Казус Кизименка: Чому "колаборанти" в Україні уникають в‘язниці

Простіше кажучи, замість сидіти в буцегарні, колаборант гулятиме на свободі. З ухвали суду випливає, що Кизименко свою провину визнав у повному обсязі, а суддя, у свою чергу, зважив на те, що у підсудного на утриманні знаходяться непрацездатна мати і сестра, яка має інвалідність першої групи, відсутність у нього негативних характеристик з місця роботи, судимостей і довідок від нарколога та психіатра, а також наявність державної нагороди. Також судом враховано факт каяття обвинуваченим.

У підсумку суд розщедрився на 5 років ув'язнення і одразу звільнив підсудного від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік. Кизименко також зобов'язаний оплатити витрати на проведення експертиз (1144 і 2574 гривні) на користь держави. Враховуючи оголошений вирок, можна стверджувати, що черговий колабораціоніст уникнув суворого покарання. Що викликало справедливе обурення патріотично налаштованої громадськості.

Тут варто зробити невеликий екскурс в історію. Кизименко був затриманий співробітниками СБУ у вересні 2018 року. Одні казали, що в Херсоні, інші, що в Краматорську, де він, після повернення з Криму, начебто займався бізнесом (сімейне ТОВ "Хозхімсервіс", за даними ЗМІ, було фаворитом держзакупівель на Донеччині навіть тоді, коли Кизименко ще був у Криму). Але це не єдина цікавинка. Від затримання до вироку суду пройшло трохи більше трьох місяців. Феноменальна швидкість як для вітчизняного правосуддя. Колишню мершу Слов'янська Нелю Штепу не можуть відправити до тюрми ще з літа 2014-го. Точніше, вона була в СІЗО, але вийшла на волю. І, судячи з розвитку подій, повернути її назад не можуть. Або не хочуть.

Так от, коли Кизименко опинився у руках українських спецслужб, з'ясувалося, що він за губернаторства Віктора Януковича обіймав посаду заступника гендиректора обласного об'єднання капітального будівництва Донецької ОДА, з 2004-го по 2012 рік очолював головне управління капітального будівництва Донецької ОДА вже при Анатолію Близнюку. То ж нікого й не здивувала новина, що такого цінного кадра до Севастополя відправив ледь не сам Янукович. Коли росіяни заграбастали півострів, "донецький" Кизименко залишився в мерії. Спочатку при "народному мерові" Олексію Чалому, потім при його наступнику Сергієві Міняйлу. На займаних посадах організовував паради до 9 травня, і все б складалося нічого, якби не прикрість – у травні 2015-го його начебто запідозрили у розкраданні державних коштів на держзакупівлях.

Як і коли він накивав п'ятами з анексованого Криму, не так цікаво. Цікавіше інше – коли його затримали тут, Генпрокурор Юрій Луценко заявляв: "Слідство вважає, що на своїй посаді він (Кизименко) сприяв створенню окупаційних органів влади, передавав окупантам службову документацію, а також сприяв РФ у підривній діяльності проти України". Тягне на державну зраду, чи не так?

Нам можуть нагадати про засудження до 12 років колишнього кримського депутата Василя Ганиша. Він отримав реальний, а не смішний, як Кизименко, термін через голосування за російську "Конституцію Криму". Ганиша затримали у квітні 2015 року під час перетину лінії розмежування з Кримом, а засудили в листопаді минулого року. Тобто, між затриманням і вироком пройшло три з половиною роки, а не три місяці. А ще Ганиш скаржився на здоров'я, але не допомогло. Відчувається якась вибірковість. Коли ж врахувати, що у нас навіть знамениті сєпари виходять на свободу, як, приміром, "Топаз", він же харківський антимайданівець Ігнат Кромськой, котрий звільнився із СІЗО завдяки сумнозвісному "закону Савченко", то у громадян виникають справедливі запитання до правоохоронних органів і до судової системи.

Експерти кажуть: так трапляється через різне тлумачення статей, за якими підозрюються сепаратисти, їхні посібники та проросійські колаборанти. Тому спочатку адвокати добиваються пом'якшення запобіжної міри, потім – пом'якшення статей, і так волосина за волосиною витягають підзахисних із СІЗО. Назад потрапити складно. Якщо жити тишком-нишком, то інтерес до такого персонажа зникає.

І як тут не згадати багатьма розкритикований законопроект про посилення відповідальності за колабораціонізм і державну зраду. Законопроект №7426 лежить у Верховній Раді з 20 грудня 2017 року. Його навіть у вересні минулого року включили до порядку денного, але руки у депутатів до нього так і не дійшли. І, мабуть, не дійдуть, бо перед виборами багатьом слугам народу хочеться позагравати з електоратом, тому гайки не закручуватимуть навіть сепарам. Якби цей законопроект прийняли хоча б рік тому, то зараз ми не писали про відпущених кизименків, а лише про засуджених на терміни від 12 до 15 років.