Шанс для Ющенка: Чому Зеленський звільняє 12 послів

Досі новий склад Банкової не помічали в системному інтересі до функціонування української дипломатії. Свій несподіваний намір у Зеленського називають "початком оновлення дипломатичного корпусу України". "…йде робота із підбору та оформлення нових послів. Відповідні укази Глави держави будуть опубліковані найближчим часом", - інформують на Фейсбук-сторінці ОП.

Такі різкі, одномоментні зміни на зовнішньополітичному напрямку мовою дипломатії означають певний демарш. Не виключено, що далося взнаки невдоволення нової влади роботою міністра закордонних справ Павла Клімкіна, яке вийшло на поверхню в кінці травня після скандалу з нотою МЗС на адресу Кремля щодо повернення полонених українських моряків і захоплених кораблів. Після цього Зеленський публічно відчитав міністра, заявивши, що дізнається про міжнародні кроки України зі ЗМІ. У свою чергу, Клімкін каже, що глава держави ігнорував його намагання допомогти.

Минулого тижня, 11 липня, парламент не підтримав подання президента на звільнення з посади міністра Клімкіна і призначення в це крісло Вадима Пристайка. На підтримку ініціативи Зеленського було віддано 160 голосів за необхідної кількості в 226. Що не завадило Клімкіну вирушити в "політичну відпустку".

Саме Пристайка в Офісі президента бачать наступним очільником зовнішньополітичного відомства. Сьогодні він дав брифінг і розповів, що зміна 12 послів – це планова ротація, оскільки більшість із них займають посади більше відведеного терміну. 

А в тому, що потенційний міністр добре знається на дипломатичній мові, сумнівів немає. Це фаховий дипломат, про якого раніше розповідав сайт Depo.ua. З 2014 року виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Клімкіна, 2017-го президент Петро Порошенко призначив його головою місії України при НАТО. А вже в офісі Зеленського Пристайко став заступником глави.

Ще один момент заслуговує на увагу. Єдиний з числа послів, яких планують звільнити, і хто у повідомленні Офісу президента названий по імені, - це зовнішньополітичний важковаговик Валерій Чалий, який представляє інтереси нашої держави у столиці головного і найбільш важливого стратегічного партнера України, Сполучених Штатів. Цей 49-річний уродженець Вінниці є шанованим у фахових колах дипломатом. Між іншим, ще у 90-ті роки щільно співпрацював з Олександром Разумковим, батьком нинішнього голови партії "Слуга народу" Дмитра Разумкова. Був помічником першого з них в Радбезі (за часів секретарства в РНБОУ Володимира Горбуліна, коли в Раді нацбезпеки був зібраний один з найсильніших складів спеціалістів), далі багато років очолював міжнародні програми Центру Разумкова. 2009 року став заступником глави зовнішньополітичного відомства.

Та справжній стрибок у кар’єрі Чалого відбувся за часів президента Порошенка. Отримавши 2014-го ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, рік пропрацював заступником глави адміністрації президента з міжнародних питань. І рівно чотири роки тому, у липні 2015-го, очолив українську амбасаду в США. Спеціалісти вважають його роботу вельми якісною. "Українська тема" звучала в різних контекстах у коридорах і кабінетах американської влади, її актуальність не втрачалася в тому числі й завдяки праці посла. "Я регулярно виступаю в університетах і перед великими асоціаціями. Щороку проводжу 50 – 60 зустрічей із сенаторами і конгресменами. За рік ми охоплюємо близько половини Конгресу особистим спілкуванням чи наданням інформації", – розповідав Чалий 2018 року.

Раптове невдоволення нового господаря Банкової роботою посла в Штатах могло виникнути внаслідок затягування (з точки зору команди Зеленського) з візитом українського президента до цієї країни і його зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Але ж в інтерв'ю "Голосу Америки" Чалий повідомив, що такий візит буде підготовлений у серпні-вересні. Тобто про затягування не йдеться.

Можливо, дався взнаки скандал, що спалахнув 2017-го довкола поширеної американськими ЗМІ інформації про втручання Києва у вибори президента США 2016 року і співпрацю Чалого зі штабом кандидатки від демократів Гілларі Клінтон. Писали, що посольство України у Вашингтоні надавало допомогу Демпартії у створенні негативних меседжів, які мали завдавати шкоди Трампу. Наприклад, щодо "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, до якої був причетний тодішній радник Трампа, зараз засуджений в США Пол Манафорт. І все це начебто відбувалося з "благословення" тодішньої української влади.

Український дипломат, колишній посол у Хорватії Маркіян Лубківський через Фейсбук звинуватив посла Чалого і вітчизняний МЗС у провалі української політики в Штатах через підтримку одного з кандидатів на президентських виборах.

Сам Чалий усе це заперечував, на прес-конференції в Києві назвавши звинувачення "брудною історією, яку підтримували і підтримують на стику російських активностей і колишніх наших політиків, які мають лобі у США". Не виключено, нова українська адміністрація вирішила дистанціюватися від дій і політичних уподобань попередників

Інша можлива причина повернення посла додому – непублічне невдоволення політичних кіл у Вашингтоні українською владою. Нагадаємо, недавно спецпредставник Держдепартаменту Курт Волкер висловлював сподівання, що Зеленський зможе дистанціюватися від оточення мільярдера Ігоря Коломойського, проти якого у США ведеться розслідування. Як вдається українському президентові виконувати це побажання – питання великою мірою риторичне. Судячи, приміром, з кадрових рішень Банкової, зокрема фактичну домінуючу роль колишнього адвоката Коломойського Андрія Богдана в оточенні глави української держави. Та скидається на те, що в очах Зеленського у настороженому ставленні до нього з боку офіційного Вашингтона винен не Богдан, а Чалий.

У кулуарах обговорюють вірогідність призначення до Вашингтона колишніх президентів Віктора Ющенка чи Леоніда Кучми. Також у Фейсбук подейкують, що послом України в Бельгії і Люксембурзі може стати колишній глава президентської адміністрації Кучми, екс-спікер Верховної Ради, а нині простий нардеп Володимир Литвин. І ці чутки насторожують, бо якщо вони справдяться – суспільство отримає ще більше підстав говорити про реванш добре забутих старих облич, які прикриваються так званими новими.

Поширення подібних версій активізується на тлі відсутності у офіційних джерелах конкретики щодо інших пертурбацій у посольствах України. І це турбує. Адже дипломатія у світі тримається головним чином на особистісних зв’язках людей, які працюють у цій сфері та напрацьовують контакти десятиліттями. Звісно, Зеленський може намагатися копіювати манеру поводження з дипломатами свого старшого колеги Трампа, який після обрання президентом замінив левову частку американських послів. Та вітчизняний дипкорпус пропонує не настільки великий вибір професіоналів, щоб так різко відмовлятися від їхніх послуг.

Заради справедливості нагадаємо, що своєрідним ставленням до дипкорпусу відзначився і президент Порошенко. Він довго, місяцями, а подекуди й роками призначав послів до багатьох країн, за що його гостро критикували.

Так чи інакше, але стабільний, фаховий і активний дипломатичний корпус для воюючої країни – це дуже важливо. Попри це, зараз, схоже, починається "зачистка" дипломатів, призначених попереднім президентом. Вкрай поганим знаком буде, якщо частину професіоналів замінять лише за цією ознакою: під їхніми призначеннями стоїть підпис Петра Порошенка.