Візит із чутками: Для чого Зеленський насправді літав в ОАЕ

Любов чинного президента України до зимових мандрівок у теплу Південно-Західну Азію залишається незмінною. Певних трансформацій зазнають тільки приводи для цих поїздок.

Якщо візит до Оману в січні минулого року озвучувалася як родинна подорож "рейсовим літаком за власні кошти", яка в певний момент раптом приросла "кількома зустрічами на найвищому рівні", то цього року політ до ОАЕ від самого початку висвітлювався як офіційний візит президента України та його дружини.

З усім супутнім барвистим східним "офіціозом" – на кшталт оглядин інноваційного "міста майбутнього" "Масдар-сіті", візиту до Університету штучного інтелекту імені спадкового принца Аль Нагаяна, а також чисельних зустрічей на вищому рівні, які проводили як президент, так і його дружина. Благо, що міністерка культури та молоді ОАЕ також жінка, і сторони могли демонструвати гендерний баланс в управлінні обома країнами – при тому не зводячи за одним переговорним столом різні статі.

Формально президент може продемонструвати істотні успіхи – у вигляді "низки меморандумів та контрактів на загальну суму від 3 млрд дол. США", якими похвалилася президентська прес-служба. Як завше, не уточнивши, скільки з цих "трьох мільярдів" припадало на меморандуми без жодних зобов'язань, такі собі святкові тости за співпрацю, а скільки  - на контракти, які гарантовано принесуть щось в українську економіку та бюджет. Принаймні, в переліку, де згадувалось півдесятка меморандумів між державним інвестфондом ОАЕ Mubadala та українськими компаніями, про контракти якось не йшлося. Втім, і сказати про абсолютну декларативність досягнутих успіхів, в принципі, також не можна.

Оскільки, наприклад, досягнуті домовленості стосовно вдосконалення угоди про уникнення подвійного оподаткування між країнами – це однозначний позитив, який у певний момент і справді може спрацювати на користь пожвавлення двосторонньої економічної співпраці.

Точно так само, як і з польотом до Оману, візит до ОАЕ, за чутками, мав ще й свою "таємну мету". Тільки цього разу масштаб був явно дрібнішим – замість "посланця Мордору" в особі Патрушева, рандеву Зеленського з яким підозрювали в січні минулого року, цього разу ніби як йшлося про зустріч всього лише із соратником Медведчука, підсанкційним депутатом Тарасом Козаком. Який у той час також буцімто перебував у ОАЕ. Чому саме Зеленський мав псувати собі відпочинок у теплій країні – пардон, офіційний візит до ОАЕ – розмовою з "особою-прокладкою", поговорити з якою можна і за допомогою банального "Телеграму", історія мовчить.

Втім, бренд "Телеграм" в контексті візиту до ОАЕ також прозвучав. Оскільки іще однією важливою і скандальною метою візиту до ОАЕ, за чутками, могла стати зустріч Зеленського із Павлом Дуровим, засновником і власником "Телеграму" – з метою попросити доступ для українських спецслужб до секретних чатів знову ж таки Козака. Складно сказати точно, чи йдеться про вигадки недоброзичливців Зеленського, чи в президентському офісі і справді так погано з логікою. І там справді можуть припустити, що Дуров поставить на карту репутацію свого продукту. Точніше, не поставить на карту, а зариє на місці. Оскільки можна не сумніватися, що, отримавши доступ до месенджера, українські силовики почнуть ним приторговувати, не сильно при тому маскуючись. Втім, оскільки, за тими ж чутками Дуров відповів категоричною незгодою на зустріч, на тому історію можна вважати й завершеною.

А загалом, аналізуючи наслідки вояжу Зеленського до ОАЕ, можна прийти до висновку, що нічого особливо суттєвого там підписано не було. Президент України хоче з кимось зустрічатися і це - місце, де його прийняли. Мета візиту - поїхати хоч кудись. Наскільки поїздка була успішною – покажуть результати чисельних меморандумів про співпрацю, підписаних впродовж двох днів візиту. А от шукати відголоски української політики в пісках ОАЕ, здається, цього разу немає особливого сенсу.