Як Зеленського перетворюють на зброю проти Трампа

У США загострюється конфлікт між Конгресом та виконавчою владою – директор національної розвідки відмовляється передати парламентарям деталі скарги, складеним одним з розвідників на президента країни Дональда Трампа. 

У скарзі йдеться про розмову з "іноземним лідером", яким з великою вірогідністю може виявитися президент України Володимир Зеленський. Тим паче, що 25 липня президенти дійсно говорили по телефону. 

Так, Washington Post , посилаючись на два джерела, обізнаних з ситуацією, вказує, що в центрі скандалу – саме Україна. 

У скарзі згадувалася "обіцянка", яка стривожила розвідника, і він звернувся до свого керівництва. 

У виданні акцентують, що два з половиною тижні до складання скарги Трамп говорив із Володимиром Зеленським.  А ще до подання скарги демократи почали розслідувати, чи президент США та його радник Рудольф Джуліані бува не намагалися маніпулювати українською владою заради досягнення бажаного результату на наступних виборах. 

Нагадаємо, за інформацією пресслужби президента України, під час телефонної розмови з українським лідером Трамп заявив, що оновлена влада країни зможе покращити її імідж та завершити розслідування корупційних справ, які "стримували взаємодію між Україною і США", та підтвердив готовність своєї країни і далі підтримувати суверенітет України. 

І хоча навіть у цьому повідомленні можна побачити натяк на особисті інтереси Трампа, у скарзі, що розбурхала політичний істеблішмент США, явно мали міститися більш прямолінійні тези. 

Зокрема, могло йтися, наприклад, про військову допомогу для України, яку Трамп спершу заблокував, але потім відкликав своє рішення. 

Отриману скаргу генінспектор Майкл Аткінсон визнав гідною довіри і передав матеріали директору Національної розвідки США Джозефу Магуайру. Втім, той вирішив, що її вміст не варто розкривати перед конгресменами, хоча Аткінсон з таким твердженням не погодився. 

За законом, розвідка має передавати такі матеріали у Конгрес за тиждень з моменту отримання. Магуайр вимогам не підкорився, прокоментувавши, що справа загалом не стосується розвідки, а у його відомства є більш серйозні справи. 

Майкл Аткінсон вирішив сам звернутися до Конгресу. Повідомив про скаргу Адаму Шіффу, голові Комітету з контролю за розвідкою. Зазначив, що скарга "не лише стосується юрисдикції розвідки, а й належить до зони найважливішої відповідальності".  Самому Магуайру також призначили зустріч із Комітетом. Вочевидь, наразі його можуть підозрювати у відстоюванні особистих інтересів Дональда Трампа на противагу інтересам національним. 

На думку юриста Джорджа Конвея, якщо буде доведено, що Трамп тиснув на українську владу, йому може загрожувати імпічмент. 

Сам Трамп стверджує, що вірити у наявність крамоли в діалозі з іноземним лідером – це тупо. 

"Знаючи все, невже знайдуться настільки тупі люди, які повірять, що я б сказав дещо неналежне іноземному лідеру у такій потенційно "густозаселеній" розмові (мається на увазі, що, наприклад, співромовник може говорити при натовпі свідків, – ред.). Я б говорив тільки у правильний спосіб, і тільки на користь США", – зазначив Дональд Трамп у своєму Twitter. 

Втім,  медійники до такого спростування поставилися скептично. 

"Це цікава заява від президента, який дуже далеко зайшов, аби приховати від власної адміністрації деталі численних розмов з президентом Росії Володимиром Путіним, (...) якого залишив міністр оборони, після того як пан Трамп сказав президенту Туреччини по телефону, що від прощається з довготривалою стратегією та виведе американські війська з Сирії. Три комітети розслідують, чи Трамп не намагався змусити український уряд розслідувати бізнес-справу сина колишнього віцепрезидента та нинішнього кандидата у президенти Джозефа Байдена. Вони запросили розшифровку телефонної розмови, яка відбулася між Трампом та Зеленським 25 липня", – пише The New York Times. 

Судячи з перерахованих журналістами вчинків їхнього президента, дати пресловуту "обіцянку" Зеленському Дональд Трамп і справді міг.  Хоча важко не погодитися, що робити це значно приємніше і безпечніше у розмовах тет-а-тет. 

Цікаво, що в інтерв'ю CNN Рудольф Джуліані фактично визнав, що просив ГПУ розслідувати справу Гантера Байдена. 

"Так ви ніколи і нічого не питали про Гантера Байдена? Ви ніколи нічого не просили щодо Джо Байдена у прокурора?" – запитав у політика журналіст.

"Єдине, що я попросив — це зрозуміти, як той, хто був призначений, закрив справу", — відповів Джуліані.

"Себто ви просили Україну розглянути справу Джо Байдена?" – продовжив медійник. 

"Звісно, так", — відповів радник Трампа. 

При цьому додав, що діяв з власної ініціативи, без відома президента. 

Мало у кого з аналітиків є сумніви, що розслідування навколо Burisma Holding – одна з центральних тем українсько-американських стосунків. Можливо, саме через непокору України вимогам Трампа зустріч двох президентів відбудеться не у Білому домі, а на сесії Генасамблеї ООН, фактично у перерві між іншими справами. 

Але і опоненти Трампа навряд чи упустять шанс згустити фарби і використати ситуацію на свою користь. Тож можна припустити, що аж такої крамоли у скарзі немає. Бо ж американському президенту і справді вигідніше обговорювати ситуацію із Гантером Байденом опосередковано, через того ж Джуліані, замість ризикувати пустити в ефір свої таємні пропозиції. 

Тим не менш, усі розмови, плітки і публікації зможуть відмінусувати трохи балів з рейтингу нинішнього голови Білого дому. 

При цьому, хоч уся ситуація і може налаштовувати верхівку американської виконавчої влади проти України, є надія, що на майбутній зустрічі Трамп не наважиться аж надто прямо підштовхувати Зеленського до правильних кроків. А це значно полегшує дипломатичне завдання України.