Рейтинг валиться: Як профанство вдарило по Зеленському і владі

Дослідження центру Разумкова фіксують загальне падіння популярності владних інститутів та окремих осіб у владі

Рейтинг валиться: Як профанство вдарило…

Уряд Гончарука важким каменем тягне на дно рейтинг допоки найпопулярнішого українського президента Володимира Зеленського та всієї державної влади загалом. Очевидні провали і ефективні інформаційні атаки призвели до того, що за півроку кількість тих, то вважав, що наша держава рухається у правильному напрямку, скоротилася більше ніж вдвічі, констатує Depo.ua.

Суворі цифри

Так, лише чверть опитаних Центром Разумкова громадян вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі. Тоді як минулого вересня 57% респондентів думали, що все йде добре (у грудні цей показник спікірував вже до 36%). Стрімке падіння кількості переконаних у правильному курсі влади фактично перевернуло соціологічну картину і тепер істотною більшістю є ті, хто думає, що Україна віддаляється від правильного шляху.

Конкретна недовіра найчастіше висловлюється чиновникам (77%), судовій системі загалом (76%), місцевим судам (71%), прокуратурі (68%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (66%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (65%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (65%), Уряду України (64,5%), Верховному Суду (64%), Антикорупційному суду (64%), Конституційному Суду України (60,5%).

В той же час українці продовжують довіряти Збройним Силам, службі з надзвичайних ситуацій, прикордонникм та НАцгвардії. Довіра до цих інститутів перевищує 60%.

Натомість катастрофічною є ситуація з довірою уряду та особисто прем'єр-міністру. Довіряють Уряду лише 28% респондентів, не довіряють — 64,5%, висловлюють довіру Прем’єр-міністру України О. Гончаруку 25% опитаних, не довіряють — 63%.

Соціологи констатують істотне падіння рівня довіри до уряду, адже ще у вересні цей показник досягав 57% респондентів. В політичному розрізі зростання недовіри демонструють прихильники всіх політичних сил - в тому числі і правлячої партії "Слуга народу". Хоча в лавах електорату цієї політсили, треба сказати, залишається більше половини тих, хто продовжують вірити Гончаруку.

На даль у відкритій частині дослідження соціологів немає даних про рівень довіри до президента. Але враховуючи загальне погіршення суспільних оцінок, можна припустити, що й в цьому напрямку картина не є надто райдужною.

Фактори падіння

Падіння довіри до влади в цілому та до уряду зокрема може мати низку пояснень. Найголовнішим є те, що кредит, який суспільство видає тому чи іншому діячу, має певний термін придатності. І певний час рейтинг зберігатиметься навіть якщо цей діяч буде стояти на голові. Але однієї лише акробатичної вправності з часом стає замало і доводиться вже починати показувати конкретні слайди.

В "мирний" час, коли не стається особливих катаклізмів, на слайдах можна протриматись досить довго. І практика минулих українських урядів це доводить. Але бодай найменший форс-мажор може вибити з колії і показати, що слайди - не зовсім адекватно відображають реальність. А весь уряд - не гарант безпеки своїх громадян, а просто купка таких самих переляканих і розгублених хлопчиків у коротких штанцях. Тоді суспільство лякається ще більше і починає підшукувати нових гарантів своєї безпеки - хай навіть удаваної.

Каденцію Гончарука можна вважати завершеною вже лише тому, що він тепер в очах суспільства - той самий переляканий хлопчисько, який в критичний момент не втримав штурвал. І байдуже, що в реальності він той штурвал ніколи до рук і не брав .

Слід врахувати, що дані центру Разумкова, про які йдеться, були отримані ще до "евакуаційної кризи", яка висвітила неприглядні і слабкі сторони державного управління. Думаємо, що наступні опитування продемонструють ще більш критичне зниження довіри.

У свою чергу в Офісі президента в значно більшій мірі переймаються тим, як суспільство ставиться до влади в цілому та до президента зокрема. Є відчуття, що там хочуть пронести рейтинг Зеленського крізь весь його президентський термін, хоча голова держави ніби й не збирається обиратись вдруге.

Така відданість питанню власної популярності, яка, вже багатьом зрозуміло, шкодить конструктивній роботі державного механізму, може мати просте пояснення: президент переконаний, що здійснювати бодай якісь реформи і досягати своїх цілей він може лише до того часу, поки користується довірою більшої частини електорату.

Коли ж дані про рейтинги починають засмучувати, Офіс починає хитати від панічних тілорухів. Які призводять, до непередбачуваних наслідків. В цьому плані новосанжарський кейс вже став академічним прикладом того, як паніка і боротьба за рейтинг призводять до зеркально протилежних наслідків. 

Намагання Зеленського нав'язати суспільству інститут захищеності власних громадян їхньою державою, як це роблять цивілізовані країни,  розбивається об сувору реальність, де інфантильність незрілого суспільства диктує зовсім інші ціннісні параметри захищеності. І ці параметри не виходять за межі конкретної околиці. В нашій реальності виявилося, що мало лише захистити своїх громадян. Треба ще й убезпечити інших громадян від вже захищених.

Питання безпеки є ключовим фактором популярності того чи іншого українського керманича. Щойно українці відчувають, що їхній гетьман дає бодай найменшу слабину і перестає бути гарантом продовження їхнього сонного існування, вони починають оглядатись в пошуках нового захисника.

Зеленський же цей аспект, здається, не врахував і замість того, аби убезпечувати життя "колективного новосанжарця", він притягнув небезпеку прямо в хату. І продовжує закопувати свій рейтинг проектом "дівчина з собачкою", який у більшості тих, хто формує рейтинг президента, сприймається не як мімімішний образ, а як пряма загроза безпеці їхнього існування.

За один день виховати зі звичайного українця високо цивілізованого громадянина, який зможе контролювати внутрішнього звіра, ще нікому не вдалося. І те, що ми побачили на Галичині, Київщині та Полтавщині матиме цілком очевидне відтворення і в кожному іншому куточку України. 

Тому жодні розмови про збереження людського обличчя і мантри про спільне протистояння загрозам не можуть відвернути кризу довіри до лідера, який перестав бути бодай удаваним гарантом безпеки. І єдиним способом для Зеленського не скотитись зі своїм рівнем довіри під той плінтус, де перебувають рейтинги Гончарука та Скалецької - вдягнути маску "покерфейс Авакова" і самому стати гарантом все ще середньовічних уявлень українців про власну безпеку і добробут.

Адже саме для цього його і обирали президентом, а не те що він собі там вигадав.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"