Вкид Медведчука: Для кого кум окреслив позицію Путіна по Донбасу

Єдиним варіантом змін до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", який потрібно переухвалити для реалізації нормандських домовленостей, поки що запропонував лише Віктор Медведчук (разом з групою однопартійців). Його пропозиції по суті дозволять провести вибори без виведення з територій бойовиків. В той же час Зеленський плекає надію умовити колег по Нормандській четвірці відійти від "Мінська" по ряду принципових моментів.

Проект Медведчука

Першу редакцію закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" було ухвалено у вересні 2014-го, з терміном дії у три роки. Передбачалося, що особливий порядок на окремих територіях буде введений "після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України".

Через три роки, в жовтні 2017-го, коли сплив термін дії закону, його продовжили на рік. А через рік – ще на рік. Натепер і цей термін сплив, тому закон потребує нової актуалізації, оскільки є ключовим для повернення анексованого Донбасу до України. 

Власне, особливий статус управління досі окупованими територіями Луганщини та Донеччини, полягає у проведенні тут виборів в особливому режимі і передачі функцій управління цими територіями новообраним структурам. Ці органи управління визнаються легітимними всіма сторонами процесу.

Закон визначає ключові умови, за яких можуть відбутись вибори на "особливих" територіях:

- створення безпечних умов діяльності та безперешкодної участі офіційних спостерігачів у виборчому процесі;

- виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України;

- недопущення незаконного втручання у виборчий процес, у тому числі з боку незаконних збройних формувань;

дотримання принципів політичного плюралізму і багатопартійності, рівності прав і можливостей участі у виборчому процесі;

- свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації та відновлення з цією метою українського теле- та радіомовлення, обігу українських друкованих засобів масової інформації на всій території Донецької та Луганської областей;

- дотримання гарантій вільного  волевиявлення та таємного голосування, виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути місця проживання в окремих районах Донецької та Луганської областей;

- прозорого підрахунку голосів, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

Проект змін Медведчука пропонує фактично пролонгацію вже діючого закону. Але передбачає, що вступить у силу він лише в той момент, коли на Донбасі відбудуться вибори за українським законодавством з дотриманням вище перелічених умов, а також за відповідного визнання їх такими, що відповідають стандартам ОБСЄ.

Окрім того, Медведчук пропонує виключити з закону наведені вище умови проведення виборів. Що фактично може свідчити про їх проведення без встановлення на окупованих територіях української влади.

Приховані бажання Зеленського

На жаль, президентська команда, яка наразі активно готується до переговорів у Парижі, не оприлюднює свого бачення мирного процесу. Суспільство вимушено аналізує лише інформаційні вкиди і неконкретні заяви причетних до процесу.

Очевидно, що медведчуківський проект є неприйнятним для офіційної української сторони, адже нівелює можливість брати участь у виборах українським партіям, які просто не ризикнуть сунутись на Донбас, доки він залишається окупованим озброєним збродом. Те ж стосується і відновлення діяльності українських ЗМІ.

Проект Медведчука фактично є квінтесенцією, крайньою точкою інтересів Росії, з якої вона починатиме зближення з адекватністю. Адже ця позиція фактично на 100% відповідає прагненню Росії та її бойовиків-сателітів залишати Донбас "чорною дірою", яка буде й надалі фактором нестабільності для України.

А от крайні точки офіційного Києва нам, на жаль, поки що невідомі. Ми чуємо лише, що Зеленський має "своє бачення". Але з конкретних моментів цього бачення нам відомо про вимогу виведення бойовиків і встановлення контролю над окупованими нині землями.

Також стало відомо, що Зеленський прагнутиме також і встановлення українського контролю за тією ділянкою українсько-російського кордону, який нині пролягає між РФ та окупантами.  

В інтерв'ю кільком західним ЗМІ (Der Spiegel, Le Monde, Time и Gazera Wyborcza) президент Зеленський заявив, що місцеві вибори в зоні ООС відбуватимуться лише за українським законодавством і після того, як звідти будуть виведені іноземні (тобто, російські) війська.

"Вибори проходять за українським законодавством. І український закон виключає присутність бойовиків. Всі українські партії повинні мати доступ, спостерігачі, журналісти, ОБСЄ, Центральна виборча комісія. Якщо є збройні угруповання, жодна партія не піде туди", - заявив президент.

Зеленський додає, що позицією української сторони також є встановлення контролю над кордоном, а вже потім – проведення виборів: "Я говорю їм чесно: я не згоден з тим, як це питання було вирішене в Мінську. Згідно з Мінською угодою, спочатку пройдуть вибори, потім контроль над кордоном... На жаль, у нас там є протиріччя. І, звичайно, треба вирішити це".

На жаль, нам невідомо, до якої глибини компромісу готовий спуститись український президент на, як тепер вже відомо, конфіденційних переговорах з Путіним. Ймовірно, до моменту завршення перемовин нам знати і не судилося. Будемо сподіватись, що хоча б обійдеться без таємних пактів про "глобальну зраду", яку ще довго приховуватимуть від українського суспільства.

Читайте також: Зустріч Зеленського з Путіним: Чи наважиться український президент на глобальну зраду