Головатий замість Тупицького: Чи правда, що Конституційний суд скоро запрацює

За численними повідомленнями, останні тижні у житті відстороненого президентом голови КСУ Олександра Тупицького спостерігається якась суцільна чорна смуга. Він залишився без державної охорони. Чинного поки що керівника Конституційного суду України (КСУ) не пускають не лише до службового кабінету, але і до приміщення суду на вулиці Жилянській у столиці – доводиться працювати дистанційно. Державне казначейство заблокувало його підпис на фінансових документах. Позбавили Тупицького також права розпоряджатися печаткою КСУ. Довелося передати її заступнику голови Конституційного суду Сергію Головатому.

 

"Вишенькою" стало житлове питання, що зіпсувало багатьох людей, і не лише суддів. З посиланням на представників Держуправління справами ЗМІ повідомили, що Тупицькому рекомендували покинути державний котедж у Конча-Заспі: голова суду заборгував за комуналку в орендованому котеджі майже 80 тис. грн (при зарплатні за рік у близько 5 млн грн). Борг він зрештою сплатив, але й після розірвання угоди про оренду не звільняє помешкання.

Ось так може завершитися кар’єра судді-конституційника. Зазначимо: законний термін роботи Тупицького як судді КСУ спливає 2022 року, і невідомо, чи дадуть йому допрацювати цей рік хоча б у статусі рядового служителя Феміди цього суду.

Що відбувається з КСУ і Тупицьким

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Велика палата Конституційного суду визнала неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачала кримінальну відповідальність чиновників і суддів за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Також суд скасував важливі функції Національної агенції з питань запобігання корупції: НАЗК позбавили права перевіряти декларації чиновників, вивчати їхній спосіб життя і за потреби виписувати адмінпротоколи. З-поміж інших спірних моментів, у цьому вердикті простежується конфлікт інтересів: ще до ухвалення рішення КСУ, 1 жовтня 2020-го, НАЗК направила Олександру Тупицькому прохання пояснити, чому він не вказав у своїй декларації ділянку в Криму, отриману ним за законодавством держави-окупанта. І тут же КСУ обмежив Нацагенцію у праві перевіряти декларації, зокрема, суддів. Зрештою, коли Верховна Рада відновила згадане право НАЗК (одночасно Рада в більш м’якому варіанті повернула й відповідальність за брехню в деклараціях), в агенції склали два адмінпротоколи на Тупицького — про умисне незазначення ділянки в декларації і щодо конфлікту інтересів.

Скандальне рішення КСУ, ухвалене за поданням 47 нардепів, переважно від фракції "Опозиційної платформи — За життя", поставило на межу розвалу систему протидії топ-корупції в нашій державі. Це обурило західних партнерів Києва і активну частину українського суспільства. Обурення стало таким гучним, що державній владі довелося реагувати. При цьому Банкова вдалася до нервових і, на думку фахівців, не менш незаконних кроків – президент Володимир Зеленський пообіцяв просто розігнати чинний склад Конституційного суду. Це рішення було назване суто політичним. Внесений главою держави до парламенту законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" депутати навіть не стали розглядати – президент відкликав його для доопрацювання.

Наприкінці січня Рада відправила на повторне перше читання законопроєкт №4533 "Про конституційну процедуру", напрацьований робочою групою парламенту із врегулювання конституційної кризи. У першому читанні проєкт підтримали 197 нардепів (для ухвалення потрібно 226 голосів). Він має закласти нову модель регулювання діяльності КСУ. Після цього голова Верховної Ради звернувся до європейських правників із Венеційської комісії щодо двох законопроєктів про діяльність Конституційного суду – згаданого "Про конституційну процедуру" та альтернативного йому проєкту авторства членів фракції "Європейська солідарність" "Про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного суду України". Висновок у Києві очікують днями, 19-20 березня.

Тим часом 29 грудня 2020 року президент Зеленський своїм указом відсторонив Олександра Тупицького від посади судді КСУ на два місяці. Рішення глави держави мало основою клопотання Офісу генерального прокурора. У свою чергу, прокуратура підозрює голову Конституційного суду у підкупі свідка і наданні завідомо неправдивих свідчень у справі про приватизацію Зуївського енергомеханічного заводу на Донеччині.

19 січня, коли після зимових канікул, які Тупицький провів за дорогим відпочинком у Дубаї, він прийшов було на роботу. Але співробітники Управління державної охорони не пропустили його до будівлі КСУ, діючи на підставі запиту Державного бюро розслідувань. У ДБР же заявили, що голова Конституційного суду перешкоджає розслідуванню провадження щодо нього. А от у КСУ наполягали, що своїм рішенням про відсторонення голови суду Зеленський порушив Конституцію. Натомість з Банкової кажуть, що суд може працювати і без Тупицького.

Читайте також: Зеленський проти Тупицького: Чому у війні Банкової з КСУ не переможе ніхто

Указ про своє відсторонення Олександр Тупицький спробував оскаржити у Верховному Суді. Але і тут його спіткала невдача: 3 лютого Верховний Суд з формальних підстав відмовився відкривати відповідне провадження. Але опальний суддя, здається, так просто миритися з неминучим не збирається і продовжить з’ясовувати стосунки з президентом. Цей процес навряд чи допоможе відновити нормальну роботу Конституційного суду, зате добряче понищить іміджі усіх сторін конфлікту.

Хто такий Сергій Головатий

У цьому контексті на окрему увагу заслуговує персона нового "тримача печатки КСУ". Це Сергій Головатий, якого призначив суддею Конституційного суду 27 лютого 2018 року ще президент Петро Порошенко. Людина з дуже великим політичним досвідом. Колишній член КПРС, був міністром юстиції в 1995-1997, 2005-2006 роках, народним депутатом ІІ-VI скликань, неодноразово змінюючи партійні кольори. У Верховній Раді він був депутатом від фракцій Блоку Юлії Тимошенко та Блоку "Наша Україна". А потім опинився у Партії регіонів, де, щоправда, теж надовго не затримався.

Вже у 2015 році Головатий став членом Конституційної комісії. На початку грудня 2017 року його обрали віце-президентом підкомісії з верховенства права Венеціанської комісії. Цікавий момент - в 2018 році, приблизно за тиждень після призначення Порошенком Головатого суддею Конституційного суду, суд прийняв рішення за поданням 57 народних депутатів стосовно неконституційності закону "Про засади державної мовної політики", більш відомий у широких колах як скандальний мовний закон Ківалова-Колесніченка. Прийняття такого рішення стало можливим через поповнення у складі суддів КС - Головатим і його колегою Лемаком. Таким чином суд, який до цього дня був фактично паралізований, отримав за квотою президента два додаткових голоси, за допомогою яких і стало можливим прийняття таких рішень.

Тож, можемо припустити, Головатому, з його талантом знаходити спільну мову з широким колом політиків, знову дісталася роль того, хто розблоковує роботу Конституційного суду...

2019 року його обрали заступником голови КС. Головатий був одним із чотирьох суддів КСУ, які у жовтні 2020 року проголосували проти скандального рішення цього суду щодо декларування. Інші – це судді Віктор Колесник, Василь Лемак і Олег Первомайський. Ця четвірка тимчасово відмовилася від роботи в КС.

Парадоксально, але тоді ж з’явилася неприємна інформація і про самого Головатого. Голова НАЗК Олександр Новіков заявив у інтерв’ю, що заступник очільника Конституційного суду не підтримав рішення КСУ щодо неконституційності покарання за недостовірне декларування, бо хотів приховати своє недостовірне декларування. Виходить, про конфлікт інтересів можна вести мову не лише щодо Тупицького, але й відносно його поки тимчасового наступника. Понад те, в НАЗК раніше висловлювали претензії і до низки інших суддів Конституційного суду.

Чому Тупицький передав печатку Головатому

Та якщо вже дійшло до передачі печатки КСУ Головатому, то роботу суду таки може бути розблоковано. За умови, якщо до праці повернуться вся згадана четвірка "ухилянтів". Не виключено, що зробити вони це можуть за результатами неголосних консультацій із президентським офісом, адже ходять чутки, що і демарш відбувався за погодженням з ОП, а сам Головатий - в непоганих стосунках з Єрмаком і Тищенком.

Поки не вирішиться питання з Тупицьким, Сергій Головатий буде фактичним керівником Конституційного суду.

І от, нарешті, ключове питання: для чого на Банковій зараз вирішили відновити діяльність Конституційного суду, коли ще вчора намагалися як не розігнати його, то через процедурні перешкоди, внесені в законопроєкти, заблокувати його роботу? Можливо, команда Зеленського таки змогла домовитися з суддями, щоби вони стали більш уважними до побажань нинішньої влади. Лояльний президенту КСУ - це дуже важливо, особливо коли той заходився зі швидкістю гепарда реалізовувати (ну, принаймні робити якісь гучні кроки) дані виборцям обіцянки. Нагадаємо, що Конституційний суд наділений повноваженнями скасовувати законодавчі акти, остаточно і без права на оскарження. 

Що з Головатим і Тупицьким надумали на Банковій, вгадувати поки не будемо, але точно можна сказати, що останні тілорухи схожі на можливу реанімацію конституційної інстанції. В такому разі, скоро побачимо певні політичні рішення, які необхідно буде легітимізувати через схвальний вердикт КСУ.