Навіщо Садовому партія, яка каже: "Галичину не чують"

Для будь-якого мера мало мати високий персональний рейтинг. Окрім цього необхідно володіти серйозним впливом на міськраду. Чинний мер Львова Андрій Садовий, який у другому турі, вочевидь, без питань переможе "свободівського" кандидата Руслана Кошулинського, схоже, продумав це питання заздалегідь. Згідно з попередніми даними у Львівську міську раду нового скликання, яка нараховуватиме 64 депутати (у попередній було 90) "Самопоміч" матиме 24 депутатів, Блок Петра Порошенка "Солідарність” – 10; ВО "Свобода" – 8; "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка – 7; "Народний контроль" – 6; "УКРОП" – 5; Українська галицька партія – 4. Себто для створення коаліції необхідно мінімум 33 депутатських штика.

Все йде до того, що Садовому вдасться об’єднати навколо себе майже всіх політичних гравців, що будуть представлені у Львівській міськраді, окрім "Свободи", яка після довгого періоду одноосібної монополії у ЛМР іде в опозицію. Лише один союз з БПП Солідарність дає 34 голоси. Без сумнівів, Садовий перестраховуватиметься. У разі якщо президентська сила матиме свої погляди на ті чи інші питання, для цього у лідера "Самопомочі" є ще "Громадянська позиція", "УКРОП" та Українська галицька партія. У них на трьох – 16 голосів, які перебивають БПП.

Цікаво, що чотири депутатські штики Садовий може приплюсувати собі автоматично. Як стало відомо depo.ua, Українська галицька партія – це політпроект, напряму пов'язаний з чинним головою міста Лева. Варто зазначити, що лідером партії є колишній заступник Львівської Організації “Просвіта”, засновник Спілки української мови імені Т.Шевченка Ігор Мельник. Одним з членів політради є колишній консул Королівства Нідерландів у Львові Богдан Панкевич, який є давнім соратником Андрія Садового. Так, Панкевич був депутатом Львівської міськради з 2007 по 2013 рік від Республіканської християнської партії – партії, від якої Садовий висувався в мери Львова на минулих місцевих виборах 2010 року.

Ще одним цікавим моментом є те, що головним спонсором проекту називають львівського бізнесмену Володимира Матковського, якого також називають одним з соратників Садового. Матковський також відомий як власник Радехівського цукрового заводу. Матковський є головним спонсором "Збруча", головредом якого є політолог Орест Друль, екс-редатор газети "Поступ" і також член УГП.

Таким чином, Садовий отримав союзника, який завжди готовий прийти на допомогу з додатковими голосами. І хоча вони не вирішують весь розклад, зайвими чотири штики точно не будуть.

Варто зазначити, що через Панкевича сталося непорозуміння, яке призвело до того, що дехто асоціює УГП з сепаратистами. Річ у тім, що Панкевич очолює громадську організацію "Українська галицька асамблея", яку було створено у минулому році. Назва цієї ГО співзвучна з одіозною сепаратистською "Європейською галицькою асамблеєю", очільником якої є Володимир Павлів, і до структур якої вже давно існують питання відносно фінансування неї Віктором Медведчуком.

Цікаво, що виправдовувати УГП довелося… Андрію Садовому у інтерв’ю Deutsche Welle, що ще раз довело його зв'язок з партією. "Ті декілька молодих людей, що створили цю партію, достатньо розумні, вони не дадуть ворогам України себе використати", - зазначив він. Втім, неприємний осад залишився – до речі, тему сепаратистів з Галичини активно підіймала проросійська газета "Весті".  

Як би там не було, слід зазначити, що УГП, звісно, не пропагує відверто галицький сепаратизм і не декларує бажання відокремитися від України, утім, вона грає на почуттях місцевого патріотизму, мовляв "Галичину не чують". В маніфесті УГП зазначено, що "Галичини не існує політично" і це погано. Галичину перетворили на економічну резервацію і це дуже погано. Її інтереси ніде і ніяк не представлені. "Для побудови єдиної української нації ми мусимо усвідомити важливу річ – ми є різними, і цю нашу різність ми покликані перетворити з джерела конфліктів на конкурентну перевагу",- говориться в маніфесті УГП. Так то воно так, але "месіянство галичан" - мовляв, справжній український проект можна побудувати спочатку на обмеженій території, а потім "Галичина зможе як локомотив втягнути цілу Україну до євроатлантичної спільноти" - дуже вже нагадує вже відомий нам "донбаський характер".