Ярослав Дубневич: Без покарання закони не працюють

На думку парламентаря, останнє не лише дозволить скоординувати дії різних відомств у сфері безпеки руху, але й в цілому дасть можливість сформувати адекватну державну безпекову політику. Що – своєю чергою – дозволить раціонально використовувати кошти, які з нинішнього року вперше в історії передбачаються на сферу безпеки руху. Йдеться про 5% від надходжень до Спеціального державного фонду щороку. Цього року це 2,6 млрд грн.

Дубневич підтримує затвердження Урядом остаточної версії Державної Програми підвищення безпеки дорожнього руху до 2020 року, вважає її принципово важливим документом, однак, в той же час переконаний, що вона потребує певних коректив та вдосконалення.

Про все це парламентар написав сьогодні у своєму блозі на ресурсі "Обозреватель".

"Нинішня статистика (ДТП) жахає. Особливо, коли її порівняти з даними з країн ЄС, які поставили амбітну мету: до 2050 року досягти нульового показника аварій зі смертельними наслідками на автомобільному транспорті. У контексті цієї мети до 2020 року Україна має намір скоротити наполовину аварії на автошляхах", - пише Дубневич.

Він нагадує, що побудова фундаменту для безпекової політики в нашій країні розпочалася у 2015 році. Головну роль тут зіграв Комітет ВРУ з питань транспорту.

"Адже це за нашої ініціативи були проведені перші парламентські слухання з безпеки на дорогах, за наслідками яких було запропоновано комплексний підхід до побудови системи управління безпеки руху – побудову трирівневої системи управління безпеки дорожнього руху: на державному, на галузевому та на регіональному рівнях", - відмічає нардеп.

Він нагадує, що парламентом було прийнято Закон про Дорожній фонд, розроблений свого часу Комітетом з питань транспорту. За цим Законом 5% виділяється на безпеку руху. Минулого року вже було схвалено Стратегію з безпеки руху до 2020 року. На початку цього року – з явився План дій по втіленню цієї Стратегії. І ось врешті – Програма, яку затвердив Уряд.

Втім, аби вона успішно працювала й кошти, які виділено, були використані ефективно, слід врахувати деякі моменти.

"Останнім часом у мене часто запитують журналісти: а куди йдуть "безпекові" кошти і як буде контролюватися ефективність їх витрачання? Мовляв, кількість аварій менше не стає… Погоджуюсь: запитання цікаве й слушне. Отже за відповіддю звернемось до Програми", - пропонує Дубневич.

Зокрема, передбачено виділення майже 1 млрд грн на покращення дорожньої інфраструктури, нагадує він. Передбачається розбудова кільцевих розв'язок, острівців безпеки та пішохідних переходів (наземних та підземних), покращення освітлення. Це необхідно і правильно, але згідно нинішньої версії Програми – всі заходи з будівництва безпекової дорожньої інфраструктури будуть відбуватися за межами населених пунктів – на дорогах державного значення.

"Але кільцеві розв'язки, острівці безпеки та пішохідних переходів важливі не тільки (й не стільки!) на магістралях за містом – вся ця безпекова інфраструктура категорично необхідна передусім в зонах найбільшого скупчення людей – тобто, в населених пунктах. В той час як місцеві адміністрації (яким, до речі, з 2018 року передано дороги загального користування місцевого значення, а це – дві третини усіх доріг в Україні!) – не отримують фінансування на аналогічні заходи. Це ж стосується й обладнання велосипедних доріжок вздовж магістралей", - стривожений голова Транспортного комітету.

Він розповідає, що створюючи закон про Дорожній фонд, де було зафіксовано 5% на безпеку, депутати не передбачали, що всі ці 5% підуть лише на дороги державного значення. В той час, як дороги загального користування місцевого значення залишаться проігноровані. На думку політика, ситуацію варто виправляти й вже у 2019-2020 роках повинна відбуватися державна підтримка місцевих бюджетів за рахунок Дорожнього фонду.

Ще 19 млн. грн. планується, за Програмою, скерувати на удосконалення системи і методики збору та обробки даних щодо ДТП, в тому числі – на створення бази даних ДТП. Використовувати ці кошти буде Нацполіція.

"Нагадаю, відтоді, коли було скасовано порядок обліку дорожньо-транспортних пригод (зміни до Постанови Уряду № 538) офіційно точної статистики щодо кількості ДТП в Україні та їх причин не веде жоден орган – і Нацполіція в тому числі. Тобто точна статистика й взагалі – аналіз причин та наслідків ДТП – в принципі відсутні…Тому, вважаю, слід внести зміни до Закону Про Нацполіцію, де прямо передбачити таку функцію. І таким чином встановити відповідальність цього органу не тільки за наповнення бази, а і за здійснення аналітичної роботи з базою та затвердження Методики обліку ДТП. Яка б давала можливість визначити індикатори: чи ефективно працює Держпрограма, чи правильно розставлені пріоритети витрачення коштів, чи є причинно-наслідковий зв'язок між вжитими заходами та зменшенням кількості ДТП", - говорить Ярослав Дубневич.

Він наполягає на створенні Національного агентства як органу, який координує всю діяльність у сфері дорожньої безпеки в Україні, аналізує стан безпеки, виконання Стратегій, Державних програм, організовує наукові дослідження, за результатами чого надає відповідні рекомендації парламенту і уряду. Що – своєю чергою – дозволить сформувати державну безпекову політику. За діючим законодавством, подібними повноваженнями поки що не наділений жоден орган. Тому, на думку парламентаря, законодавство в цій частині слід змінювати.

За словами Дубневича, Комітет з питань транспорту вже підготував для розгляду у Парламенті відповідний проект закону щодо Нацагентства, який має підтримку й серед парламентарів, й серед фахівців, й в експертному середовищі.

В той же час, виділення 1, 5 млрд. грн. на впровадження автоматичної системи фото-відеофіксації порушень правил дорожнього руху, які передбачені у Держпрограмі, парламентар активно вітає. "Це пріоритет номер один. Оскільки, на жаль, без покарання закони не працюють. В той же час, це є стимулом бути європейською цивілізованою країною та поважати Закон", - підкреслює він.