Ярослав Коцюба: Про долю Андріївської церкви, Макарія з Філаретом та об'єднавчий Собор

Сьогодні Верховна Рада 237 голосами ухвалила поданий президентом проект закону №9208, яким Андріївську церкву передано в безоплатне постійне користування Вселенському патріархату для здійснення богослужінь і обрядів. Про майбутнє, яке чекає на знакову для Києва та України споруду, і про розвиток ситуації довкола проведення об'єднавчого Собору українських православних церков – depo.ua запитало в експерта з питань релігії, асоційованого експерта Інституту світової політики Ярослава Коцюби.

- Тож що означає передача Андріївської церкви у користування Вселенському патріархату?

- Потрібно нагадати, що пунктом 2 свого історичного рішення від 11 жовтня ц.р. Священний Синод Вселенського патріархату вирішив відновити Ставропігію Вселенського Патріарха в Києві, одну з його багатьох Ставропігій в Україні, які завжди тут існували. Що таке Ставропігія? Це автономна церковна одиниця – сьогодні зазвичай церква чи монастир, яка підпорядковується не місцевому ієрарху, а безпосередньо Вселенському Патріархові.

Після визнання Константинополем України своєю частиною через скасування положення Синодального листа 1686 року, який надавав право патріарху Московському висвячувати Київського митрополита, Вселенський патріархат має логічне бажання мати тут своє постійне представництво. Тим більше що про відкриття такого представництва йдеться ще з 2008 року, з часів президента Ющенка.

Не слід дивитися на цю подію з точки зору передачі майна чи споруди до іншого власника. Натомість кожна помісна церква бажає мати власне подвір'я – свого роду дипломатичне представництво за кордоном. До прикладу, в тій же Москві діють 6 таких подвір'їв, серед яких, до речі, відсутнє представництво Вселенського патріархату.

В Україні свого часу існувало немало таких автономних церковних одиниць. Серед них можна згадати Манявський скит на Івано-Франківщині як ставропігію з 1620 року, Києво-Печерську лавру, яка від 1592 до 1688 року була ставропігією Константинопольського патріарха. Також доречно згадати, що у Києві багато років існує посольство (нунціатура) Ватикану. Різниця лише в тому, що це держава, а Вселенський патріархат – помісна церква.

Андріївська церква фактично стає дипломатичним представництвом Константинополя (у розумінні Вселенського патріархату) в нашій країні. При цьому сама споруда залишиться у власності держави. Ще 2015 року сплив термін оренди споруди Українською автокефальною православною церквою (УАПЦ). У нижній частини Андріївської церкви є стилобатні (цокольні) приміщення, де раніше розміщувалася Богословська академія Української православної церкви Київського патріархату. Внаслідок рішення Верховної Ради увесь цей комплекс буде використовуватися Вселенським патріархатом.

- Чому для розміщення подвір'я обрана саме ця церква, адже раніше ставропігія знаходилася в Києво-Печерській Лаврі?

- Як місце для розміщення ставропігії розглядалися кілька знакових місць у Києві: Кирилівська церква, храм Спаса на Берестові (який, до речі, практично входить в ансамбль Києво-Печерської лаври). У тому, що врешті обрана Андріївська, зіграли роль кілька факторів – гарний стан церкви після нещодавньої реставрації, завершення оренди УАПЦ три роки тому, можливо, вдале і символічне розташування на київських пагорбах.

- Чи не матиме це рішення своїм наслідком закриття Андріївської церкви для відвідувачів?

- Якраз навпаки. Сьогодні ця споруда використовується недостатньо ефективно. А коли там будуть проводитися служби, то, думаю, немало людей прийде послухати, як це звучить грецькою мовою. Крім того, повинні припинитися перманентні ремонти Андріївської церкви.

- Чи не спричинить сьогоднішнє рішення ВР конфлікт між церквами, здатний зірвати об'єднавчий Собор українського православ'я?

- У заявах предстоятеля УАПЦ Макарія є певні суперечності. Він то каже, що його церква має свій статут, на підставі якого має відбутися об'єднавчий Собор, то звинувачує у тиску патріарха Філарета. Вибачте, але це торг за майбутні посади в єдиній Українській православній церкві. У такий спосіб невелика церква дає зрозуміти, що її позицію не можна ігнорувати.

Події розвиваються саме так, як і прогнозувалося. Але загальна ситуація не настільки критична, щоб заяви шанованих предстоятелів могли негативно вплинути на перспективи об'єднання.

Дивний вигляд мали б і якісь претензії на Андріївську церкву. Повторю, орендні відносини між УАПЦ і державою завершено. Після об'єднання у нас буде єдина церква – Українська православна. То скажіть, кому саме зараз держава повинна передати той чи інший храм?

- Чи володієте Ви інформацією про актуальний стан підготовки до об'єднавчого Собору?

- З власних джерел, наближених до епіцентру подій, знаю, що процеси відбуваються за планом, без критичних зупинок. При цьому зберігається повна конфіденційність, ніхто нічого не коментує, щоб витоком інформації не скористалися противники об'єднання із сусідньої держави.

- Як слід трактувати заяви окремих політичних сил про те, що держава не повинна втручатися у церковне питання?

- А держава й не втручається. Влада діє строго відповідно до статті 30 закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", яка передбачає здійснення державної політики щодо релігій і церкви шляхом, з-поміж іншого, сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями, сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Без лояльного ставлення з боку влади об'єднавчі процеси в українському православ'ї не стали б реальністю. При цьому влада діє зважено і делікатно – сприяє, а не втручається. Це нормальна, більше того, єдино правильна тактика. Не йдеться про жодне втручання державної влади України у справи церкви.

Олег Синельников