чітко зрозуміти не проти чого голосує виборець (відповідь на це питання і так, в цілому, зрозуміла). Потрібно зрозуміти позитивну мотивацію піти на дільницю.

Як на мене, ключова відповідь лежить в тому, що виборець голосує за дуже швидкі рішення, які покращать його життя. Простий українець не хоче більше чекати.

Останніми днями доводилося читати про карнавальність вибору наших співгромадян. Це частково правда, але суть карнавалу полягає в тому, що раз на рік протягом певного проміжку часу маси випускають пар і обирають свого плебейського короля дурнів. Але на те він і король дурнів, що складає свої повноваження і йде далі до своєї чорнової роботи, а "священна влада" далі мудро і надійно править плебсом. Так от, виборець вважає, що він свій карнавал відсвяткував, а тепер влада (в жодному разі не "король дурнів") мають ним правити розумно й ефективно. Але, при цьому, приймати неймовірно швидкі і важливі для нього рішення.

Примітивізм пояснення й очікування швидких змін – виборець чекає саме цього. Як на мене, саме зміна парадигми мотиваційної частини голосування є одним із базових викликів для всіх нас. І від того, як швидко Президент зрозуміє це, буде залежити майбутнє країни. Наголошу, не виборів осені (надувати піар-бульбашку 7 місяців можна і можна ефективно), а саме майбутнє країни.