Як Коломойський та Найєм вирішили приватизувати лобізм

Навколо двох проектів закону про лобізм очікуються серйозні суперечки. Зокрема, навколо того, чи справді нам так потрібно узаконити лобістів в Україні

Як Коломойський та Найєм вирішили приват…

Навколо того, чи треба запроваджувати закон про діяльність у сфері лобізму протягом багатьох років ламають списи різні політичні сили. Деякі представники громадськості зазначали, що питання лобіювання має бути хоч якось регламентовані у законодавстві. Тим паче, в Україні лобізм цвіте і пахне попри будь-які юридичні моменти. В результаті, представники депутатських угрупувань спробували законодавчо врегулювати дану непросту тему. Втім, обидва законопроекти викликають дуже багато запитань.  

Варто зазначити, що даною темою раніше займалися всі кому не ліньки. Зокрема, у 2010 році закон про лобізм зареєстрував одіозний "регіонал" Валерій Коновалюк, який очевидно вирішив показати свою прихильність до демократичних цінностей. Втім, цей документ до зали Верховної Ради так і не дійшов. Загалом, тема лобізму то вщухала, то знову підіймалася політиками без жодних результатів.

Розмови активізувалися після Майдану. В решті-решт, одразу два законопроекти (один альтернативний) були підготовлені для розгляду Верховною Радою. Першими тему лобізму "приватизували" представники "Укропу" - а фактично Ігоря Коломойського. Прізвища співавторів говорять самі за себе - Тарас Батенко, Олександр Дубінін, брати Олександр і Віктор Шевченки, Валентин Дідич, Віталій Купрій та Ірина Констанкевич.

У підготовленому ними проекті закону №5144 "Про лобізм", пропонується створити Єдиний реєстр лобістів України. Органом реєстрації суб’єктів лобізму є Міністерство юстиції України. Водночас пропонується створити низка органів, який має опікуватися питаннями лобізму в Україні. Мова йде про Асоціацію лобістів України, про ради лобістів у регіонах та навіть з’їзд лобістів. Навіщо така кількість органів з урахуванням того, що лобісти на відміну від тих же адвокатів не виконують жодних державних функцій, абсолютно незрозуміло.

Цікаво, що за задумкою авторів, здійснення лобізму "гарантуються вільним доступом суб’єктів лобізму до приміщень органів державної влади України, органів місцевого самоврядування України, інших суб’єктів владних повноважень України". Себто фактично лобіст – це людина, яка, як мінімум, зможе поїсти в парламентській їдальні. Той факт, що лобістом при бажанні зможе стати будь-який "міський божевільний", нікого, схоже, не турбує…

Досить сирим вийшов і альтернативний законопроект у групи депутатів на чолі з Мустафою Найємом, який був поданий в останній момент. Втім, під даним документом підписалися впливові депутати. Зокрема, мова йде про голову фракції БПП Ігоря Гриніва та його представників фракції Леоніда Козаченка, Андрія Вадатурського, Марію Іонову, представників "Самопомочі" Ярослава Маркевича та Наталію Веселову, а також членів "Батьківщини" Олександру Кужель та Олену Кондратюк. Всього - тринадцять депутатів. Таке представництво може свідчити про серйозність намірів.

Що ж до документу, то його перевага полягає у відсутності штучних органів управління. Втім, є й дуже серйозний недолік: таке враження, що під час написання цього документу Найєм та інші згадали лише про існування Верховної Ради, забувши про всі інші органи влади. Так, всі функції українських лобістів за їх версією зводиться до того, що лобіст працює лише з парламентом. Уряду, місцевих органів влади ніби й не існує в природі.

Цікаво, але на відміну від "укропівського" законопроекту розгулювати владними коридорами лобістам не дозволяється. Єдине – це «безперешкодний доступ, за попередньою акредитацією, на засідання комітетів Верховної Ради України». Все…

При цьому Електронний реєстр суб’єктів лобіювання пропонується вести Апаратом Верховної Ради. Боротися з тим, що лобісти не влаштували корупцію має Національного Антикорупційного Бюро України, як щоквартально отримуватиме зведену інформацію з реєстру про діяльність суб’єктів лобіювання, у якому також будуть демонстровані фінансові результати роботи. Втім, тут автори явно дали маху: моніторингом фінансової діяльності займається Національне агентство із запобігання корупції при Кабінеті міністрів, а не НАБУ.

Вочевидь, під час ухвалення одного з цих законопроектів (вочевидь, документ групи Коломойського тут не є фаворитом),  нас очікує серйозна дискусія серед парламентаріїв. По-перше, очікується величезна кількість поправок. По-друге багатьом з депутатів буде не дуже зрозуміло, нащо легалізовувати лобізм, якщо всім і так непогано живеться, а функції лобістів фактично виконують помічники народних депутатів, які готують та розсилають депутатські запити та звернення…

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme