Як пройти "коронакризу" з мінімальними втратами

Звичайно, я не претендую на вичерпність кроків, але є кілька речей, які мають бути втілені в життя і дозволять пом‘якшити удар світової кризи.

1. Не допустити паніки

Приклади сусідніх країн показують, що тією чи іншою мірою виникає продуктова паніка завжди. Чи можна її мінімізувати? Безумовно так. Адже паніка поки що є справою перш за все психологічною, а не економічною. Отже, що потрібно зробити:

- зустрітися з усіма крупними рітейлерами і виробити єдині правила гри (почути їхні проблеми, зняти всі можливі перепони, навіть у збиток надходжень від митниці);
- зустрітися з усіма керівниками найбільших і середніх виробників продуктів харчування і забезпечити їм режим найбільшого сприяння;
- паралельно потрібно ввести чіткий моніторинг цін, і продавець має знати про невідворотність покарання за спекулятивні накрутки;
- те саме потрібно зробити на фармацевтичному ринку

2. Валютний ринок

Зараз склалася ситуація, при якій провладна більшість нагнітає істерію з тратами резервів НБУ, але не поспішає знімати керівництво Нацбанку, бо не має консолідованої кандидатури на голову НБУ. Це веде до політичних воєн і пошуку винних, але ніяк не сприяє середньостроковій стабілізації ситуації. При цьому, суспільство має розуміти, що девальвація гривні хоч і відбудеться, але не буде шоковою, як у 2014 році. Що потрібно зробити:

- терміново визначитися з майбутнім керівником Нацбанку, який відповідатиме за всю подальшу політику в цьому питанні;
- розпочати девальвацію гривні, при чому не на 20-30 копійок в день, а відразу на 5-6 грн, щоб не палити резерви і дати можливість в середньостроковій перспективі збалансувати бюджет, перш за все завдяки експортерам. Причому після першого різкого скачка вниз можна і потрібно плавно утримувати курс;
- жорстка боротьба зі спекулянтами, яку має робити СБУ спільно з НАБУ. Без цього пункту можна просто "сушити весла".

3. Точки росту

В усьому світі разом з карантином розробляються жорсткі протекціоністські заходи, які мають дозволити національним економікам не впасти:

- визначити 3-4 галузі, які стануть драйверами економіки, і де працюють великі маси людей при локалізаціі виробництв саме в Україні;
- під крупні інфраструктурні проекти з локалізацією українського виробництва зробити контрольовану емісію, яка дозволить запустити перш за все будівельну галузь, де сконцентровані великі кількості українських робітників (іноземці не мають будувати наші мости в період кризи);.
- малий і середній бізнес має бути позбавлений від сплати податків на 2-3 роки, якщо офіційно працевлаштовано 10-20 людей на дві мінімальні зарплати;
- має бути переглянута система державних закупівель, коли при різниці в ціні до 10% між українським і іноземним виробником виграє український виробник;
- дати певні пільги тим компаніям, які допомагають боротися з коронавірусом (це має стати не тільки соціально значимим, але й не збитковим).

4. Державні фінанси

- найбільші державні монополії мають заморозити ціни та тарифи і зупинитися на мінімальній рентабельності на рік (потім рішення має бути переглянуте);
- продаж державної землі (як би я не був проти цього) та приватизація, якщо вона відбудеться, має передбачати створення фонду національного майбутнього з чіткими пропорціями для стартаперів і пониження кредитних ставок для бізнесу;
- потрібно переглянути держбюджет і макропоказники цього року (ну не буде курс 27 грн за долар).

5. Міжнародна співпраця

Який би сценарій не був обраний, потрібна активізація комунікації з МВФ, як мінімум, щоб не заморозити її на роки, а також з іншими світовими фондами, які готові входити в Україну.

При цьому українські посольства мають стати філіалами наших експортерів.

6. Комунікація

В період кризи завжди мало інформації, навіть, якщо комусь здається, що її багато. Вигадати велосипед тут тяжко, а тому потрібно зробити лише кілька речей:

- створити реальну команду "Єдиного голосу" провладних комунікацій;
- домовитися з найкрупнішими ЗМІ про те, щоб не сіяти паніку (ну отримують же телеканали гроші на свої телесеріали);
- нарешті зрозуміти, що головні розповсюджувачі фейків – телеграм-канали, які контролюються представниками партії Зеленського. І нарешті щось з цим зробити.

Звичайно, це не вичерпний перелік того, що потрібно робити. Але якщо навіть цього не зробити, то соціальні і економічні потрясіння можуть бути катастрофічними. Звичайно, якщо виходити з того, що коронавірус і криза – це не маркетинговий хід.