Конкуренти бойовиків: Чому Гризлов оголосив про зрив Мінських домовленостей Україною

Представник Росії у Тристоронньої контактній групі щодо Донбасу Борис Гризлов ніколи не страждав від надто позитивного ставлення до сучасної України. Але його сьогоднішня заява перевершує більшість сказаного дотепер. Зокрема, російський посадовець стверджує, що українська влада фактично вийшла з Мінського процесу.

Аргументує свою нетривіальну позицію Гризлов наступним чином: "Київ відмовляється обговорювати політичні питання відповідно до пунктів 11, 12 Комплексу заходів з виконання Мінських угод, з представниками Донецька та Луганська і збирається обговорювати їх з колишніми жителями Донбасу, які зараз проживають на території України".

На думку Гризлова, "Київ вирішив вести переговори з людьми, яких сам і призначив". "Така позиція фактично означає вихід України з Мінського процесу", - сказав він.

Гризлов також звинуватив владу України в зриві процесу обміну полоненими на Донбасі. Окрім того, представник Росії вкрай незадоволений тим, що "представники Києва сьогодні в односторонньому порядку відкрили пропускні пункти на лінії зіткнення... Мовляв, "одностороннє рішення України щодо пропуску через лінію зіткнення, без узгодження з Донбасом - це провокація".

Але на тлі заяв про вихід з Мінського процесу такі "провокації" вже й не заслуговують особливої уваги.

Себто, вчорашнє здивування українських посадовців, зокрема, Олексія Рєзнікова "м'якою" реакцією Росії на "блискучу" ідею ввести в склад ТКГ довільно обраних представників Донбасу явно виявилося передчасним. Просто, вочевидь, у присутнього на відеопереговорах представника Росії Олексія Дмитрієвського не було повноважень говорити все те, що сьогодні вранці сказав Гризлов.

Про те, що із ідеєю введення "українських" представників Донбасу у склад ТКГ виникнуть неминучі проблеми, Depo неодноразово писало.

І ключовою причиною вкрай жорсткої реакції Гризлова став, звичайно, той факт, що рішення команди Зеленського "обговорювати долю Донбасу" з чотирма довільно обраними Офісом президента особами, є надто невигідним для Росії. Через що сьогодні автори цієї ідеї зіткнулися зі звинуваченнями у "виході з Мінського процесу". Гризлову просто потрібні ті "представники Донбасу", які вже й без того сидять в ТКГ. Без "київських конкурентів".

Точно так само як на Банковій розуміють, що обговорення чого б то не було з цілком керованими з Кремля колаборантами є повним безглуздям.

Але проблема із виконанням Мінських домовленостей тут є, і вона закладена в самій суті "Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу", як офіційно називається той вже майже забутий широкою публікою документ. 11 і 12 пункти якого і справді передбачають участь "представників окремих районів Донецької та Луганської областей" у двох процесах – формуванні "особливого статусу" та проведення місцевих виборів у ОРДЛО. При тому у документі немає жодного слова стосовно того, хто і як обиратиме цих "представників".

Зараз Київ спробував порушити монополію Москви на такий вибір. Але, за великим рахунком, так само, як "посадовці ОРДЛО" з російського боку, так і помітно адекватніші громадські активісти – з українського, "представниками Донбасу" не є.

Оскільки з точки зору демократичної процедури представляти чиїсь інтереси можна тільки в тому випадку, якщо той хтось дав на це свою згоду. Простіше кажучи, отримати якихось легітимних "представників Донбасу" можна тільки шляхом прямих і демократичних виборів. Здійснених під наглядом міжнародних спостерігачів. І без незаконних збройних формувань, які дулами автоматів можуть скажемо м'яко, впливати на процедуру виборів. І якщо такі вибори колись раптом відбудуться – то їхні переможці зможуть стати не те що "представниками Донбасу", а одразу ж і місцевою владою. Проблема полягає тільки в тому, що проведення подібних виборів без як мінімум потужної міжнародної миротворчої місії на території ОРДЛО є фізично неможливим. Цей простий факт Україні, напевно, слід донести до європейських партнерів. Замість того, щоб мірятися з Гризловим легітимністю "своїх" представників Донбасу.