"Яка ето нафіг реформа": Коли Зеленський звільнить міністра Скалецьку

Президент утворив робочу групу, яка до 1 березня має проаналізувати перебіг медичної реформи. Про такий аудит Михайло Радуцький, головна людина з питань медицини в оточенні Зеленського, говорить ще з літа. Що значитимуть ці події?

"Яка ето нафіг реформа": Коли Зеленський…

У відсутність очільниці міністерства Зоряни Скалецької, яка зараз перебуває в Нових Санжарах, де на обсервації знаходяться українці, що повернулися з Китаю, роботу групу очолив голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, колишній власник приватної клініки "Борис" Михайло Радуцький. Разом із ним медреформу аналізуватимуть знані лікарі Ілля Ємець, Борис Тодуров, Андрій Безносенко, Олександр Усенко і представники низки медичних закладів.

Зокрема, на групу покладено завдання - надати аналіз програми медичних гарантій для первинної допомоги і відповісти на питання, чи готова національна система охорони здоров’я до реалізації цих гарантій для інших видів меддопомоги.

Нагадаємо, за роки Незалежності України була здійснена 21 спроба ухвалити закони, які б дали змогу на практиці почати медичну реформу. Нарешті 2017 року з 22-ої спроби було ухвалено закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", який передбачав нові засади фінансування охорони здоров’я. 2018 року почався перший етап реформи, на сьогодні завершений: він торкнувся первинної ланки медицини. За даними МОЗ, понад 29 мільйонів жителів нашої країни підписали декларації із сімейними лікарями. На лікування кожного держава виділяє кошти за принципом "гроші ходять за людиною", а розмір зарплат лікаря залежить від кількості його пацієнтів. Внаслідок реформи зарплати більшості працівників первинної ланки – терапевтів, сімейних лікарів – зросли. Перевагами для пацієнтів стали запровадження дистанційного запису до лікаря, можливість обирати свого лікаря і переважне покращення сервісу.

Водночас ставлення українців до медреформи залишається неоднозначним. При тому, що 70% людей, які обрали сімейних лікарів, задоволені ними, реформу в цілому вважають успішною лише 9% - такі дані грудневого 2019 року опитування оприлюднили у фонді "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Таку "розвилку" створили непоінформованість громадян, публічна критика перетворень у цій дуже соціально чутливій галузі та інформаційні атаки на Супрун особисто і її команду, які організовували і фінансували особи, зацікавлені у збереженні старих непрозорих схем розподілу коштів у медичній галузі.

Попри певні проблеми, загальні результати першого етапу перетворень у медицині більшість незаангажованих фахівців вважають успіхом попередньої міністерки охорони здоров’я, Уляни Супрун. Зараз стихла критика, яка ще недавно лунала на її адресу. Часто вона була безпідставною, пов’язаною не стільки з перебігом реформування, скільки з незвичним для пострадянського чиновника образом керівника міністерства з рюкзаком за плечами.

Із 1 квітня цього року повинен стартувати другий етап реформи, який стосуватиметься вторинної, спеціалізованої медичної ланки: лікарні отримуватимуть гроші за фактично надані людям послуги. На подальшу перспективу планується масове запровадження страхової медицини. Це може відбутися з 2023 року. При цьому, обіцяє Радуцький, гарантований мінімум безоплатних медичних послуг для українців не буде скасований. Але чи не означає створення робочої групи намір влади переглянути план імплементації медреформи?

Тим паче що досі публічно сформульоване ставлення чільників цієї влади до результатів роботи Уляни Супрун та її команди не назвеш позитивним. Володимир Зеленський критикував медичну реформу ще у ході президентської виборчої кампанії-2019. На дебатах із Петром Порошенком на НСК "Олімпійський" він (чи ті, хто писав кандидатові той виступ) заявив з цієї теми (цитуємо з оригіналу): "…якщо якісних ліків немає, якщо доступних цін для ліків немає, якщо нормальних умов в лікарнях немає, якщо нормальних зарплат у лікарів немає, яка ето нафіг реформа?". Після цих слів на Фейсбук-сторінці ГО "Пацієнти України" з’явилася заява понад 50 громадських організацій до кандидата у президенти Зеленського з проханням роз’яснити його позицію щодо медичної реформи. Відповідь кандидата, якщо вона була, так і залишилася непублічною.

Можливо, такою відповіддю можна вважати його заяву, що пролунала вже під час інаугураційної промови у Верховній Раді. Там Зеленський серед "бід, які роблять українців нещасливими", знов назвав медицину, "про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав із дитиною у звичайній лікарні". Після цього вже сама Супрун заявила, що міністерство готове надати молодому президенту результати трансформації системи охорони здоров'я, однак із команди Зеленського досі немає запрошення. При цьому екс-міністерка підкреслила, що зміни в системі медицини невідворотні і відбуватимуться далі, незважаючи на зміну персоналій у кріслах.

Гострословити на медичну тему новий господар Банкової продовжив за кілька днів у ефірі телеканалу "1+1". Крутячи з журналістом "Радіо Свобода" педалі велотренажера, на прохання озвучити думку щодо персоналій у тодішньому уряді, президент мовив буквально таке: "Супрун? Ха-ха-ха. Ну, по-різному до неї ставляться. Ви ж знаєте, да, як її називають? Ну, слава Богу у мене є інший лікар, у моєї сім'ї".

Перша розмова Зеленського із Супрун відбулася аж 14 серпня. Подробиць не повідомлялося, а за кілька місяців після цього відбулася заміна складу Кабміну, Уляна Супрун посаду полишила, а новою очільницею міністерства стала Зоряна Скалецька. Її одразу назвали креатурою голови парламентського "медичного" комітету Михайла Радуцького.

І от зараз, напередодні старту другого етапу реформи, створення "групи Радуцького" наштовхує на певні сумніви щодо намірів влади довести почате попередниками до логічного завершення. Тим паче, що керівник групи вважається опонентом Супрун у баченні напрямків реформування медичної галузі. Ще в липні, лише обравшись до парламенту від партії "Слуга народу", почесний президент клініки "Борис" заявив, що позитивні зміни у рамках медичної реформи не скасовуватимуть, але наполягав на потребі аудиту системи охорони здоров'я.

Не виключено, що для проведення аудиту другий етап реформи спробують відкласти. Але в Нацслужбі здоров’я України повідомляють про активну підготовку до реформи вторинної і третинної ланки. Автономними закладами вже стали 93% лікарень по країні, а у Вінницькій, Волинській, Полтавській, Черкаській областях такі медичні заклади автономізовані повністю. У багатьох лікарнях потрапити до вузьких спеціалістів вже можна лише за направленням сімейного лікаря. До речі, це викликає найбільше невдоволення громадян, які змушені витрачати час на запис і відвідування двох фахівців замість одного, як раніше.

Одночасно потрібно вирішувати проблеми в реформі швидкої та невідкладної допомоги – за багатьма відгуками пацієнтів, викликати "швидку" зараз стало складніше.

Системні проблеми вітчизняної медицини яскраво підсвітила ситуація з евакуацією групи українців з Китаю та їх поміщення на обсервацію. Особисте перебування міністра десь поблизу цих осіб скидається на піар і нагадує по-дитячому заплющені очі замість вирішення реальних проблем. Так не вирішити питання неготовності сфери охорони здоров’я до системної відповіді на жорсткі виклики – епідемії хвороб, успішно подолані цивілізованим світом, чи, не дай Боже, появу коронавірусу в Україні. Йдеться не лише про відсутність достатньої кількості пристосованих приміщень в інфекційних відділеннях, але й про намір значно скоротити протитуберкульозні, психіатричні лікарні. Зрештою, про відсутність належного контролю за санітарно-епідемічним станом у країні після ліквідації так званих "санстанцій". Їхні функції зараз не виконує ніхто. 

Тож поле для роботи групи під керівництвом Михайла Радуцького вимальовується неозоре. Але насправді її діяльність може бути спрямована у іншому напрямку. Скажімо, рішенням цієї групи авторитетних лікарів можуть "освятити" кадрові пертурбації у Міністерстві охорони здоров’я. Зоряна Скалецька в останніх проблемних ситуаціях не проявила себе успішним організатором. Її та інших чиновників провали вже лягли плямою на білі халати. Як найшвидше виправити імідж? Звичайно, не непопулярними реформами, а звільненнями. Нинішнім господарям Банкової до відповідних різких рішень не звикати. Тернопільський глава ОДА пішов з посади, не пропрацювавши й півроку.  І теж "через коронавірус". Так може позбутися крісла і Скалецька. Тим паче що у кураторів медичної сфери кандидатів у міністри, здається, вистачає. Приміром, Борис Тодуров. З відомим ім’ям та й ідеологічно буде милий багатьом Зе-виборцям.

Нарешті, нинішня влада практично не зважується на рішення, які не додають, чи тим більше - віднімають у неї популярність в очах співгромадян. Як було сказано, реформа загалом не має схвалення більшості українців, які її просто не розуміють. Тому єдине, що справді непокоїть на тлі майбутньої боротьби за медичне міністерство, - це доля реформи і незавершеність починань Уляни Супрун.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"