Яценюк виявився "сином" Толстоухова

Ухвалення Кабміном постанови "Про затвердження правил етичної поведінки державних службовців", у якій забороняється державним службовцям публічно критикувати державні органи влади та посадових осіб, вже викликало серйозний резонанс у соцмережах. Блогери, а також деякі експерти протрактували це рішення Яценюка як спробу стулити пельку одному з найбільших критиків Яценюка Міхеілу Саакашвілі, який, займаючи посаду губернатора Одещини, є державним службовцем. А отже, дана постанова напряму повинна розповсюджуватися і на нього.

Саакашвілі швидко уловив корисність даного інформприводу для власного піару, сфокусувавши цю тему на собі. "Що постановив Кабінет Міністрів? Він вимагає від держпосадовців утримуватись від публічної критики органів влади. Цією постановою вони забороняють нам їздити на форуми та спілкуватись з вами. Я не знаю хто писав цю постанову, але це робили "недалекі" люди", - заявив екс-президент Грузії під час виступу у Вінниці, зазначивши, що обов'язково оскаржить цю постанову.

В результаті, ті хто придумав цю новеллу для Яценюка, досягли абсолютно протилежного ефекту. Загалом зі своїм"моральним кодексом" Яценюк до болю нагадав одіозного екс-міністра Кабінету міністрів часів Азарова Анатолія Толстоухова. Той, окрім написання текстів для пісень в стилі шансон та книжок про рідний Харцизськ, теж любив різноманітні етико-моральні кодекси, вводив у Кабміні різноманітні дресс-коди, чим лише ускладнював роботу журналістам. Апофеозом роботи цього міністра-графомана стала поява написаного ним "Маршу держслужбовців". Стрічка цього маршу "Ми Державіни (редакція зберігає орфографію пана Толстоухова) службовці країни" тоді викликала шалений регіт серед громадськості. 

Аналогічну реакцію викликає і історія з появою нинішньої постанови Яценюка, який подібними діями доводить, що він ніякий не реформатор, а звичайний бюрократ на кшталт Толстоухова. Зрозуміло, що можна написати сотні подібних "етичних" документів, які міститимуть жорсткі заборони. Але ніхто не буде дотримуватися подібних інструкцій і лише насміхатимуться з авторів документів. Не варто забувати, що більшість топ-чиновників, на яких повинна розповсюджуватися табу на критику своїх колег – це політики, чия головна функція власне і полягає у тому, щоб публічно говорити про вади та проблеми. Виходить, їм, за логікою Яценюка, треба податися до судів, щоб довести бездіяльність міністрів, прокурорів, керівництва МВС тощо? Ніхто цього робити не буде і закрити собі рота не дасть.

Що ж до бюрократизації керівництва нинішнього Кабміну, то доводиться констатувати, що це не єдиний приклад такої базгранини. Так, можна згадати талмуд План дій уряду у 400 сторінках якого автори примудрилися обійтися без жодної конкретики. Жодного ефекту не отримало клонування Яценюком чисельних міжвідомчих комісій та різноманітних штабів на всі випадки життя, які, насправді, складалися з тих самих міністрів, які і так ходять на засідання Кабміну.

Таким чином, можна не сумніватися, що результатом вищезгаданої постанови стане лише збільшення критики на адресу уряду та Яценюка. І в даному випадку така критика виглядатиме абсолютно по заслузі…