Всевладдя Генерального: Якою буде реформа прокуратури від Рябошапки

Цього тижня Верховна Рада розгляне і, ймовірно, ухвалить рішення про реформування української прокуратури. Відповідний проект закону, який президентом Зеленським визначений як "турбо", вже пройшов необхідні процедури всередині парламентських комітетів і управлінь. Тож буде винесений на голосування в один й пленарних днів цього тижня. Найбільш ймовірно – вже у вівторок, 10 вересня. 

Якою ж по суті буде "реформа Рябошапки" і якими будуть її наслідки – розбирається Depo.ua.

Сам Руслан Рябошапка в інтерв'ю виданню РБК-Україна дав кілька загальних характеристик спланованої ним прокурорської реформи. Наклавши ці пояснення на запропоновані Президентом зміни законів в рамках цієї реформи, ми можемо окреслити певні ключові моменти прокурорської трансформації.

Офіс Генерального замість ГПУ. Найбільш наочна частина реформи - перейменування ГПУ на Офіс Генерального прокурора. В усіх законах, де згадується Генеральна прокуратура як суб'єкт владних повноважень, цю назву буде змінено на Офіс Генерального прокурора. При цьому регіональні прокуратури буде перейменовано на обласні, а місцеві - на окружні. Як вже пояснювалося, це така собі адміністративна забавка, коли владні підрозділи під виглядом реформування перейменовують аби позбутись небажаних кадрів. 

Логічним продовженням зміни вивісок буде й "удосконалення" кадрових процесів. Для того, аби розв'язати генпрокурору руки в очищенні системи, з поля зору на невизначений час зникнуть Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та Рада прокурорів. Відповідно, зникають й ускладнення, з якими стикалися претенденти на посади - скасовано кваліфікаційний іспит та спецперевірку, конкурси на посади та інші кадрові зволікання. 

Рябошапка обіцяє, що після реформування системи і глобальної переатестації кадрів,/ яка буде відбуватись під його пильним контролем, можна буде повернутись до практики застосування дисциплінарної комісії та прокурорської ради. На перехідний же період повноваження з призначення та звільнення прокурорів - в тому числі і з адміністративних посад - не розпорошуватимуться, а будуть зосереджені в руках Генерального.

Генеральний прокурор отримає додаткові повноваження. На відміну від своїх попередників, функціонал Руслана Рябошапки буде розширено. В сфері його компетенції, серед іншого, тепер будуть і такі питання як:

- утворення, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних та окружних прокуратур, визначення їх структур та штатів;
- утворення спеціалізованих прокуратур на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах підрозділу обласних прокуратур, на правах підрозділу окружних прокуратур; 
- стратегія розвитку прокуратури;
- затвердження системи оцінювання якості роботи прокурорів;
- порядок розгляду звернень щодо неналежної роботи прокурорів на адміністративних посадах;
- затвердження порядку надання премій прокурорам;
- затвердження порядку вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів.

Вкупі з усуненням КДКП та Ради прокурорів від кадрових питань, наведені повноваження фактично перетворять Генерального прокурора у такого собі прокурорського бога, який триматиме у своїх руках всіх членів системи - починаючи від свого першого заступника і закінчуючи найменшою кадровою одиницею в найостаннішій окружній прокуратурі.

Національна академія прокуратури, яка відігравала неабияку роль у попередній кадровій політиці, перетворюється на Тренінговий центр. Там відбуватиметься лише підвищення кваліфікації кадрів, а не спецпідготовка нових прокурорів, якої до цього не міг уникнути жоден претендент на роботу в органі.

На третину зменшиться кадровий склад системи прокуратур. Якщо раніше гранична чисельність кількості працівників становила 15 тисяч осіб, то після реформи їх залишиться лише 10 тисяч. 

Як явище ліквідовується військова прокуратура -  з законодавства прибираються будь-які згадки про очолювание колись Анатолієм Матіосом відомство. Буде визначено порядок передачі проваджень іншим підрозділам. Військові прокурори проходитимуть переатестацію разом зі своїми колегами з цивільної прокуратури і дехто з них матиме шанс на працевлаштування в оновленій системі. 

В той же час Рябошапка вбачає за необхідне залишити певний рудимент військової прокуратури - підрозділ, який би  здійснював процесуальне керівництво в злочинах проти порядку несення військової служби. Але повноваження цієї труктури обмежуватимуться географічно - зоною проведення операції об'єднаних сил на Сході України.

Справи Майдану перейдуть у ДБР. Управління спецрозслідувань, очолюване Сергієм Горбатюком, також буде видозмінене, адже незабаром Генеральна прокуратура втрачає функцію досудового слідства. "І в листопаді потрібно буде ухвалювати якесь рішення: чи ми йдемо в парламент з пропозицією продовжити цю функцію на якийсь період, чи віддамо ці справи в Держбюро розслідувань, - пояснив Рябошапка. - Тоді Сергій Вікторович і його колеги будуть здійснювати процесуальне керівництво у складі Генпрокуратури чи продовжать розслідування цих справ вже у складі ДБР".

Оскільки цей аспект реформи ГПУ не потребує законодавчого вирішення, його, ймовірно, впроваджуватимуть вже наказами Генерального прокурора після ухвалення закону і прийняття нарешті кадрового рішення по Горбатюку.

Юридичний аспект

Головне науково-експертне управління Верховної Ради, враховуючи наданий ним висновок, перебуває у певному правовому шоці від законодавчих пропозицій президента. Окрім іншого, штатні юристи Ради звертають увагу на сумнівність необхідності аж так сильно розширювати повноваження Генерального прокурора - це, мовляв, створить корупційні ризики.

Також в юридичному управлінні наголошують на можливому порушенні прав працівників в ході всеохоплюючої реорганізації системи прокуратур: "На нашу думку, такі законодавчі приписи є дискримінаційними і суперечать вимогам частини третьої статті 22 Конституції України про те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

І, нарешті, юридично необґрунтованою автори висновку називають пропозицію щодо перейменування Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.  Вони зазначають, що слово "офіс" є словом іншомовного походження та не має органічного взаємозв’язку із державною українською мовою. І наголошують, що поняття "офіс" визначається як "установа; контора, канцелярія; представництво компанії, якої-небудь фірми, підприємства; канцелярська служба, службове приміщення". А відтак - не має нічого спільного із сферою правосуддя та системою державних органів в Україні.

Політичний аспект

Незважаючи на загалом негативний висновок юридичного управління, законопроект з тими чи іншими змінами, але буде ухвалено. Підставами для впевненості в цьому є політична налаштованість і президента, і президентської "Слуги народу", і новообраного Генерального прокурора. 

Можна передбачити, що під час розгляду проекту реформи в залі лунатимуть такі гучні слова як "узурпація" і "корупція". Але це навряд чи вплине на результат на табло, який забезпечать своїм голосуванням "зелені кнопочки" та їхні політичні партнери. 

Тож вже буквально до наступного уік-енду, доки президент підпише, а газети опублікують новий закон, Україна отримає нового гравця на політико-правовій карті, який матиме фактично необмежені повноваження для утвердження законності і справедливості у найвіддаленішому куточку країни. І незабаром ми матимемо шанс з'ясувати: на кого саме буде спрямована анонсована правова кровожерливість Рябошапки.