Віжки, які Петро Порошенко не випускає з рук вже 20 років: Досьє партії "Європейська солідарність"

Один з лідерів рейтингів йтиме на виборі начолі з 5-м президентом України

21 липня 2019 року в Україні відбудуться дострокові вибори Верховної Ради України, які своїм указом призначив новообраний президент України Володимир Зеленський. 

Depo.ua пропонує своїм читачам познайомитись з політичними досьє партій, які братимуть участь у цих виборах. 

Один з лідерів перегонів, якщо вірити соціологічним вимірам, партія 5-го президента України Петра Порошенка "Європейська солідарність" входить у обмежене коло щасливчиків, які потрапляють до Верховної Ради на дострокових виборах.

Це партія, яку Петро Порошенко вважає своїм дітищем і про яку дуже ревно про неї піклується. Але навіть за такої пильної уваги одного разу сталася прикрість: варто було Порошенку відволіктися і довірити керівництво своєму куму Юрію Стецю, як партія раптово сконала - в один прекрасний день 2013 року мінюст ліквідував її. Тож майбутньому голові держави тоді довелося придбавати нову партію, аби перейменувати її у вподобану "Солідарність".

ІСТОРІЯ

Перша реєстрація партії "Солідарність" відбулася у жовтні 2001 року. Першим головою був Михайло Антонюк, але вже за місяць після реєстрації він поступився місцем Петру Олексійовичу Порошенку.

Вже наступного 2002 року партія взяла участь у перших своїх виборах, приєднавшись до виборчого блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка. Порошенко тоді став керівником виборчого штабу блоку. Окрім Порошенка від "Солідарності" тоді депутатами Верховної Ради стали ще п'ятеро членів партії. Треба сказати, що ті вибори для "Солідарності" були останніми. Протягом наступних більше ніж десяти років Петро Порошенко не звертався до послуг "Солідарності" у виборчому процесі.

У червні 2013 року партію "Солідарність" очолив друг, соратник і кум Порошенка Юрій Стець. А вже у листопаді того ж року набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду міста Києва про анулювання реєстраційного свідоцтва партії "Солідарність" і партію було викреслено з державного реєстру, оскільки протягом десяти років не висувала кандидатів на парламентських або президентських виборах. Ініціатором такого "знищення" була тодішній міністр юстиції занадто діяльна Олена Лукаш, яка залишила свою посаду незабаром після повалення режиму Януковича.

Але Петро Порошенко і його соратники після Революції Гідності мали потребу у власній партії для участі у позачергових парламентських виборах. Тож у пожежному порядку довелося "придбати" іншу неактивну партію. "Донором" для нової "Солідарності" стала партія "Національний Альянс свободи та Українського Патріотизму ("НАСТУП"). Ця партія була створена Людмилою Янковською у січні 2000 року у Донецьку як "Всеукраїнська партія Миру і Єдності (ВПМЄ), а у 2013 році перейменувалася на, власне, "НАСТУП". У цьому статусі вона й перейшла до сфери впливу Петра Порошенка.

Спочатку вона стала "Всеукраїнським об'єднанням "Солідарність", а напередодні позачергових виборів 2014 року була перейменована в "Блок Петра Порошенка „Солідарність“. 

А 31 травня 2019 року партію перейменували у "Європейську солідарність". Принагідно обравши вже екс-президента головою партії.

ЛІДЕРИ

Лідером і натхненником "Солідарності" в усі часи був лише Петро Олексійович Порошенко. А короткочасні перебування інших людей начолі партії були суто технологічними маневрами.

Петро Порошенко народився 26 вересня 1965 року на півдні України, у місті Болград на Одещині. Вищу освіту отримав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародні економічні відносини.

Бізнес-діяльність Порошенко розпочав з продажу какао-бобів. У буремні 90-ті придбав кілька кондитерських підприємств і згодом об'єднав їх у групу "Рошен". Саме завдяки цьому бізнесу Порошенко отримав прізвисько "шоколадний король".

Згодом у сферу інтересів майбутнього лідера "Солідарності" і президента України потрапляли й інші сфери господарської діяльності. Це і аграрний бізнес, банківська сфера, виробництво скла та крохмалю, медіа, виробництво авто, і навіть складання кораблів.

Вперше нардепом Порошенко став у 1998 році. Згодом Порошенко розлучився з СДПУ (о) і створив "Солідарність 1.0".

Активна підтримка Ющенка під час Помаранчевої революції 2004 року принесла Порошенку успіх і на ниві державного управління – відразу після інаугурації Порошенко став секретарем РНБО.

В 2009 році Петру Олексійовичу нарешті став у нагоді його диплом міжнародника – Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра закордонних справ. Звільнив його вже Янукович. Втім вже буквально через рік Порошенко був призначений міністром знову – але вже не закордонних справ, а економічного розвитку і торгівлі.

Події 2013 року в Києві Порошенко зустрів на бульдозері. І ця картинка стала першим його агітаційним зображенням під час позачергових президентських виборів 2014 року. Тоді, нагадаємо, він переміг вже у першому турі, набравши майже 55% голосів виборців.

Зазначимо, що під час президентства Порошенко залишався Почесним головою партії. А на з'їзді партії 27 серпня 2014 року лідером партії було обрано Юрія Луценка. Згодом лідером партії було обрано Віталія Кличка, який формально очолював партію до травня 2019 року.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Активна фаза політичної діяльності "Солідарності" розпочалася вже потому, як Порошенко став президентом України. На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року партія "Блок Петра Порошенка „Солідарність“ (після об'єднання з УДАРом") посіла друге місце у загальному забігу. "За" партію президента проголосували — 21,82%. Це дозволило провести до Верховної Ради України VIII скликання за партійним списком 63 депутати. Плюс додалися кількадесят мажоритарників і БПП стала найбільшою фракцією парламенту, утворивши коаліцію з "Народним фронтом", "Батьківщиною", "Самопоміччю" та "Радикальною партією Ляшка". 

У 2015 році БПП "Солідарність" взяла активну участь у місцевих виборах. Але результати, з огляду на падіння рейтингів діючої влади, виявилися менш переконливими. Тим не менш, в багатьох містах мерами стали висуванці БПП, а у сільських, районних, міських та обласних радах було утворено відповідні фракції.

4 червня 2019 року партія "Європейська солідарність" офіційно стала членом Європейської народної партії - рішення про це було прийнято 4 червня в Брюсселі. Але юридично процедура отримання статусу завершиться восени - це пов'язано зі зміною партією назви.

Згідно з рейтингами соціологів, які оприлюднюються напередодні позачергових виборів до Верховної Ради у 2019 році, "Європейська солідарність" потрапляє до наступного парламенту. На з'їзді партії, який відбувся 31 травня 2019 року у Києві було оголошено, що до виборчого списку потраплять нові обличчя. А особи, які так чи інакше зкомпрометували цю політичну силу, пробуватимуть свої сили на мажоритарці.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна