За двома стільцями. Чому Гройсман навчив Садового на прикладі сміття

Сьогоднішній день для львів'ян став своєрідною "чистою п'ятницею", адже у Львова з'явилася реальна перспектива вирішити тривалу проблему з вивезенням сміття: обласна влада передасть місту земельну ділянку на території колишніх гірничо-хімічних підприємств Яворівського ДГХП "Сірка" прощею 12,5 га. Про це стало відомо під час візиту до Львова прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Міська влада протягом півроку має обладнати на виділеній ділянці полігон, а скандально відоме сміттєзвалище у Грибовичах рекультивують. На це спрямують частину коштів з бюджету розвитку Львова. Принаймні, таку пропозицію міським депутатам озвучив Гройсман. За його словами, проблема із сміттям у Львові – це зона відповідальності Львівської міської ради. Де, нагадаємо, деякі політичні сили намагалися використати сміттєву біду для розбірок з Андрієм Садовим. Що лише ускладнювало вирішення проблеми.

Та й сам мер, на жаль, замість того, щоб розмовляти з людьми, з обласною владою, з центральною, грався в ображеного. А його "Самопоміч" в парламенті намагалася своїми демаршами тиснути там, не непотрібно було цього робити. Варто згадати полум'яну промову віце-спікера Оксани Сироїд, в якій вона звинуватила владу у "зливанні" Донбасу. "Самопомочі" не сподобалася концепція державної цільової програми відновлення і розвитку миру на сході і план заходів, спрямованих на реалізацію деяких принципів державної внутрішньої політики в ОРДЛО. А Садовий виступив з відеозверненням, в якому описав всі сміттєві жахіття свого міста, причини яких чомусь побачив у помсті за "принципову позицію" його політсили в парламенті з багатьох питань, зокрема, особливого статусу Донбасу і виборів на окупованих територіях. Садовий запевнив: попри тиск влади міняти сміття на Донбас не збирається. Виглядало ефектно, проте це жодним чином не вирішувало проблему зі сміттям, - міський голова виступав як політик, очільник партії, але не як господарник.

Були й інші відверто абсурдні заяви і вчинки як Садового, так і його соратників. Мер втікав із сесійної зали міськради, коли депутати чубилися через сміттєве питання, не зміг він і переконати (або хоча б піддобрити вирішенням соціальних проблем) мешканців Грибовичів. Мер Львова від самого початку своїх сміттєвих митарств став у позу і демонстрував, яке він велике цабе: голова області блокує, Київ не допомагає і так далі. Тепер у нього є півроку, аби організувати полігон на виділеній ділянці і зайнятися Грибовичами. Власне, робити те, чим і має займатися міський голова.

Експерти припускають, що принаймні на цей період "Самопоміч" помітно стишить критику на адресу влади, адже Садовому допомогли і одночасно трохи опустили з неба на землю. Але, насправді, потрібно дивитися глибше: фракція львівського мера в опозиції і в цьому статусі має повне право критикувати окремі дії влади, пропонувати власні альтернативи і так далі, але розганяти "зраду" лише тому, що лідер "Самопомочі" не може самостійно вирішити господарські проблеми в своєму місті – це безвідповідальна позиція. Не є секретом, що соратники Садового плекають надії бачити Андрія Івановича кандидатом у президенти у 2019 році. Проте вони досі не розуміють, що Садовий не може одночасно бути і політиком загальноукраїнського масштабу, і міським головою. Міф про найефективнішого градоначальника, який здатен стати найефективнішим президентом, розвіявся за якісь півроку сміттєвого зашквару.

Ми не іронізуємо, таке може статися будь-де і з будь-яким мером в Україні, он у не менш амбітного Віталія Кличка в Києві "вибухових" проблем також з лишком, проте ця історія має стати для Садового і його команди гарним уроком. Та й для інших мерів. По-перше, децентралізація дала їм чудову нагоду стати ефективними господарниками. Якщо, звісно, не піаритися, а працювати. По-друге, якщо сідати на два стільці одночасно – неодмінно ризикуєш між них провалитися. Приклад "Самопомочі" якнайкраще це ілюструє. Ця політсила обрала для себе опозиційну риторику, сподіваючись, що вона додасть рейтингу і їй, і Садовому. В Андрія Івановича був шанс вийти на загальнодержавний рівень, погодившись йти в уряд, але він відмовився. Не виключено, що такою була його стратегія: вичекати, поки потенційні конкуренти за президентство себе "спалять", а потім осідлати білого коня і в'їхати на ньому на Банкову. Замість себе до Києва він відрядив своїх соратників, які, на жаль, вдаються до відвертого популізму. Саме він став головною причиною проблем Садового. А сміття – це лише логічний наслідок ігнорування мерією Львова своїх прямих обов'язків.