Війна команди Зеленського проти Порошенка та Медведчука, за мовчазної згоди Ахметова, Пінчука, Коломойського і Фірташа-Льовочкіна, – експерт розповів, як довго це триватиме

Ситуацію, яка нині склалася в Україні, можна охарактеризувати, як війну команди президента Володимира Зеленського проти Петра Порошенка та Віктора Медведчука на тлі мовчазної згоди чотирьох інших головних гравців – Ріната Ахметова, Віктора Пінчука, групи Фірташа-Льовочкіна та Ігоря Коломойського 

Ірина Костенко
Шеф-редактор стрічки новин
Війна команди Зеленського проти Порошенк…
Фото: Прес-служба президента

Про це повідомив виконавчий директор Українського інституту майбутнього (УІМ) та політолог Вадим Денисенко у своєму Facebook, передає Depo.ua.

"Простіше кажучи, у нас склався ситуативний консенсус олігархів. Ключове слово – ситуативний", – наголосив він.

Денисенко також підбив короткі підсумки одного місяця турборежиму.

"Все, що відбувається протягом останнього місяця в Офісі президента можна назвати турборежим 2.0. Раз на три-чотири дні там генерується якась подія, яка має стати мейнстрімом для ЗМІ і далі ця повістка дня нав‘язується, як базова. Справді, частково ця тактика дала свої плоди і, справді, президент повернувся в повістку дня держави. Отже, давайте подивимося, а що ж реально відбулося за останні тижні такого, що частково була змінена повістка дня", – зазначив експерт.

За його словами, перш за все Медведчук із першого разу не зумів відновити мовлення свого першого каналу (в думках є запуск двох каналів).

"Правда, ложкою дьогтю для Зеленського, стало повідомлення в ЗМІ, що більшість літаків Козака за дивним збігом обставин, перед рішенням РНБО опинилися в Швейцарії і їм нічого не загрожує", – уточнив Денисенко.

По-друге, перед громадянами "була розіграна комедія із затриманням екс-заступника керівника "ПриватБанку", якого звинувачують у розкраданні 6 мільйонів євро (випустили під заставу в 52 млн грн)".

"Нам продемонстрували, що НАБУ бореться з Коломойським, правда, нам не сказали, що колишній керівник "ПриватБанку" Дубілет (другий підозрюваний) перебуває за кордоном і йому нічого не загрожує. Дуже схоже на те, що найближчими місяцями питання: "А чому влада не бореться з Коломойським?" зникне, а за рік, фігуранти підуть на угоду зі слідством і справу закриють. Простіше кажучи, перед нами грають комедію, вважаючи нас дурнями. Натомість канал "1+1" показав розлогий сюжет про затримання колишнього заступника голови "Привату", а депутати з групи Коломойського проголосували за можливість міністрів працювати в статусі в.о безкінечно (це дозволить Зеленському без Ради змінити ще низку міністрів)", – наголосив Денисенко.

Він зауважив, що, зігравши невеличку самостійну гру при закритті каналів Медведчука, спікер Разумков, вирішив далі самостійність не проявляти і ні на які конфлікти не пішов.

"За всі наступні рішення в РНБО голосував тихо, демаршу з приводу ослаблення ролі Ради не робив і робити не збирається", – пояснив політолог.

"Інформаційна хвиля "Медведчук і Порошенко – близнюки-брати", боляче вдарила і ще вдарить по Порошенку, попри провал Зеленського у справі Стерненка. Власне війна з Порошенком – ключова війна Зеленського. І ця війна, на фоні бравурних міжнародних заяв про план ПДЧ в НАТО – є дуже тонкою грою. З неї є два виходи: або вступ до НАТО або розворот в іншу сторону, як одного разу вже зробив Віктор Янукович", – додав Денисенко.

Крім того, він розповів про "чергові граблі лояльності телеканалів"

"За місяць після введення перших санкцій проти каналів Медведчука відбулося кілька речей. І всі ці речі об’єднує одна єдина річ: турборежим ухвалення рішень. При цьому, якщо хтось вважає, що є великий масштабний план – той глибоко помиляється. Є ряд початкових рішень (план на 4-8 тижнів), які будуть втілюватися в життя, а нові рішення будуть додаватися по ходу. Стратегічне завдання – зупинити падіння і почати ріст рейтингу президента. Паралельно, є спроба навести порядок в інформаційному полі і прикрутити всі можливі критичні голоси (дуже важливо: критичні до Зеленського). Щодо позитивної повістки дня, то вона складається з 30 круглих столів, які мають на меті підвести людей до того, що нас чекають великі позитивні зміни, перш за все через зміни Конституції", – наголосив експерт.

Він додав, що також важливо звернути увагу на першу реакцію суспільства на закриття каналів.

"Як показують соцопитування, 25% вітає це рішення, 25% проти і половині людей плювати на все це. Глядач цих трьох каналів перейшов на мураєвський "Наш" (головний спонсор, між іншим, не Мураєв, а, як кажуть, Вадим Новинський) та на ахметівську "Україну 24" і, паралельно, сюди починають мігрувати головні ведучі та спікери закритих каналів з відповідною зміною акцентів у своїх тезах (це відбувається так: до ведучого дзвонить хтось із керівників каналу і говорить: "ми дуже любимо політика …" і ведучий починає також любити цю людину). Паралельно, ідуть прямі переговори між представниками вищеназваних каналів та Банковою, включно з частковим погодженням ведучих", – уточнив Денисенко.

Також, за його словами, для того, щоб доповнити всю цю ідилічну картину, варто сказати про те, що чутки про передачу від групи Фірташа-Льовочкіна Медведчуку каналів "К1" та "К2" виявилися неправдою, а, натомість, ця група думає про відкриття свого інформканалу на базі одного зі своїх каналів (проект, ніби вже погоджений з Банковою).

"На довершення варто додати, що Столар, який пройшов до ОПЗЖ по квоті Рабиновича відмовився віддати Медведчуку свій "Київ Live", а сам Рабинович, між іншим, після свого знаменитого виступу про "зелений фашизм" нічим серйозним не запам’ятався, або якщо бути більш точним – цю тему коментує в межах необхідності і без особливих наїздів на президента. І на завершення цієї російської теми варто звернути увагу на один момент: попри всі складнощі в стосунках Бойка, Льовочкіна і Медведчука вони не планують розлучення. Їм просто не дає добро на це Кремль", – зауважив Денисенко.

Політолог також запропонував повернутися до інформаційної політики Банкової.

"Там вважають, що нинішня домовленість з усіма групама каналів дасть можливість рухатися вперед і не мати жодних проблем в подальшому з висвітленням діяльності влади. І тут криється велика помилка, або точніше граблі, на які вже наступали попередники: ця ідилія закінчиться дуже швидко, якщо не буде батога. А його у влади нема: поки єдиний інструмент який є у Зеленського – це РНБО. Правда, у нього є три-чотири місяці, щоб різко наростити сили серед силовиків та в суддівській сфері. Без цього, за три місяці всі нинішні домовленості і частковий страх перед відсутністю права дещо пройде", – написав він.

"І останнє – для втілення своїх ідей він має запропонувати нову повістку дня і змінити своє оточення (мають з’явитися нові компетентні люди). Але все це поки не має навіть тактичних обрисів. А тому, якщо коротко підсумувати, що зроблено, то можна все це втистнути у фразу "Він щось робить". Це може дозволити дещо покращити його імідж, але навряд чи дасть серйозний ривок в рейтингу", – підсумував Денисенко.

Він також пояснив, навіщо "робити незручно міжнародним партнерам".

"Вся міжнародна активність Зеленського останнього місяця може звестися до відносно агресивної риторики щодо росіян і до кількох незручних моментів для західних партнерів. Російські речі відкинемо зразу, бо поки, Зеленський так і не сказав про російську агресію на Донбасі і про російські війська на Донбасі (персонально від нього ми це не чуємо). Щодо Заходу, то давайте згадаємо дещо наївне в дипломатичному плані "Чому ми досі не в НАТО", більш агресивне "Нам дадуть ПДЧ", хоча нам просто промовчали у відповідь і настирне "США має бути посередником в новому форматі по Донбасу". Вірогідність ПДЧ в наступний рік – нуль, вірогідність початку серйозних переговорів з цього питання в найближчий рік не більше 10%, вірогідність появи США в донбаському форматі залежить виключно від домовленостей Вашингтон-Москва. І тут виникає запитання: це погоджена з Вашингтоном гра чи ні? Наразі ми цього не знаємо. Хочеться сподіватися, що якісь переговори йдуть і нас виставляють наперед, щоб ми створювали інформаційний шум. Якщо ж це виключно наша ініціатива, то тут ми можемо потрапити в пастку 2013 року, коли через певні обставини, з усіх можливих рупорів почнуть говорити: Захід нас зрадив, нас не беруть в НАТО, нас не хочуть захищати і США чомусь не заходить у "нормандський формат", а тому ми робимо черговий розворот над Атлантикою", – наголосив Денисенко.

За його словами, позитивна повістка дня – не допустити появи нових гравців.

"Хтось запевнив Зеленського, що зміни до Конституції, ухвалені на референдумі – це його головний козир, яким він зможе перемогти всіх своїх ворогів. І в теорії, все це правильно, але тільки в теорії. Адже життя вносить свої корективи у вигляді тарифів (а ціни на електрику доведеться піднімати), корупції, вакцин, яких немає і які також будуть пов’язані з корупцією. Зрештою, свої корективи будуть вносити такі історії, як історії зі Стерненком", – вважає експерт.

Він додав, що у Зеленського зараз вся гра йде тільки в одному напрямку: не дати можливості Медведчуку вийти у велику політику (хоча позиція Льовочкіна все одно напряму буде залежати від позиції Москви) і спробувати маргіналізувати Порошенка.

"Тому всі інші теми відходять на другий план. Показовою, в плані нерозуміння ширших процесів, є сварка Кличка та Кирила Тимошенка про мости в Києві. Нагадаю, Тимошенко звинуватив Кличка у тому, що той досі не добудував мости. Кличко в свою чергу, заявив, що мости в держвласності і влада сама винна. Не будемо вдаватися в подробиці того, хто і в чому більше винен, але тут ми бачимо не просто дискусію про мости: це бажання Зе-команди повернути любов киян. І що може дати таку любов, як не побудова мосту на Троєщину?" – вважає Денисенко.

Він додав, що свого часу саме таку логіку сповідувала партія Регіонів, яка в 2011-12 роках намагалася купити киян розв’язками і дорогами.

"Зараз ми бачимо ті самі підходи і повне нерозуміння психології виборця. Паралельно в офісі вважають, що такий показний конфлікт дасть пару відсотків Кличку, які він відбере у Порошенка", – вважає експерт.

Він зауважив також, що, наскільки йому відомо, в офісі відбулося кілька нарад на тему: "Як не допустити появи нових гравців".

"Якихось рішень тут немає, але в офісі вважають, що через контроль каналів не допустять нікого нового. Одним словом, в офісі вважають, що гра майже виграна: Медведчук не підніме голову, Бойко не страшний, Порошенка знищать, на його полі буде кілька маргіналів, включно з ручним "Голосом" і маловпливовим Кличком, а весь центр дістанеться Зеленському. Така дурниця, як пенсії, зарплати і тарифи, поки в цій формулі відсутні. Точніше вважається, що закон про амністію капіталів та про податок на виведений капітал викличуть любов бізнеса. Ну а війна з ФОПами – це просто дрібниця", – написав Денисенко.

"Якщо коротко підсумувати: майбутнє Зеленського зараз лежить не стільки в смисловій, скільки в квазірепресивній моделі його управління. Якщо вдасться її забезпечити – можна проскочити. Якщо ні – самі розумієте, що буде", – підсумував він.

Нагадаємо, раніше в УІМ презентували дослідження щодо соціально-політичних настроїв українців.

Читайте також: Від Зеленського й ЗСУ до Шарія і НАБУ: Кому найбільше та найменше довіряють українці

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme