Оновлення Мінська: Чому Сурков жадає говорити з Волкером

Зустріч фігурантів обговорюється вже давно, сьогодні ж посол США на Росії Джон Хантсман підтвердив, що діалог Суркова і Волкера може відбутися вже в найближчі тижні. 

"Я говорив з Куртом Волкером. Я говорив з ним після його нещодавньої зустрічі, серії зустрічей в Україні, і звісно, радив йому, вмовляв його приїхати в Москву і провести переговори з паном Сурковим і низкою інших осіб", - заявив посол в ефірі "Эхо Москвы".

Поїздка Волкера - дуже бажаний крок для нової української влади. Зеленський ще з місяць тому хизувався, що "розблокував" Мінський формат, але обстріли і провокації з боку російських найманців свідчать, що такого "розблокування" для позитивних зрушень явно недостатньо. 

Залучення ж до переговорного процесу США бодай дало б надію на такі зміни.  Не так давно Курт Волкер заявив про майбутні консультації між дипломатами США, Німеччини і Франції щодо перспектив "нормандського формату". Втім, інші учасники переговорів відреагували на перспективу прохолодно - німці відповіли журналістам, що "не можуть підтвердити" інформацію про майбутню зустріч, французи - що "модифікації формату немає на порядку денному". 

Втім, пізніше стало відомо, що Володимир Путін та Емануель Макрон таки обговорять "нормандський формат" вже 19 серпня, під час візиту російського президента у Францію. 

У Кремлі категоричне ставлення до глибшого занурення США у миротворчий процес висловлювати не поспішають. 

Ще на початку червня прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "не бачить доцільності" у розширення нормандського контакту. Втім, натякнув, що питання обговорюється. 

"З іншого боку, все залежить від того, яку саме позицію займе Київ", - додав він. 

Пізніше, вже у липні Пєсков заявив, що на Росії розглядають варіант "розширення формату". 

Зустріч Волкера і Суркова - така собі можливість обговорити усі гострі моменти, поторгуватися і дійти бодай умовного консенсусу. Наприклад, розглянути певне послаблення санкцій проти Росії як плату за входження у процес американців. 

Тим паче, Владислав Сурков може бути особливо красномовним, адже на зустрічі йтиметься не лише про інтереси Кремля, а й про його особисті. Наразі в кулуарах і соцмережах активно обговорюють, що Сурков може залишити посаду "куратора ЛДНР", адже останнім часом лишається дещо осторонь розвитку подій. 

Хоча заголовки "Сурков не впорався з Донбасом" і "Суркова позбавлять посади" - така собі константа останніх років, наразі подібний варіант розвитку подій і справді видається доволі ймовірним. В Україні нова влада, з якою логічніше налагоджувати контакт (чи то розвивати протистояння) з новими підходами. 

Тим паче, що співлідер ОПЗЖ Віктор Медведчук продовжує активно тягнути на себе ковдру архітектора російсько-українського мирного процесу. І хоча від Мінського процесу кума Володимира Путіна відсторонили, так просто поступатися своєю роллю у грі лідер другої найбільшої сили в українському парламенті не бажає. Медведчуку приписують "теплі стосунки" із силовим блоком Кремля, віцепрем'єром Росії Дмитром Козаком і послом Росії у Білорусі Михайлом Бабичем. 

При цьому саме Козаку пророкують роль головного комунікатора з українською стороною. Принаймні, саме такою інформацією поділився головний редактор "Эха Москвы" Олексій Венедиктов. Цікаво, що головним делегатом з нашого боку, за його словами, стане радник Зеленського Андрій Єрмак. І якщо інформація вірна, це означає, що інтересами кума Путін на даному етапі готовий знехтувати...

На тлі вже оприлюднених "рішень" (які, втім, можуть видатися спробою сплутати карти) Суркову буде безперечно вигідно сказати "нове слово", закріпивши свої достатньо розхитані у Кремлі позиції. Тим паче, що українська влада демонструє готовність зберегти деклароване "перемир'я" навіть попри провокації ворога. В рамках відданості Мінському процесу Офіс президента навіть посунув із Тристоронньої контактної групи Романа Безсмертного, який надто різко висловлювався у публічному просторі і наголошовував на необхідності призупинити переговори після вбивства чотирьох українських бойців у Павлополі. 

Себто "бездоганною поведінкою" у Зеленського сподіватися розчистити плацдарм для виведення ситуації на новий виток, всіляко вигідний і Крісу Волкеру (зрештою, для нього це теж кар'єрний успіх), і Владиславу Суркову.  

Але поза кулуарними іграми постає єдине питання: наскільки великі монети готові розміняти, власне, голови США і Росії на зустрічі своїх представників. І тут причин для особливого оптимізму, на жаль, немає...