Як заборона "ВКонтакте" спричинила вибух "консервів"

Human Rights Watch, "Репортери без кордонів", генсек Ради Європи, окремі політики й громадські діячі, Інтернет асоціація України" – всі вони виявилися категоричними противниками санкцій, застосованих проти російських соцмереж "Однокласники" й "ВКонтакте" та сервісів Яндекс і Mail.ru. Така одностайність дивує, адже рішення щодо блокування названих ресурсів та низки інших спрямоване на посилення інформаційної безпеки країни. Основний аргумент критиків санкцій – вони порушують свободу слова. З цим не посперечаєшся. Так само не посперечаєшся і з позицією НАТО, де чітко пояснили: блокування інтернет-ресурсів країни-агресора - це питання безпеки, а не свободи слова. Іншими словами, потрібно відділяти зерно від полови.

Поглянемо, хто ж із супротивників санкцій цього не робить, і чи не прослідковується тут російський слід. "Блокування соціальних мереж, пошукових систем, поштових служб і новинних веб-сайтів йде врозріз з нашим спільним розумінням свободи слова та свободи засобів масової інформації", - заявив генсек Ради Європи Турбйорн Яґланд. Його слова моментально рознесли мережами, мовляв, європолітики засуджують українську владу. Хоча, насправді, це той випадок, коли банан просто банан – пан Яґланд або просто недостатньо поінформований про суть санкцій, або свідомо ллє воду на російського млина. Пояснимо: 24 січня цього року народний депутат України, віце-президент ПАРЄ Георгій Логвинський звинуватив Яґланда у співпраці з Росією. "Він, дійсно, співпрацює з російськими найманцями та російською владою. Він це робить відверто, відкрито і ми на це реагуємо", сказав наш депутат. На жаль вітчизняні ЗМІ у бекгранді новини про заяву генсека Ради Європи забувають нагадати читачам роз'яснення Логвинського.

Та сама біда і з коментарем представниці Human Rights Watch Тані Купер. Та взагалі звинуватила Петра Порошенка у намаганні контролювати громадський дискурс в Україні. "Це цинічна, політично обґрунтована атака на права на отримання інформації, яка зачіпає мільйони українців, їх особисте і професійне життя", вважає Купер. Її заяву наші ЗМІ розхапали, як гарячі пиріжки. "Зрада" ж. Але чомусь забули уточнити: це та сама пані, яка у січні цього року публічно звинуватила СБУ у тортурах, що начебто застосовуються у "таємних тюрмах" до осіб, які підозрюються у терористичній діяльності на Донбасі. Це була дуже скандальна прес-конференція. Тоді ж Купер обурювалася, що в Україні блокують російські телеканали, особливо "Дождь". Це ж опозиційний канал, наголошувала вона. На сайті Human Rights Watch є загальнодоступна біографічна довідка Купер, в якій сказано, що до України вона працювала у московській філії цієї організації. Власне, далі можна нічого й не казати.

Щодо позиції "Репортерів без кордонів", точніше їхнього німецького представника Крістіана Міра, то його словами просто зманіпулювали. Мір дійсно назвав блокування соцмереж "неприйнятною атакою на свободу слова і свободу інформації", але в його коментарі є й інший аспект, на якому принципово не акцентують увагу. "Ми постійно застерігали від того, щоб ЗМІ вплутувалися в інформаційні війни, розв'язані Росією. Засоби масової інформації - це платформи для доставки новин та інформації, до них належать і платформи у соціальних мережах. Не можна карати ці платформи за те, що вони поширюють певні новини. Інформаційна війна оголошено російською стороною в односторонньому порядку. Але не треба вплутуватися в неї. Тому що інформаційні війни - це зло", наголосив німецький безкордонний репортер.

Що ж до реакції деяких українських політиків, то вона була передбачуваною – проти санкцій виступили "опоблоківці" й єврооптимісти. Позиція останніх перегукується з думкою пані Купер. Як вважає Сергій Лещенко, так влада, яка боїться мережевої мобілізації, готується до виборів. Його ж друг Мустафа Найем взагалі зробив вигляд, що не розуміє, нащо закривати доступ до російських соцмереж, вони ж бо такі популярні. "Я теж мало розумію, навіщо треба було так бездумно випалювати російські "Однокласники" і ВК", написав він у Facebook. Прямо, свята простота. Тому що контент цих майданчиків контролюється російськими спецслужбами. Про що пан Найем не може не знати.

Ми зовсім не стверджуємо, що єврооптимісти співають по кремлівських "темниках", як роблять це "ватні" ЗМІ в Україні, але все ж дивує, що люди, до слів яких прислухається значна кількість українців, говорять в унісон з відвертими російськими "консервами". Навряд чи це додає їм популярності в суспільстві і до того ж ставить в один ряд з маргіналами на кшталт клименківської "Успішної країни", які вже намагаються мобілізувати молодь на антисанкційні мітинги.

Окремо варто звернути увагу на заяви діячів "Інтернет асоціації України". Учора її представник, президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський зауважив, що після заборони "ВКонтакте" й "Однокласників" користувачі просто перейдуть на інші соцмережі, а заборони ситуацію на полі інформаційної війни з Росією не змінять. Та й технічно це виконати дуже складно. Тобто, інтернет-провайдери, як законослухняні підприємці, мали б вже почати застосовувати обмежувальні заходи і, таким чином, робити свій внесок в інформаційну безпеку держави, а замість цього вони вдаються до непотрібних дискусій і лякають здорожчанням тарифів на послуги Інтернет. Тут може бути лише одне питання: невже власні заробітки для цих людей важливіші, за перемогу українців у війні з російським агресором?