Втеча від системи: Що 5-та річниця розстрілів Євромайдану означає для Виборів-2019

П'ята річниця розстрілів євромайданівців. П'ять років тому протягом 18 - 20 лютого загинуло 82 людини. З них - 71 учасник Євромайдану

Втеча від системи: Що 5-та річниця розст…

Цей текст є суб'єктивною думкою автора

У цей день можна було б писати про розчарування, або ж навпаки, хвалити реформи, які таки відбулися. Можна було б згадувати про 227 суддів часів Майдану, які досі працюють в системі і про правоохоронців, підозрюваних у розстрілах, які досі не звільнені. Та і про розслідування злочинів часів Майдану загалом, коли всього визнано винними лише трьох осіб, які брали участь у подіях, що призвели до загибелі двох протестувальників. А кримінальні провадження тривають щодо ще 12 ймовірних винуватців з міліції та СБУ.

Для багатьох учасників тих подій, як і для автора цього тексту, Майдан є сумішшю горя, розчарування і радості. Наша свідома індивідуальна оцінка Революції разом з анексією Криму, війною на Донбасі поруч з реформами, корупцією, Томосом і різними здобутками та втратами країни за ці п'ять років формують виборчий контекст. В якому народився образ Володимира Зеленського, що лідирує за даними багатьох соціологічних опитувань, включно з останніми від Центру Разумкова. І має найбільші шанси перемогти усіх у весняних президентських перегонах.

Поки віце-президент США Майк Пенс говорить компліменти Петру Порошенку, а голова Ради Європи Дональд Туск називає Україну - Європою в стінах Верховної Ради, Володимир Зеленський сьогодні для багатьох українців уособлює ось ці післямайданні почуття. Він символізує собою розчарування у старих політиках та відсутності якісних нових облич для вибору, почуття образи і злості на еліту, яка отримала довіру після Майдану. Заслуговує він на таку честь чи ні, але він і є одним з цих нових облич. За більшістю опитувань, ядро прихильників Зеленського - це люди від 18 до 30 років. Молодь була двигуном Майдану-2014. І саме молодь частіше за все хоче швидких змін. Ці люди прагнуть встигнути прожити свої молоді роки в реформованій, європейській Україні. А контексти про зміни, які не відбуваються швидко, ними не сприймаються так само, як і корупція, котра завдяки діяльності чисельних антикорупціонерів стала ледь не синонімом сучасної української влади.

В інтерв'ю "Українській правді" активіст Майдану Ігор Кузнєцов розповів про свої почуття на п'ятий рік після Революції Гідності: "велике розчарування, що цей Майдан не спричинив жодних змін, втрачено п'ять років. Зламу системи не відбулося – лише змінилися прізвища можновладців. Єдина відмінність – нинішня влада, на відміну від попередньої, володіє англійською мовою". Кузнєцову у 2014-му було 27 років. Він разом з батьком був побитий "Беркутом" 18-го лютого і їхнє фото з закривавленими обличчями стало символом тих подій. Він - представник молоді, причому освіченої - кандидат фізико-математичних наук, який не планує їхати. Але розчарований.

Натомість Зеленський пропонує такій молоді креативні білборди, потужну кампанію в соцмережах, а також він є своєрідним прикладом успішної молодої людини. Та багато хто сприймає його міні-серіал про власну виборчу кампанію, де він зустрічається з людьми на вулицях, говорить з молоддю, за реальний контакт із кандидатом в президенти. Як і пропозиції по написанню програми, а також флешмоб "Я - Клоун". Не задумуючись, що за всім цим стоять досвідчені політтехнологи. Не кажучи вже про "Слугу народу" - кіно, котре може змусити повірити в диво багатьох людей.

Популярність Зеленського в сьогоднішній Україні чимось нагадує фанатизм від СРСР в середовищі молодих росіян. Східні сусіди таким чином демонструють бажання втекти від путінського режиму і безперспективного сьогодення бодай кудись, в минуле, яке знайоме їм із розповідей батьків та різних фоточок і груп у ВКонтакте. Втекти до дешевої ковбаси, безвідповідальності, у тепле кудись.

Українці, які сьогодні готові проголосувати за Зеленського вірять в те, що це світле кудись і смерть старої системи безперечно настане саме з ним. Вони хочуть втекти від корупції, олігархів, зради, розчарування туди, де молодий і успішний Топ-менеджер за п'ять років все це знищить та переверне. Це неприємний сигнал для нинішніх еліт, який потрібно добре проаналізувати. Так само добре, як і темпи еміграції з країни. Бо хтось їде фізично, а дехто покидає систему в межах країни. І ці процеси однаково ризиковані, бо вони є для людей радикальними кроками, які впливають на життя системи.

У феномені Зеленського є кілька речей, про які необхідно подумати. Ці речі напряму можуть вплинути на наше подальше життя. Дуже якісно їх наводить американський політолог з Ратґерського університету Олександр Мотиль в статті для Atlantic Council.

На його думку, перемога Зеленського може призвести до атрофії відносин із Заходом, поки комік буде вирішувати, які західні інституції важливіші для України.

"По-друге, олігархи скористаються недосвідченістю Зеленського і його неспроможністю керувати складними урядовими структурами України, щоб повернутися до влади, і те саме зроблять і корупціонери всіх рівнів. ВВП України впаде, зростуть тіньова економіка і безробіття, торгівля з Європою скоротиться, а "втеча мізків" – у першу чергу за рахунок тієї ж молоді, яка голосує за Зеленського – прискориться. По-третє, реформи загалом зупиняться – Зеленський і гадки не має про те, як змінюються суспільства, економіка та політика – і він буде це вивчати ще протягом року чи двох", - пише Мотиль.

Також він додає, що Путін та бойовики будуть задоволені непрофесійністю Зеленського. І вони можуть також скористатися цим для продовження агресії.

З кожним із цих пунктів можна довго сперечатися. Але кожен із них можна підставити під прізвище будь-якого кандидата. І подумати.

Варто завжди пам'ятати про те, що президент відповідає за зовнішню політику та є верховним головнокомандувачем (не тільки за це, не варто забувати Конституцію, гарантом якої він є, але мова про інше). А від зовнішньої політики та керівництва ЗСУ сьогодні насправді залежить майбутнє України як держави. Виживе вона, чи ні. І саме майбутній президент буде відповідальним за це.

Розчарування елітами і системою можна зрозуміти. Але сьогодні як ніколи варто розставити пріоритети для себе, а також подумати про інших українців, та своїх дітей. Цілком можливо, що потрібно вкотре переосмислити Майдан і події останніх років, щоб прийти до висновку, чи коштує наша злість та образа чогось, в що вірили хлопці, які гинули під кулями невідомих досі снайперів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook